12 січня 2022 року м. Дніпросправа № 340/220/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
секретар судового засідання Замкова А.О.
за участю представника позивача Похила І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах виступає мати ОСОБА_2
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року (головуючий суддя Дегтярьова С.В.)
в адміністративній справі №340/220/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах виступає мати ОСОБА_2 до відповідача Комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради",
третя особа без самостійних вимог: Маловисківське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 в інтересах якого виступає мати ОСОБА_2 , звернувся 25.01.2021 до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради", третя особа без самостійних вимог: Маловисківське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, просив (а.с.1-5, 28-33 т. 1):
- визнати протиправним та скасувати висновок Комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" про відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом оформлений довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом серія НОМЕР_1 від 09.06.2020 р. щодо встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням;
- зобов'язати Комунальний заклад "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" встановити причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням (П-4 від 07.12.2018 р.) згідно вимог Інструкції "Про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом" затвердженої наказом МОЗ України від 15.11.2005 р. №606.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_3 (батько ОСОБА_1 ) за життя 06.09.2017 року встановлено діагноз "Cr центрального відділу шлунку, ст. IV TSNxM1. Mts ураження печінки, кісток поперекового відділу хребта та тазу, клінічна група IV" під час лікування в КЗ "Кіровоградський ООД" та встановлено І групу інвалідності без дослідження питання пов'язаності захворювання з професійною діяльністю. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер від наростаючої інстоксикації. Посмертний діагноз: Ракова інтоксикація. Ракова кахексія. Cr центрального відділу шлунку, ст. IV TSNxM1. Mts ураження печінки, кісток поперекового відділу хребта та тазу, клінічна група IV. Після проведення відповідних досліджень і перевірок, Державною установою "Інститут медичної радіології ім.С.П.Григор'єва Національної академії медичних наук України" медичним висновком лікарсько-експертної комісії встановлено, що захворювання ОСОБА_3 , яке спричинило смерть, є професійним захворюванням. Однак, під час розгляду питання щодо встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням Комунальний заклад "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" дійшов висновку, що дане захворювання є загальним, оскільки за життя ОСОБА_3 не встановлено причиною інвалідності професійне захворювання.
Матеріали справи містять заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, згідно якої просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними (а.с. 35-38 т. 1).
Згідно ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 року визнано поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду (а.с. 59-61 т. 1).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано висновок Комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" про відсутність причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом оформлений довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом, серія НОМЕР_1 від 09.06.2020 року;
- зобов'язано Комунальний заклад "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" повторно розглянути питання про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідач, зважаючи лише на те, що визнано професійним захворювання ОСОБА_3 лише після його смерті, відмовився встановити причинний зв'язок смерті з професійним захворювання з формальних підстав, чим позбавив ОСОБА_1 доводити своє право на отримання відповідного соціального захисту. При цьому відповідач послався лише на п.2.2. Інструкції №606 водночас не заперечував право малолітнього ОСОБА_1 , в інтересах якого виступає мати - ОСОБА_2 , на отримання виплати по втраті годувальника. Позивач вважає неможливим позбавити дитину наявного у неї права на отримання страхових виплат по втраті годувальника через професійне захворювання батька лише з тих підстав, що передчасна його (годувальника) смерть, в тому числі, і в зв'язку з несвоєчасним поставленням правильного діагнозу, не дала можливості пройти всі дослідження та оформити відповідні документи для цього за життя. Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача прийняте без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача встановити причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями комісії, а тому належить її зобов'язати повторно розглянути направлення та всі додані документи.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що адміністративний суд, в разі встановлення порушень прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, має повноваження зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який порушив закон, вчиняти конкретні дії або приймати конкретні рішення, направлені на відновлення порушених прав. Зазначає, що відповідачу був поданий повний пакет документів для встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням, передбачений Інструкцією №606. Тобто, для прийняття рішення про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням у відповідача відсутні законні підстави для відмови у встановленні такого зв'язку.
Разом з цим, відповідачем (Комунальним закладом "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради") та третьою особою (Маловисківським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області) подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити та закрити провадження у справі.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказані учасники справи апеляційні скарги на рішення суду не подавали.
Вказані відзиви (відповідача та третьої особи) на апеляційну скаргу позивача за своїм змістом та суттю є тотожними. Вказують, що одним із критеріїв для визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом є ускладнення професійного захворювання (отруєння), трудового каліцтва, час їх настання та ступінь тяжкості, що підтверджені клініко-інструментальними методами обстеження за життя у лікувально-профілактичному закладі або висновками лікарів відповідного профілю з урахуванням етіопатогенетичного зв'язку ускладнень з основним захворюванням та безпосередньою причиною смерті, шляхом проведення патолого-анатомічного розтину з гістологічним дослідженням, (п.3.2 Інструкції №606). Таким чином, КЗ «Кіровоградське обласне бюро МСЕ КОР», керуючись Інструкцією №606, не мало правових підстав встановити причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням, оскільки за його життя, з приводу онкозахворювання професійного характеру, питання про ступень обмеження життєдіяльності і визначення відсотків втрати працездатності медико-соціальними комісіями не розглядалось.
