19 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/10714/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року (суддя Єфанова О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Триплекс» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-
ТОВ «Триплекс» звернулось з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними та скасувати:
Картку відмови №UА110230/2021/00343 та Рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000108/1 від 11.06.2021;
Картку відмови №UA110230/2021/00364 та Рішення про коригування митної вартості №UА110230/2021/000109/1 від 24.06.2021.
Правонаступником відповідача Запорізькою митницею була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, не враховано того, що у відповідності до ст. 337 МКУ при перевірці документів, наданих у підтвердження заявленої митної вартості товарів було виявлено відсутність платіжного доручення на підтвердження вартості оцінюваного товару, відсутня інформація щодо квартального товарообігу, тобто бонус в розмірі 6% не підтверджено. Зазначено, що додатково наданими документами розбіжності не було усунуто.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як було встановлено судом першої інстанції, 24 грудня 2020року між позивачем (Покупець) та «KRKA» (Продавець) укладено Контракт №PRO-VE-UA-05-2021 відповідного умов п.1.1. якого Продавець зобов'язується в обумовлені строки поставляти Покупцю ветеринарні препарати, асортимент та якість яких зазначається в Додатку №1 - загальна специфікація, яка є невід'ємною частиною цього контракту, а Покупець зобов'язується приймати поставлений товар та оплачувати його .
Пунктом 2.3. Контракту передбачено, що ціни розуміються на умовах DAP (Incoterms 2020) Україна, м. Запоріжжя вул. Стартова 1 або Україна, Дніпропетровська обл., с. Партизанське вул. Нова 38 автотранспортом, при вартості відвантаженого Товару не менше 30.000,00 Євро нетто і включає також видатки по упаковці та маркуванню Товару.
Сторони підписали також Додаток №1 до Контракту №PRO-VE-UA-05-2021 в якому, зокрема погоджено перелік товарів та вартість, а також умови отримання знижок.
З метою митого оформлення придбаного товару позивач подав відповідачу митну декларацію від 10.06.2021 року №UA 110230/2021/011740 та від 23.06.2021 року №UA 110230/2021/012599. Разом з декларацією надано: контракт та додаток до нього, проформа інвойс, платіжне доручення, митну декларацію країни відправлення та інші документи.
Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору.
При митному оформленні вказаного товару відповідач зазначив, що надані документи містять розбіжності та не містять усіх даних, які підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого товару, а саме:
наданий до митного оформлення рахунок не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення;
відсутні докази про отримання знижки;
згідно інвойсу передбачена оплата за товар протягом 45 днів з дати виставлення інвойсу. Платіжні документи на підтвердження оплати вартості не надано.
Відповідач витребував у позивача додаткові документи.
Щодо митної декларації від 10.06.2021 року №UA 110230/2021/011740 декларантом 10.06.2021 надано додаткові документи, а саме: Прейскурант фірми «КРКА» від 12.04.2021 № б/н; Сертифікат дистриб'ютора від 01.01.2021 № 2UА/2021; Лист фірми «КРКА» від 27.01.2021 № б/н; Довідка № 18/Д від 10.06.2021 (про квартальний товарообіг).
До додатково наданих документів встановлено наступні зауваження: ціни на товар у прейскуранті фірми «КРКА» від 12.04.2021 № б/н починають діяти з 16.04.2021, а ціни на заявлений до митного оформлення товару встановлені згідно з Додаток №1 від 24.12.2020.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2021 /000108/1 від 11.06.2021.
Відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 110230/2021/00343.
Щодо митної декларації від 23.06.2021 №UA 110230/2021/012599 декларантом 23.06.2021 надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: Прейскурант фірми «КРКА» від 16.04.2021 № б/н; Сертифікат дистриб'ютора від 01.01.2021 № 2UA/2021; Лист фірми «КРКА» від 27.01.2021 № б/н; Довідка № 18/Д від 10.06.2021 (про квартальний товарообіг); прибуткова накладна від 11.06.2021 №00005119; видаткова накладна від 11.06.2021 №000018512.
До додатково наданих документів встановлено наступні зауваження: Ціни на товар у прейскуранті фірми «КРКА» від 12.04.2021 № б/н починають діяти з 16.04.2021, а ціни на заявлений до митного оформлення товар встановлені згідно з Додатком №1 від 24.12.2020.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000109/1 від 24.06.2021.
Митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110230/2021/00364.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених рішень не було доведено.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, такі як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої вказаної статті Митного кодексу України митному органу, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Судом першої інстанції вірно було зазначено, що згідно із норм Митного кодексу України, митницею при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному декларантом.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації
Наявність у митниці обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною законодавець пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
митний орган має зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як було встановлено судом першої інстанції, підставою для витребування додаткових документів у декларанта, став висновок митного органу щодо того, що надані під час митного оформлення товару документи мають суттєві розбіжності та невідповідності, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення відповідача не містять конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити саме числові значення складових митної вартості імпортованих товарів.
Зауваження відповідача стосувалися того, що наданий до митного оформлення рахунок не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, а також відсутні докази про отримання знижки.
Судом першої інстанції вірно було зазначено, що такі зауваження відповідача по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, на враховуючи того факту, що отримання знижки є договірними правовідносинами та приписами спеціального кодексу узагалі не передбачено надання таких документів.
Стосовно доводів відповідача, що згідно інвойсу передбачена оплата за товар протягом 45 днів з дати виставлення інвойсу та платіжні документи на підтвердження оплати вартості не надано, судом першої інстанції вірно було зазначено, що в момент імпорту товару строк виконання зобов'язання з оплати товару ще не настав, отже платіжні документи не могли бути надані (інвойс 90391173 - оплата до 19.07.2021, інвойс 90392107оплата до 02.08.2021).
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Триплекс» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 19 січня 2022 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш