13 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/11445/21
головуючий суддя І інстанції - Серьогіна О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Уповноваженого Верховної ради України з прав людини на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року в адміністративній справі №160/11445/21 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, в якому просив:
- визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо обмеження заявленого у зверненні від 16.02.2021 року права бути присутнім при розгляді заяви позивача, результатом чого є протиправне обмеження законного права гарантованого статтею 18 Закону України Про звернення громадян;
- визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції, адже Уповноважений Верховної Ради України з прав людини під час розгляду звернення позивача від 16.02.2021 року діяв у спосіб не передбачений Законом України та Конституцією України та поза межами своїх повноважень, що як наслідок не призвело до поновлення чи захисту прав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в частині ненадання обґрунтованої письмової відповіді з результатами перевірки та інформацією про суть прийнятих рішень у визначений Законом термін, відносно заяви позивача від 16.02.2021 року, яка зареєстрована 19.02.2021 року за № М-3035.3/21.
Визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо обмеження заявленого у зверненні від 16.02.2021 року права бути присутнім при розгляді заяви позивача, результатом чого є протиправне обмеження законного права гарантованого статтею 18 Закону України Про звернення громадян.
У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Уповноважений Верховної ради України з прав людини, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що в умовах карантинних обмежень, встановлених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби, останній забезпечив реалізацію прав позивача, визначених ст. 18 Закону України «Про звернення громадян». Крім того зазначено, що розгляд заяви відбувався в порядку визначеному КУпАП.
ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 16.02.2021 року позивач звернувся до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із заявою, яка зареєстрована в системі електронного документообігу «Мегаполіс від 19.02.2021 року за № М-3035.3/21, щодо можливого порушення посадовими особами Домажирської сільської ради Яворівського району вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
У заяві позивач скаржився, що Домажирська сільська рада Яворівського району листом надала відповідь на його запит, яка, на думку позивача, є неточною, неповною та майже не містить запитуваної інформації. Також позивач просив, зокрема, провести всебічну перевірку його звернення, відкрити провадження щодо порушення його законних і конституційних прав, надати можливість бути присутнім під час розгляду звернення, зафіксувати у встановленому порядку адміністративне правопорушення.
З урахуванням наданих позивачем додаткових усних пояснень за заявою від 16.02.2021 року та з метою перевірки викладених у ній обставин до правонаступника Домажирської сільської ради Яворівського району - Івано- Франківської селищної ради направлено лист Секретаріату Уповноваженого від 10.03.2021 року № 6730.4/М-3035.3/21/30.1 з проханням повторно розглянути запит позивача від 13.11.2020 року, відповідно до вимого Закону України «Про доступ до публічної інформації» та поінформувати про результати розгляду листа до 25.03.2021 року.
Про зазначене позивача було повідомлено листом Секретаріату Уповноваженого від 10.03.2021 року № 6728.4/М-3035.3/21/30.1, направленого на його електронну адресу.
Однак відповідь від Івано-Франківської селищної ради на лист Секретаріату Уповноваженого від 10.03.2021 року № 6730.4/М-3035.3/21/30.1 станом на 01.04.2021 року так і не надійшла до Секретаріату Уповноваженого.
У зв'язку з ненадходженням відповіді від Івано-Франківської селищної ради на лист Секретаріату Уповноваженого від 10.03.2021 року № 6730.4/М-3035.3/21/30.1, станом на 01.04.2021 року, до Івано-Франківської селищної ради відповідачем направлено додаткового листа Секретаріату Уповноваженого від 02.04.2021 року № 9377.4//30.1.
Окрім цього, було прийнято рішення про відкриття провадження Уповноваженого за заявою позивача від 16.02.2021 року, згідно службової записки від 02.04.2021 року № 30.1/4057-21.
За результатами опрацювання відповідей Івано-Франківської селищної ради на листи Секретаріату Уповноваженого від 10.03.2021 року № 6730.4/М- 3035.3/21/30.1 та від 02.04.2021 року № 9377.4//30.1 було з'ясовано, що права позивача на вимоги Секретаріату Уповноваженого не поновлено.
В подальшому листом Секретаріату Уповноваженого від 11.05.2021 року № 3280.4/М-3035.3/21/30.1 голову Івано-Франківської селищної ради повідомлено, що 20.05.2021 року у приміщенні Секретаріату Уповноваженого будуть розглядатися матеріали справи, з метою встановлення наявності або відсутності у його діях ознак складу адміністративного правопорушення за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) при розгляді запиту позивача від 13.11.2020 року.
