01 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 340/1870/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Бишевської Н.А.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 (суддя Казанчук Г.П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2021 року № 0003211-0411-1120 в сумі 73 500,51 грн. за формою «Ф» за податковий період 2020 року за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості;
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що комплекс об'єктів нежитлової нерухомості майно, який визначений об'єктом оподаткування за оскарженим рішенням відчужено на користь третьої особи відповідно до договору дарування від 22.04.2020 року, а тому позивач вважає, що з настанням цієї події, яка відображена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, втратив статус платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення - рішення №0003211-0411-1120 від 25.01.2021 року, винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов'язання в сумі 60 136,77 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, в якій. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що приймаючи оскаржене рішення діяв у спосіб передбачений законодавством України, позаяк позивач є власником комплексу нежитлових будівель загальною площею 3395,40 грн. які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване. Зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи, та надано встановленим обставинами належну юридичну оцінку та на підставі досліджених судом доказів, які в повній мірі підтверджують допущене відповідачем порушення вимог законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 25.01.2021 Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003211-0411-1120, відповідно до якого контролюючим органом відповідно до п.п. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до п.п.266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» за 2020 рік у сумі 73 500,51 грн.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Поняття, склад та порядок адміністрування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки були введені в Податковий кодекс України з моменту його прийняття у 2010 році в ст. 265 розділу ХII «Місцеві податки та збори» ПК України. При цьому, згідно з п.п.265.1.1 п.265.1 ст. 265 ПК України (в редакції Закону № 2755-VІ від 02.12.2010) платниками цього податку визначені фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
З 1 січня 2015 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, зокрема, розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.
Податок на майно належить до місцевих податків та згідно з п.10.3 ст. 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (п.п.10.1.1 п.10.1 ст. 10 ПК України).
Згідно з п.п.14.1.129-1 п.14.1 ст. 14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку - фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Підпунктом 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової або нежитлової нерухомості.
Приписами п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Базою оподаткування є загальна площа об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у праві власності фізичних осіб (п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).
Згідно з п.п. 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Таким чином, виключно власники відповідних об'єктів житлової або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Визначаючи обов'язок позивача зі сплати вказаного податку, відповідач стверджує, що позивач є власником комплексу нежитлових будівель загальною площею 3395,4 м2., які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, відповідно до договору дарування комплексу нежитлових будівель від 22.04.2020 року, належний позивачу комплексу нежитлових будівель, який знаходяться за адресою АДРЕСА_1 переданий у власність ОСОБА_2 .
Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хлопчанюком Р.В., зареєстрований в реєстрі за №71 та перехід права власності на вказані нежитлові приміщення підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, з 22.04.2020 позивач не є власником комплексу нежитлових будівель, який знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а тому відповідачем протиправно визначено його обов'язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки починаючи з квітня 2020 року.
Наведена відповідачем інформація з ІС «Податковий блок» хоча й стосується зовсім іншої особи та об'єкта нерухомості, проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що використання такої інформації для визначення бази оподаткування суперечить положенням чинного податкового законодавства, яке передбачає застосування для таких цілей саме даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ці дані свідчать про те, що з 22.04.2020 року комплекс об'єктів нежитлової нерухомості майно, який визначений об'єктом оподаткування за оскарженим рішенням у власності позивача не перебуває.
З огляду на викладені обставини справи, з урахуванням наведених норм права та встановлених у цій справі обставин справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення та наявності підстав для його скасування в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов'язання в сумі 60 136,77 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя Н.А. Бишевська