20 січня 2022 року Справа №160/21875/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
10 листопада 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не нарахування та не виплати мені ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2021 року по день фактичного розрахунку при звільненні, а саме до 29.10.2021 року у сумі 112 396 гривень 22 копійки (сто дванадцять тисяч триста дев'яносто шість гривень 22 копійки), без врахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Обґрунтовуючи означені позовні вимоги позивач зазначив, що при звільненні з військової служби, відповідач протиправно не провів з позивачем повний розрахунок, а саме не виплатив грошову компенсацію вартості речового майна. Повний розрахунок було проведено відповідачем лише 29.10.2021 року. При цьому, оскільки грошова компенсація за затримку у виплаті грошової компенсації вартості речового майна, яка була виплачена позивачу лише 29.10.2021 року, відповідачем позивачу не відшкодована, є відповідні підстави для звернення до суду з даною позовною заявою.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2021 року зазначена вище справа розподілена та 11.11.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України: 1) копії наказів про звільнення та виключення позивача зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення; 2) довідку про нарахування суми грошового забезпечення позивача перед звільненням з 01.01.2021 року по 22.03.2021 року із зазначенням середньоденного грошового забезпечення; 3) копію послужного списку позивача; 4) копію службової картки позивача; 5) копію грошового атестату позивача; 6) довідку про нараховані та виплачені позивачеві при звільненні суми коштів. Вказані витребувані письмові докази слід було подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 10 грудня 2021 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
30.12.2021 року від військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Означене клопотання вмотивовано на із посиланням на велику кількість обставин та факторів які безпосередньо впливатимуть на хід справи, неоднозначність та неочевидність інформації, необхідності належного дослідження всіх фактів та обставин справи в повному обсязі з метою прийняття в майбутньому правового рішення, що у сукупності робить вирішення справи неочевидним та потребує детального вивчення судом. Також, відповідач зазначив, що результат прийнятого судом рішення в даній справі в майбутньому буде відігравати дуже велике значення для військовослужбовців не тільки військової частини НОМЕР_1 , а і для Національної гвардії України в цілому та відповідно інших військових формувань у контексті позиції суду щодо аналогічних справ, тобто питання в подальшому стосуватиметься великих сум, які можуть бути відшкодованими із бюджету держави, відповідно справа є досить резонною. Отже, розгляд даної судової справи має велике значення як для відповідача так і Національної гвардії України в цілому.
У період з 28.12.2021 року по 19.01.2022 року включно суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.
Перевіривши дане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.
За приписами пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.
При цьому суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення.
Отже, відповідач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.
Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у клопотання військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С. В. Прудник