20.05.2021 року у приміщенні Секретаріату Уповноваженого відносно голови Івано-Франківської селищної ради було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 212-3 КУпАП у зв'язку з порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», а матеріали адміністративної справи направлено до суду.
У зв'язку з чим провадження за заявою позивача від 16.02.2021 року було закрито,- про що повідомлено позивача окремим листом, в якому йому роз'яснено його права як потерпілого, відповідно до КУпАП та роз'яснено право на ознайомлення з матеріалами провадження.
Не погоджуючись з належністю розгляду своєї заяви, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено строк розгляду заяви позивача та реалізовано право останнього на надання своїх пояснень та аргументів, після чого було здійснено перевірку обставин викладених у заяві, але в подальшому, позивача не було запрошено бути присутнім при розгляді заяви від 16.02.2021 року по суті та винесенні остаточного рішення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі №1-29/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органними місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством, (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти в викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської; діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно ч.ч. 1, 4, 6, 7 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
За приписами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов'язковим повідомленням громадянина про результати розгляду; при цьому орган або посадова особа зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду.
Як свідчать встановлені обставини справи, 16.02.2021 року позивач звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із заявою щодо можливого порушення посадовими особами Домажирської сільської ради Яворівського району вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якій він скаржився, що Домажирська сільська рада Яворівського району листом від № 776 надала відповідь на його запит, яка, на думку позивача, є неточною, неповною та майже не містить запитуваної інформації.
19.02.2021 на адресу Секретаріату надійшла вказана заява позивача від 16.02.2021 року, яка була зареєстрована Секретаріатом в СЕД «Мегаполіс» 19.02.2021 року за № М-3035.3/21.
Згідно з листом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 24.05.2021 року за №14673/4/М-3035.3/21/30.1 позивачу повідомлено про те, що на підставі доказів, зібраних уповноваженою особою Секретаріату Уповноваженого відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), 20.05.2021 року відносно Івано-Франківського селищного голови складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 212-3 КУпАП (за неповне надання інформації), який направлено для розгляду до Яворівського районного суду Львівської області 21.05.2021 року. Ураховуючи, що порушені у заяві позивача питання вирішено по суті, повідомлено про закриття провадження.
Також, станом на 21.05.2021 року вищевказана заява позивача розглянута відповідачем не була, що підтверджується службовою запискою про закриття провадження від 21.05.2021 року №30.1./6242-21.
Враховуючи викладене, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено, що в межах максимального - 45-денного строку, визначеного статтею 20 Закону № 393/96-ВР, відповідач не вирішив зазначене звернення позивача та остаточної відповіді щодо викладених у зверненні позивача питань вчасно не надав, а така відповідь була надана позивачу лише 24.05.2021 року, тобто із значним перевищенням законодавчо обумовлених строків, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача в частині недотримання строків розгляду заяви позивача.
Щодо правомірності визнання протиправними дій відповідача відносно обмеження заявленого у зверненні від 16.02.2021 року права бути присутнім при розгляді заяви ОСОБА_1 , то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до наявних в матеріалах справи документів, на остаточний розгляд заяви позивача від 16.02.2021 року, результатом якого стало ухвалення рішення, останнього не було запрошено.
Що стосується посилань відповідача на присутність позивача 04.03.2021 року при розгляді його заяви, то факт присутності 04.03.2021 року позивача в Секретаріаті сторонами не заперечується.
Між тим, відповідно до відповіді від 24.05.2021 року №14637.4/М-3035.3/21/30.1 відповідачем зазначено, що стосовно висловленого у заяві від 16.02.2021 року прохання надати можливість бути присутнім при її розгляді, з метою захисту Ваших законних прав та додатково до листа Секретаріату Уповноваженого від 24.02.2021 року № 5148.4/М-2361.3/21/30.1 інформуємо. Відповідно до статті 269 КУпАП потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості визнання протиправними дій відповідача відносно обмеження заявленого у зверненні позивача від 16.02.2021 року права бути присутнім при розгляді його заяви, всупереч ст. 18 Закону України “Про звернення громадян”.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженого Верховної ради України з прав людини - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року в адміністративній справі №160/11445/21- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко