26 січня 2022 року Справа №160/11698/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача - адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Філд 2015» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Філд 2015» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Філд 2015» до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.08.2020 року №1841231/40136537, №1841232/40136537, №1841234/40136537, №1841233/40136537 та №1841235/40136537 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 09.07.2020 року, №2 від 10.07.2020 року, №3 від 11.07.2020 року, №4 від 12.07.2020 року та №5 від 13.07.2020 року, подані ТОВ «Агро Філд 2015».
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Філд 2015» податкові накладні №1 від 09.07.2020 року, №2 від 10.07.2020 року, №3 від 11.07.2020 року, №4 від 12.07.2020 року та №5 від 13.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання податкової накладної на реєстрацію.
Також, у вказаному рішенні вирішено питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Філд 2015» витрат по сплаті судового збору у розмірі 10510,00 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропе6тровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року по справі №160/11698/20 - повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року.
Відтак, з огляду на приписи статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення у справі №160/11698/20 набрало законної сили.
18 січня 2021 року на електронну адресу суду від представника позивача - адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівни надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яка мотивована тим, що у рішенні від 21.12.2020 року судом не вирішено питання щодо понесених ТОВ «Агро Філд 2015» судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Відтак, представник позивача просить ухвалити додаткове рішення по справі, яким вирішити питання щодо понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Розглянувши заяву представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої, третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у встановлених випадках. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що розгляд справи та прийняття рішення суду здійснювалося у письмовому провадженні, тому судовий розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Перевіривши матеріали справи та аналізуючи доводи представника позивача у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частини першої та другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, витрати на професійну правничу допомогу належать до складу судових витрат.
Відповідно до приписів статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, 01.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Філд 2015» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір про надання юридичних послуг від 01.09.2020 року.
Предметом вказаного договору, у відповідності до розділу 1 є надання ЗАМОВНИКУ наступних юридичних послуг: Надання юридичних консультацій; Участь та/або представництво інтересів ЗАМОВНИКА в органах місцевого самоврядування, органах державної влади, включаючи але не обмежуючись органах прокуратури, органах міністерства внутрішніх справ та служби безпеки України, органах Національної поліції, органах податкової служби, в Вищій раді юстиції. Складання та подання скарг, заяв, позовних заяв, клопотань, заперечень та інших процесуальних документів по справі від імені та в інтересах ЗАМОВНИКА;
Інші юридичні послуги.
Для виконання послуг за договором Замовник надає Виконавцеві наступні повноваження:
вступати від імені та в інтересах Замовника безпосередньо в установах, підприємствах, організаціях, із правом вчинення всіх законних дій, підпису документів, надання та отримання документів, надання пояснень;
давати усні і письмові пояснення, підписувати звернення, скарги, заяви, клопотання; подавати документи, отримувати на них відповіді та інші документи;
знайомитися із справами, робити необхідні виписки;
знімати і завіряти копії документів.
У відповідності до розділу 2 Договору, обов'язками ЗАМОВНИКА є: надавання ВИКОНАВЦЕВІ за його вказівкою необхідні документи та інформацію; у випадку необхідності видати ВИКОНАВЦЕВІ необхідні довіреності; оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.
Обов'язками ВИКОНАВЦЯ є: своєчасно та якісно надавати послуги ЗАМОВНИКУ; зберігати в таємниці інформацію, яка стала йому відома при наданні ЗАМОВНИКУ послуг.
Згідно з розділом 3 Договору, загальна вартість договору складає вартість всіх послуг, наданих за Договором. Вартість послуг за Договором включає в себе всі податки та інші обов'язкові платежі, що справляються та перераховуються до бюджету, відповідно до чинного законодавства, зокрема даток на доходи з фізичних осіб. Оплата здійснюється ЗАМОВНИКОМ шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця згідно виставленого останнім рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих юридичних послуг. Поточні виграти Виконавця, пов'язані із виконанням послуг за договором, в тому числі пов'язані із поданням позовної заяви до суду, зокрема, сплата судового збору, оформлення нотаріальних довіреностей, тощо, здійснюється Замовником самостійно і не впливають на нір вартості послуг Виконавця за цим ДОГОВОРОМ.
Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з обов'язковим складанням письмового документу, який є невід'ємною частиною цього Договору.
За фактом виконання умов вказаного Договору, представником позивача надано акт приймання - передачі наданих послуг за Договором від 01.09.2020 року від 21.09.2020 року та рахунок №100-21/09 від 21.09.2020 року, згідно якого позивачем за надання юридичних послуг сплачено 10 000,00 грн.
Згідно з актом приймання - передачі наданих послуг за Договором від 01.09.2020 року від 21.09.2020 року, Виконавцем надано Замовнику наступні послуги:
1. Надання усних консультацій, роз'яснень із правових питань для формування правової позиції і звернення до суду за захистом порушеного Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області права ТОВ «АГРО ФІЛД 2015» - вартістю 2 000,00 грн.;
2. Підгтовка та складання адміністративного позову щодо відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної та зобов'язання вчинити певні дії - вартістю 8 000,00 грн.
Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази та надані представником позивача документи, суд зазначає, що Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко визначає форми, у яких особа, яка отримала право на здійснення адвокатської діяльності, може здійснювати адвокатську діяльність: індивідуально; адвокатське бюро; адвокатське об'єднання. Про ФОП, ТОВ тощо у Законі мови не йде. Також у законі йдеться про «правову допомогу», а не про «юридичні послуги».
Разом з тим, суд зазначає, що 15 жовтня 2020 року Рада адвокатів України затвердила роз'яснення «Щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності» від 15.10.2020 року № 98, в якому ще раз підкреслила, що адвокат не має права представляти інтереси в суді, уклавши з клієнтом договір як ФОП.
Згідно якого Рада адвокатів України, розглянувши звернення (Чи має право фізична особа, яка має статус адвоката та бажає здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, однак всупереч вимогам ПКУ не стала на облік у контролюючих органах як самозайнята особа, але зареєстрована як фізична особа - підприємець (наприклад, основний "Код ВЕД 69.10" "Діяльність у сфері права", чи інші подібні коди) бути захисником у розумінні ст. 45 Кримінального процесуального кодексу України чи бути представником клієнта у суді як адвокат, уклавши договір з клієнтом як фізична особа - підприємець і при цьому не уклавши договору як адвокат?), врахувавши пропозиції, зауваження та доповнення членів Ради адвокатів України, керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, в межах компетенції зазначила наступне.
Поняття адвокатської діяльності та підприємництва чітко визначені чинним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон) визначено, що адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, здійснює виключно адвокат - фізична особа.
Адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону).
Згідно статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Аналогічні положення закріплено також і у процесуальних кодексах.
Незалежно від обраної адвокатом організаційно-правової форми адвокатської діяльності підставою для її здійснення є договір про надання правової допомоги, законодавчо визначені його форма та зміст (статті 26 та 27 Закону).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією із суттєвих умов договору про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом є гонорар. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону).
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 26 Закону).
Законом визначені одні і ті ж документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги - договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, що також не залежать від обраної адвокатом організаційно-правової форми адвокатської діяльності, за виключенням лише, ким видано ордер: адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням (частина 1 статті 26 Закону).
Отже, фізична особа, яка має статус адвоката та бажає здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, однак всупереч вимогам ПКУ не стала на облік у контролюючих органах як самозайнята особа, але при цьому зареєстрована як фізична особа - підприємець, має право бути захисником у розумінні статті 45 Кримінального процесуального кодексу України чи здійснювати представництво іншої особи в суді як адвокат, виключно уклавши договір з клієнтом як адвокат відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Також, розглянувши питання (Чи має право особа, яка має статус адвоката, однак всупереч вимогам ПКУ не стала на облік у контролюючих органах як самозайнята особа та не є учасником адвокатського бюро чи об'єднання, однак є найманим працівником в інших юридичних особах (за винятком адвокатського бюро та об'єднання), або фізичних осіб - підприємців, бути представником цих та інших осіб у суді без укладення договору про надання правової допомоги?), врахувавши пропозиції, зауваження та доповнення членів Ради адвокатів України, керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Раду адвокатів України, в межах компетенції зазначила наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Частиною 3 статті 4 Закону встановлено форми, у яких особа, яка отримала право на здійснення адвокатської діяльності, може здійснювати таку діяльність: індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно зі статтею 26 Закону підставою для здійснення адвокатської діяльності є договір про надання правової допомоги. Форма та зміст договору про надання правової допомоги встановлені статтею 27 цього Закону.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Надання правової допомоги, зокрема, здійснення представництва інтересів юридичної особи в судах особою, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та процесуальних законів.
Чинне законодавство України не передбачає для адвокатів заборони працювати за трудовим наймом. Адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, якщо вони не стосуються випадків, зазначених у частині першій статті 7 Закону.
Отже, адвокат, який вказав в Єдиному реєстрі адвокатів України інформацію про те, що він здійснює адвокатську діяльність індивідуально та при цьому не вказав інших форм здійснення ним адвокатської діяльності (адвокатське бюро чи об'єднання), однак при цьому є найманим працівником у інших юридичних особах (за винятком адвокатського бюро та об'єднання), або фізичних осіб - підприємців, може бути представником цих та інших осіб у суді, виключно уклавши договір з клієнтом як адвокат відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Наведене свідчить про те, що в якості представника як адвоката - Дударенко А.Д. може бути у цих та інших осіб у суді, виключно уклавши договір з клієнтом як адвокат відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" що в свою чергу дає підстави останньому для повернення гонорара (формою винагороди адвоката) за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
До того ж суд звертає увагу, що з ордеру, який долучений заявником до заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що такий ордер виписаний адвокатом Дударенко А.Д. про надання правової допомоги ТОВ «АГРО ФІЛД 2015» на підставі Договору про надання правової допомоги №Б/н від 01.03.2021 року у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Тобто, ордер адвоката, долучений до заяви про ухвалення додаткового рішення, виписаний вже після розгляду даної справи та на підставі іншого договору.
Також, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Договір про надання юридичних послуг від 01.09.2020 року та довіреність від 23.09.2020 року, при цьому, Договір про надання правової допомоги ТОВ «АГРО ФІЛД 2015» №Б/н від 01.03.2021 року в матеріалах справи відсутній, як і відсутній серед додатків, долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що заява представника позивача - адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 241, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Дударенко Анастасії Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Філд 2015» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева