20 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/12460/21
(суддя Букіна Л.Є., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №160/12460/21 за позовом приватного акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» 23 липня 2021 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, згідно з яким просить:
- визнати протиправним рішення Державної податкової служби України від 28.06.2021 року та 02.06.2021 року про відмову у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складених розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23. Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року позов задоволено частково.
Суд, визнав протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складених Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23.
Зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складених Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23. Рішення суду мотивовано тим, що п. 102.1 ст. 102 ПКУ України регламентує строки реалізації податковим органом свого права па самостійне визначеним суми грошових зобов'язань платнику податків, але не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової накладної. Нормами Податкового кодексу України не визначено терміну, протягом якого платник має можливість скласти розрахунок коригування до податкової накладної.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, оскаржив його до апеляційного суду.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що з дати виникнення податкових зобов'язань та складення податкової накладної минуло 1095 календарних днів, а тому розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрованим в ЄРПН, та відповідно підстави для зменшення податкових зобов'язань у платника податку - продавця відсутні.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що результатами господарських операцій позивачем складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.03.2018 року № 23 (а.с.10).
У подальшому позивачем, до цієї накладної складено розрахунки коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 та надіслало їх відповідачу на реєстрацію (а.с.12-14).
Однак, відповідно до отриманих квитанцій від 28.05.2021 року, 02.06.2021 року та 02.06.2021 року позивач отримав відмову у їх прийнятті з підстав порушення вимог ст.102 Податкового кодексу України та п. 6 Порядку № 1246, а саме: дата складання розрахунку коригування перевищує більше ніж 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування (а.с.15-17).
Законність та обґрунтованість зазначених рішень відповідача про відмову у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних складених розрахунків коригування від 25.05.2021 року № 1, від 27.05.2021 року № 4 та від 28.05.2021 року № 5 до податкової накладної від 22.03.2018 року № 23 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За положеннями пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Аналогічна процедура реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них встановлена Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Так, згідно з пунктом 4 Порядку № 1246, до Єдиного реєстру податкових накладних вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Зазначеного Порядку податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
За приписами пункту 9 Порядку №1246 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації:
постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації;
отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Аналіз наведених норм свідчить про наявність у позивача права на внесення змін до податкової накладної, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пункт 15 Порядка визначає, що у разі якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
При цьому, пункт 12 Порядку визначає, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
При цьому, як вбачається, з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування стало те, що вони подані пізніше 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, що, на думку відповідача, не відповідає положенням статті 102 Податкового кодексу України.
Однак, положення статті 102 Податкового кодексу України, у спірних відносинах не підлягають застосуванню, враховуючи наступне.
Так, згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Проте, за обставинами справи не підтверджено факт подачі позивачем заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, подання яких є предметом правового регулювання у пункті 102.5 статті 102 цього Кодексу.
Також, суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що у разі, якщо повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства, так як статтею 192 Податкового кодексу України не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 810/30/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 816/1403/17 та від 05 грудня 2019 року у справі № 820/3401/17, від 27.05.2021 року у справі №814/2620/16, яка враховуючи положення частини 4 статті 242 КАС України обов'язкова для врахування судом апеляційної інстанції.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №160/12460/21 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 20 січня 2022 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко