26 січня 2022 року Справа №160/4082/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24 травня 2021 року по адміністративній справі № 160/4082/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
19 січня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24 травня 2021 року по адміністративній справі № 160/4082/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не виконано рішення суду, а саме сума заборгованості за період з 01.04.2019р. по 31.07.2021р., в розмірі 180 571,62 грн. не виплачена.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період 12.01.2022 року по 25.01.2022 року на лікарняному, розгляд клопотання здійснено 26.01.2022 року.
Розглянувши подане клопотання, вивчивши доводи, наведені заявником в його обґрунтування, суд дійшов висновку про наступне.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ІК в ЄДРПОУ 21910427) про протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виданої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі № 160/11226/20; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виданої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі № 160/11226/20.
Вказане рішення набрало законної сили 24 червня 2021 року. Виконавчий лист № 160/4082/21 виданий судом 01.07.2021 року.
З метою виконання рішення в примусовому порядку 07.07.2021 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солдатовим І.М. від 08.07.2021 року № 66011835 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 160/4082/21 виданого 01.07.2021 та повідомлено боржника про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення даної постанови.
Постановою від 13.09.2021 на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання.
Постановою від 02.11.2021 на боржника накладено штраф у розмірі 10200 грн. в зв'язку з повторним невиконанням рішення та вимог державного виконавця.
Постановою про закінчення виконавчого провадження від 02.11.2021р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 160/4082/21. Державним виконавцем Солдатовим І.М. направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Також, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.08.2021р. № 26439-19318/Т-01/8-0400/21 повідомило позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року по справі № 160/4082/21 було проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019р.. Доплата на виконання зазначеного рішення за період з 01.04.2019р. по 31.07.2021р., в розмірі 180 571,62 грн. буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зокрема, в постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18 Верховний Суд встановив необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. У зв'язку з цим, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору мають дослідити характер правовідносин, що виникли між сторонами та звертати увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення. Порушенням норм процесуального права є незастосування спеціальних правових норм, передбачених у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року по справі № 160/4082/21 не виконано, незважаючи на обставини набрання законної сили, та яким встановлено зобов'язання для Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а доказів зворотного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/4082/21.
Визначаючи тривалість строку для подання звіту, суд при розгляді цієї заяви виходить з того, що рішення суду набрало законної сили і підлягає виконанню, а будь-яке рішення касаційного суду, яке б зупиняло виконання рішення апеляційного суду у цій справі, відсутнє. За таких обставин відповідачу (боржнику) достатньо строку 30 днів з моменту отримання даної ухвали для виконання рішення суду і подання звіту про його виконання.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24 травня 2021 року по адміністративній справі № 160/4082/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 24 травня 2021 року у адміністративній справі № 160/4082/21 - протягом 30-ти днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Е.О. Юрков