Постанова від 18.01.2022 по справі 160/5642/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/5642/21

Суддя І інстанції - Сидоренко Д.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме, приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.М.Грушевського, буд.2Б Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» (код ЄДРПОУ 03113549), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме, приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.М.Грушевського, буд.2Б Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» (код ЄДРПОУ 03113549), до повного усунення порушень.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем допущені порушення пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які викладені в акті перевірки № 18 від 26.02.2021 р.. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, в зв'язку із чим, подальша експлуатація об'єктів, а саме будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.М.Грушевського, буд.2Б, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів із вказаними порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку із чим, є нагальна потреба у вжитті заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) вказаного об'єкта до повного усунення порушень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року позов задоволено частково. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме, приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.М.Грушевського, буд.2Б Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» (код ЄДРПОУ 03113549), до повного усунення порушень. В задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду ПрАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не є центральним органом влади, який здійснює повноваження у сфері техногенної та пожежної безпеки, а отже не мав повноважень звертатись до суду з даним позовом. Крім того після складення акту № 18 від 26.02.2021 р. позивачем не було складено припису, а тому звернення до суду є передчасним. Повне зупинення експлуатації будівлі є винятковим заходом реагування, який застосовується з метою усунення порушень, які безпосередньо несуть загрозу життю та здоров'ю людей. В даному випадку контролюючий орган обрав надто жорсткий захід реагування, який не виповідає критеріям пропорційності.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 18.02.2021 року по 26.02.2021 року позивачем було проведено планову перевірку ПрАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.М.Грушевського, буд.2Б.

За результатами проведення перевірки було складено Акт від 26.02.2021 року №18 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому зазначено, що захід проведено на території та приміщення Жовтоводської автобусної станції ПрАТ «ДОПАС» за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.М.Грушевського, буд.2Б.

Актом перевірки встановлено наявність порушень вимог законодавства:

1. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: всі приміщення автостанції не обладнано системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 3-го типу (п.11.1, Таблиця А.1, Додаток А; п.14, Таблиця Б.1, Додаток Б ДБН В.2.5- 56:2014);

2. Забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові, а саме: приміщення електрощитової, яке знаходиться на першому поверсі будівлі автостанції, не відокремлено від сусідніх приміщень протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», протипожежними дверима 2-го типу з мінімальною межею вогнестійкості - ЕІ 30 (п.6.17, Таблиця 3 ДБН В.1.1-7-2016);

3. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

4. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються, а саме: в приміщенні каси допущена експлуатація тимчасової електромережі;

5. Не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів, яке повинно проводитись не рідше одного разу на рік;

6. Не встановлено вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння згідно ДСТУ ІSО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности» на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги;

7. Посадова особа не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

8. На об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, а саме: з метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені для будівлі автостанції відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів. (п.1.5 додаток А, п. 8.1.3, п.10.7 ДСТУ 7313:2013);

9. Не призначено наказом відповідальну особу з питань цивільного захисту;

10. Не складено декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

11. 3 метою встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності з узгодженням її з Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області. (п.7. Наказу МНС України від 16.08.2005 №140 «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338 «Методика ідентифікації потенційно-небезпечних об'єктів»);

12. Керівником або відповідальною особою з цивільного захисту не пройдено функціональне навчання з питань цивільного захисту на територіальних курсах цивільної оборони з отриманням посвідчення встановленого зразка;

13. Не забезпечено відповідно до законодавства всіх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

14. Не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту.

Акт від 26.02.2021 року №18 було направлено рекомендованим листом з повідомленням про отримання 26.02.2021 року (фіскальний чек №5220402130618), про що зазначено на стор.17 даного Акту.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції і досліджуючи питання правомірності пред'явлених позивачем вимог, виходячи з предмету спору, апеляційний суд вважає, що з'ясуванню підлягають обставини, які стосуються правовідносин станом на день виникнення спірних правовідносин.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

За визначенням, наведеним у ст.1 вказаного Закону № 877-V, діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За приписами ч.1 ст.3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються, зокрема,:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» від 16 грудня 2015 р. № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, УДСНС у Дніпропетровській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у виді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

У відповідності до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

За наведених вище положень Кодексу цивільного захисту України підставою застосування за рішенням суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) підприємства, його окремих об'єктів, споруд, цехів, дільниць, є виявлені в установленому порядку порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є оціночним. Водночас, встановлені у цій справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача у використанні об'єкту.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід заначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Також колегія суддів апеляційного суду враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень, цей захід також має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єктах перевірки.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та відповідно ризику завдання шкоди життю і здоров'ю людей.

Отже, враховуючи, що на час розгляду справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачем не усунуто в повному обсязі, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, відповідно, є обґрунтованими вимоги позивача про застосування до відповідача певних заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об'єктів, оскільки виявлені перевіркою порушення, у разі виникнення пожежної небезпеки, будуть нести реальні, а не вірогідні негативні наслідки.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги висновків суду не спростовують, передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 18 січня 2022 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

Попередній документ
103192931
Наступний документ
103192933
Інформація про рішення:
№ рішення: 103192932
№ справи: 160/5642/21
Дата рішення: 18.01.2022
Дата публікації: 15.02.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.11.2021)
Дата надходження: 04.11.2021
Предмет позову: зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
18.01.2022 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд