17 січня 2022 року м. Дніпросправа № 340/1319/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрко І.В., суддів: Олефіренко Н.А., Чумака С.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в адміністративній справі №340/1319/21 (головуючий суддя першої інстанції Момонт Г.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлен-КД» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій,-
Позивач 29.03.2021року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача у зв'язку з прибуттям 29.03.2021 року для проведення планової документальної виїзної перевірки Товариства на підставі наказу в.о. начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області №17 від 04.09.2019 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.09.2019 року ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77 ПК України видано наказ №17, яким визначено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Марлен-КД» з 23.09.2019 року тривалістю 20 робочих днів. Перевірка призначалась з питань дотримання вимог податкового законодавства та інш. за період з 01.10.2017 року по 30.06.2019 року. Позивач не допустив ревізорів до перевірки та оскаржив наказ у судовому порядку. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі №340/2383/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року у справі №340/2383/19 позов ТОВ «Марлен-КД» до ГУ ДПС у Кіровоградській області задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо направлення головного державного ревізора-інспектора ГУ ДПС у Кіровоградській області Бабкової Я.А для проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД» за відсутності у неї службового посвідчення. 25.03.2021 року на юридичну адресу позивача від ГУ ДПС у Кіровоградській області надійшов лист від 23.03.2021 року №1516/6/11-28-07-01-08 «Щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД», яким позивача повідомлено про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД» з 29.03.2021 року тривалістю 20 робочих днів. Як на підставу для проведення документальної планової виїзної перевірки посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області послалися на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року у справі №340/2383/19 та наказ №17 від 04.09.2019 року. Позивач відмовив ревізорам у допуску до проведення перевірки надавши відповідні письмові пояснення з причин не допуску. 29.03.2021 року посадовими особами відповідача складено акт №139/11-28-07-01/39075031 «Про недопуск до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД». Позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав вносити зміни у наказ про проведення планової перевірки №17, оскільки він вичерпав свою дію у часі і ні Податковим кодексом України, ні жодним іншим підзаконним нормативно-правовим актом, внесення таких змін не передбачено. Позивач звертає увагу на те, що на дату, коли повинна була б розпочатися планова документальна перевірка позивача призначена згідно з наказом №17, тобто на 23.09.2019 року, жодного судового рішення про визнання такого наказу протиправним і його скасування не існувало.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо направлення 29 березня 2021 року посадових осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області для проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлен-КД» на підставі наказу від 04 вересня 2019 року №17 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД», до якого не внесено змін стосовно дати проведення перевірки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено в результаті неправильного та неповного дослідження доказів, наданих стороною відповідача та з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що план графік проведення документальних перевірок платників податків у 2019 році сформовано відповідно до вимог Кодексу та порядку, а наказ від 04.09.2019 року є правомірним, що беззаперечного підтверджується рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі №340/2383/19, яке набрало законної сили на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі не вказує, в чому саме судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, посилання скаржника на норми права в апеляційній скарзі зводяться лише до переоцінки доводів суду першої інстанції, але жодним чином не спростовують їх.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, тому в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Марлен-КД» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39075031), з 31.01.2014 року перебуває на обліку як платник податків (а.с.15).
Відповідач - Головного управління ДПС у Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
Наказом Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 04.09.2019 року №17 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлен-КД» з 23.09.2019 року тривалістю 20 робочих днів. Визначено проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.10.2017 року по 30.06.2019 року (а.с.16, 74).
Відповідно до вказаного наказу посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області видано направлення на перевірку від 18.09.2019 року №119, від 23.09.2019 року №126, №127 (а.с. 17, 18, 19).
Посадових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області не було допущено до проведення перевірки, що не заперечується сторонами.
ТОВ «Марлен-КД» у судовому порядку оскаржено наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області від 04.09.2019 року №17.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі №340/2383/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року, позов ТОВ «Марлен-КД» задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо направлення головного державного ревізора-інспектора відділу збору податкової інформації та позапланових перевірок ризикових платників управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Кіровоградській області Бабкової Я.А. для проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД» за відсутності у неї службового посвідчення; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.84-92, а.с.93-98).
Зазначеними судовими рішеннями у справі №340/2383/19 встановлено, що наказ №17 від 04.09.2019 року виданий на підставі затвердженого у встановленому порядку плану-графіку. У ньому містяться усі реквізити, передбачені пунктом 81.1 статті 81 ПК України, він підписаний керівником контролюючого органу та скріплений печаткою контролюючого органу. Визначена цим наказом тривалість перевірки 20 робочих днів, узгоджується з пунктом 82.1 статті 82 ПК України щодо тривалості документальних планових перевірок суб'єктів середнього підприємництва.
Листом №1516/6/11-28-07-01-08 від 23.03.2021 року ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомило ТОВ «Марлен-КД» про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з 29.03.2021 року тривалістю 20 робочих днів на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 ПК України, затвердженого ДПС України плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 04.09.2019 року №17 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року по справі №340/2383/19 (а.с.11-13).
Посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області видано направлення на перевірку від 29.03.2021 року №663, №664, в №665, №666 (а.с.70-73).
29.03.2021 року представником ТОВ «Марлен-КД» відмовлено у допуску посадових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області до проведення перевірки з підстав, зазначених у письмових поясненнях від 29.03.2021 року (а.с.20-23).
В цей же день посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт №139/11-28-07-01/39075031 про недопуск до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД» (код 39075031) смт. Компаніївка, вул.Паркова,37 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.10.2017 року по 30.06.2019 року» (а.с.24, 75-76).
Не погодившись з направленням 29 березня 2021 року посадових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області для проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу від 04 вересня 2019 року №17, до якого не внесено змін стосовно дати проведення перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області №17 від 04.09.2019 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД», після підтвердження судом його правомірності, підлягав реалізації контролюючим органом шляхом проведення відповідної перевірки платника податків. Однак, реалізація такого наказу можлива лише за умови внесення до нього змін в частині дати проведення перевірки. При цьому наказ про внесення змін до попереднього наказу на проведення перевірки підлягав врученню платнику податків. Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області зміни до №17 від 04.09.2019 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД» у частині дати проведення перевірки не вносилися.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Пунктом 77.1 статті 77 ПК України (із змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 року №466-IX) визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до п.77.4 ст.77 ПК України (із змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 року №466-IX) про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Згідно із п.п.77.6, 77.7 ст.77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Статтею 82 ПК України визначені строки проведення документальної планової перевірки.
Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України (із змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 року №466-IX) у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 82.1 статті 82 ПК України встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 82.1 статті 82 ПК України встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 82.1 статті 82 ПК України встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 82.1 статті 82 ПК України встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 82.1 статті 82 ПК України встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 82.1 статті 82 ПК України встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно із п.82.4 ст.82 ПК України (у редакції на час правовідносин станом на 23.09.2019 року - дата початку проведення перевірки, зазначена у наказі від 04.09.2019 року №17), проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Відповідачем доказів зупинення документальної виїзної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД», призначеної наказом від 04.09.2019 року №17 зі строком початку - з 23.09.2019 року, судам першої та апеляційної інстанції не надано, та в матеріалах справи такі докази відстуні.
Відповідно до п.п.1.4.6 п.1.4 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 року №22, у редакції наказу ДФС від 23.06.2018 року №398 (далі за текстом - Методичні рекомендації №22), у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу ДФС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови.
Зразок форми акта про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій.
Зазначений акт підписується посадовими особами органу ДФС та посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, що фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску (відмовились від проведення). Один примірник акта вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки (відмови від проведення), та/або відмови отримати один примірник акта та/або відмови використати передбачене Кодексом право та надати свої пояснення до нього, посадовими особами органу ДФС складається акт довільної форми, що засвідчує такі факти.
Протягом 24 годин після виникнення обставин, передбачених статтею 94 Кодексу (безпідставної відмови платника податків у допуску до проведення перевірки або з'ясування під час організації та проведення перевірки інших обставин для застосування адміністративного арешту майна, передбачених статтею 94 Кодексу, у тому числі відмови від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) тощо), керівником структурного підрозділу органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, вживаються заходи щодо підготовки та надання з дотриманням Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику (далі - Порядок застосування адміністративного арешту майна), на розгляд керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДФС звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків для прийняття ним рішення відповідно до вимог статті 94 Кодексу.
До звернення додається копія акта про відмову від допуску до проведення перевірки (акта, що засвідчує наявність інших обставин для застосування адміністративного арешту майна, передбачених Кодексом та наведених у абзаці п'ятнадцятому цього підпункту) разом з відповідними матеріалами, поясненнями та копіями складених до них актів (про відмову від підпису тощо).
Прийняте керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків невідкладно передається: визначеному керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС виконавцю цього рішення для вжиття ним передбачених Порядком застосування адміністративного арешту майна заходів щодо надсилання цього рішення до виконання та організації опису майна платників податків; один примірник цього рішення разом з пакетом необхідних документів передається до юридичного підрозділу органу ДФС для підготовки та направлення ним до суду процесуальних документів щодо підтвердження судом обґрунтованості прийнятого рішення у терміни, визначені пунктом 94.10 статті 94 Кодексу, та звернення до суду про накладення арешту на рахунках такого платника (зупинення видаткових операцій).
Структурний підрозділ органу ДФС, що здійснює (очолює) перевірку та готував звернення про застосування адміністративного арешту, забезпечує надання юридичному підрозділу відповідної інформації та належним чином завірених документів (копій), які необхідні для підготовки ним процесуальних документів.
Підпунктом 1.2.7 пункту 1.2 розділу І Методичних рекомендацій №22 визначено, що після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5-1.4.6 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку, видається наказ про внесення відповідних змін до попереднього наказу на проведення перевірки, або видається новий наказ про її проведення (з дотриманням порядку, встановленого пунктом 1.2 розділу I Методичних рекомендацій), копія якого вручається платнику податків у встановленому Кодексом порядку.
У разі якщо після видання наказу про проведення перевірки платника податків виникли або виявлені обставини, які унеможливлюють її проведення на підставі цього наказу, керівником структурного підрозділу, що повинен здійснювати (очолювати) таку перевірку, готується доповідна (службова) записка на ім'я керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДФС, який видавав цей наказ, з наведенням обставин, що унеможливлюють його реалізацію та проведення перевірки. У цьому випадку на підставі зазначеної доповідної записки видається відповідний наказ про скасування наказу на проведення перевірки, як такого, що нереалізований.
Аналогічні положення містяться у Методологічних рекомендаціях щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платника податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року №470.
Згідно із п.п.1.4.6 п.1.4 розділу І Методичних рекомендацій №470 у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови, який реєструється у контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
Такий акт складається у довільній формі з обов'язковим наведенням у ньому: підстав для перевірки (документів (наказів, направлень), оформлених для її проведення); П. І. Б. посадових (службових) осіб органів ДПС, які прибули для проведення перевірки та у допуску для проведення перевірки яким було відмовлено та/або яким було відмовлено у проведенні такої перевірки; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 77.4 статті 77 та пунктом 78.4 статті 78 Кодексу вимог щодо надіслання (вручення) наказів (та повідомлень при проведенні планових документальних перевірок) для надання права на проведення таких перевірок; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 81.1 статті 81 Кодексу умов допуску до проведення перевірки в частині пред'явлення (вручення) під розписку відповідних документів; дати та часу відмови у допуску/відмови від проведення перевірки; П. І. Б. платника податку (посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску до перевірки та/або відмовились від її проведення, і заявлених ними причин відмови; інформації щодо надання платником податку (посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, які фактично проводять розрахункові операції)) письмових пояснень до складеного посадовими особами органу ДПС акта; наводяться інші обставини, що засвідчують зазначені у цьому акті факти (у разі необхідності).
Зразок форми акта про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій.
Зазначений акт підписується посадовими особами органу ДПС та посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, що фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску (відмовились від проведення). Один примірник акта вручається під підпис відразу після його складання платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки (відмови від проведення), та/або відмови отримати один примірник акта та/або відмови використати передбачене Кодексом право та надати свої пояснення до нього, посадовими особами органу ДПС складається акт довільної форми, що засвідчує такі факти та реєструється в органі ДПС не пізніше наступного робочого дня.
Протягом 24 годин після виникнення обставин, передбачених статтею 94 Кодексу (безпідставної відмови платника податків у допуску до проведення перевірки або з'ясування під час організації та проведення перевірки інших обставин для застосування адміністративного арешту майна, передбачених статтею 94 Кодексу, у тому числі відмови від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) тощо), керівником структурного підрозділу органу ДПС, що здійснює (очолює) таку перевірку, вживаються заходи щодо підготовки та надання з дотриманням Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику (далі - Порядок застосування адміністративного арешту майна), на розгляд керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) органу ДПС звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків для прийняття ним рішення відповідно до вимог статті 94 Кодексу.
До звернення додається копія акта про відмову від допуску до проведення перевірки (акта, що засвідчує наявність інших обставин для застосування адміністративного арешту майна, передбачених Кодексом та наведених в абзаці п'ятнадцятому цього підпункту) разом з відповідними матеріалами, поясненнями та копіями складених до них актів (про відмову від підпису тощо).
Прийняте керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків невідкладно передається: визначеному керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС виконавцю цього рішення для вжиття ним передбачених Порядком застосування адміністративного арешту майна заходів щодо надсилання цього рішення до виконання та організації опису майна платників податків; один примірник цього рішення разом з пакетом необхідних документів передається до юридичного підрозділу органу ДПС для підготовки та направлення ним до суду процесуальних документів щодо підтвердження судом обґрунтованості прийнятого рішення у терміни, визначені пунктом 94.10 статті 94 Кодексу, та звернення до суду про накладення арешту на рахунках такого платника (зупинення видаткових операцій).
Структурний підрозділ органу ДПС, що здійснює (очолює) перевірку та готував звернення про застосування адміністративного арешту, забезпечує надання юридичному підрозділу відповідної інформації та належним чином завірених документів (копій), які необхідні для підготовки ним процесуальних документів.
Відповідно до пп.1.2.7 п.1.2 розділу І Методичних рекомендацій №470 після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5-1.4.6 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку, видається наказ про внесення відповідних змін до попереднього наказу на проведення перевірки, або видається новий наказ про її проведення (з дотриманням порядку, встановленого пунктом 1.2 розділу I Методичних рекомендацій), копія якого вручається платнику податків у встановленому Кодексом порядку.
У разі якщо після видання наказу про проведення перевірки платника податків виникли або виявлені обставини, які унеможливлюють її проведення (наприклад, у зв'язку зі спливом визначених законодавством термінів давності для проведення перевірки, тощо) на підставі цього наказу, керівником структурного підрозділу, що повинен здійснювати (очолювати) таку перевірку, готується доповідна (службова) записка на ім'я керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДПС, який видавав цей наказ, з наведенням обставин, що унеможливлюють його реалізацію та проведення перевірки. У цьому випадку на підставі зазначеної доповідної записки видається відповідний наказ про скасування наказу на проведення перевірки як такого, що нереалізований.
У разі настання підстав для проведення перевірки, своєчасно не розпочатої у зв'язку з відмовою у допуску платником податку до її проведення, контролюючим органом видається наказ про внесення змін до попереднього наказу на проведення перевірки або ж видається новий наказ про її проведення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року у справі №340/2383/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року, підтверджено правомірність видання Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області наказу №17 від 04.09.2019 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД».
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наказ Головного управління ДПС у Кіровоградській області наказу №17 від 04.09.2019 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД», після підтвердження судом його правомірності, підлягав реалізації контролюючим органом шляхом проведення відповідної перевірки платника податків. Однак, реалізація такого наказу можлива лише за умови внесення до нього змін в частині дати проведення перевірки, або шляхом видання нового наказу про проведення перевірки. При цьому наказ про внесення змін до попереднього наказу на проведення перевірки підлягав врученню платнику податків.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області зміни до №17 від 04.09.2019 року «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД» у частині дати проведення перевірки не вносилися.
Посилання відповідача на лист №1516/6/11-28-07-01-08 від 23.03.2021 року, яким ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомило ТОВ «Марлен-КД» про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з 29.03.2021 року тривалістю 20 робочих днів на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 04.09.2019 року №17 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року по справі №340/2383/19, апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки направлення такого листа не замінює обов'язку контролюючого органу видати наказ про внесення змін до попереднього наказу на проведення перевірки або ж видати новий наказ про її проведення у відповідності до Методичних рекомендацій №470, чого відповідачем зроблено не було.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність направлення 29 березня 2021 року посадових осіб для проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Марлен-КД» на підставі наказу від 04 вересня 2019 року №17 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Марлен-КД», до якого не внесено змін стосовно дати проведення перевірки.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в адміністративній справі №340/1319/21 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в адміністративній справі №340/1319/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.Ю. Чумак