Крім того, зазначають, що Кіровоградський окружний адміністративний суд вже розглядав аналогічну справу за позовом ОСОБА_2 (мати скаржника ОСОБА_1 ) до Комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради», третя особа Маловисківське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградської області про визнання неправомірним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року у справі № 340/3084/19 суд вирішив спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Рішенням від 13.01.2020 року у справі №340/3084/19 Кіровоградський окружний адміністративний суд визнав неправомірною відмову Комунального закладу "Кіровоградське обласне медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" щодо встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням та зобов'язав Комунальний заклад "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" повторно розглянути направлення ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №17 Міністерства охорони здоров'я України» від 27.02.2019 р. №153 щодо встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з професійним захворюванням та додані медичні документи і прийняти рішення відповідно до п.2.10 розділу 2 Інструкції «Про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом», затвердженої Наказом МОЗ України від 15.11.2005 року №606.
Отже, Кіровоградське обласне бюро МСЕ виконало зазначене вище рішення суду і повторно розглянуло направлення ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №17 Міністерства охорони здоров'я України» від 27.02.2019 р. №153 щодо встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з професійним захворюванням, яким не встановила причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням. Підставою для вчинення відповідних дій, як раз і слугувало судове рішення від 13.01.2020 року у справі № 340/3084/19, що набрало законної сили, де суд зобов'язав відповідача керуватись пунктом 2.10 розділу 2 Інструкції «Про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом», затвердженим Наказом МОЗ України від 15.11.2005 року № 606 (далі Інструкція 606). Відповідно до п.2.10 розділу 2 Інструкції 606, висновок про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оформляється довідкою у трьох примірниках, що використовується МСЕК за формою, що затверджується МОЗ України та видається: перший - установі, що надавала направлення до МСЕК, другий - відповідному відділенню виконавчої дирекції Фонду, третій - заявнику. Підставою є акт визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (форма первинної облікової документації № 168-2/о, затверджена Наказом МОЗ України від 30.07.2012 №577). А, відповідно до зазначеного Акту визначення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом від 05.06.2020 року № 5, рішенням комісії МСЕК (п.24) зв'язок смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням не встановлено. Отже, оскільки зазначений Акт не скасовано, є чинним, тому він є підставою для складання довідки про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням.
Вважає, що комісією КЗ «Кіровоградське обласне бюро МСЕ КОР», діючи в межах своїх повноважень, правомірно складено довідку серія 10 ААА № 001679 від 09.06.2020 року, якою не встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням. Порядок же оскарження рішення МСЕК передбачений пунктом 2.17. Інструкції №606, відповідно до якого, оскарження рішення МСЕК про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом заявником або представником Фонду здійснюється згідно з розділом V Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінеті' Міністрів України від 22,02,92 N 83 (із змінами), шляхом подання протягом місяця з моменту отримання висновку МСЕК письмової заяви до МСЕК, в якій розглядалося встановлення причинного зв'язку смерті, або до Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК або до відповідного відділу (управління) охорони здоров'я. Винесення рішень Комунальним закладом «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» у вигляді довідок є його дискреційними повноваженнями. Медико-експертна справа ОСОБА_3 та супроводжувальна записка КЗ «Кіровоградське обласне бюро MCE КОР» від 13.07.21р. розглянута ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України». В заключенні ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України», підписаному головним лікарем В. Маруничем, вказано: «У медичному висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 19.11.2018 року затверджений головою комісії Гайсенюк Л.О. є відомості про те, що вперше виявлене професійне захворювання 19.11.2018 року № 168, але при житті померлий не був обстежений в клініці ДУ «ІМР НАМИ України». Таким чином даний висновок суперечить діючим нормативно-правовим актам. Ґрунтовна та послідовна позиція викладена, в окремій думці по даному висновку, яка зазначена заступником головного лікаря Кулінічем В.Г. , який не підписав висновок». Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства.
Відтак відповідач та третя особа вважають, що відповідач виконав рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року у справі №340/3084/19, де було вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому суд першої інстанції повинен був закрити провадження у цій справі. Адже, відповідно до п.4 ч.1ст.238 суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Та, відповідно до п.7 ч.1 ст.238 суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.
20.12.2021 року представником відповідача Комунальний заклад "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції,
Ухвалою від 21.12.2021 року клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції задоволено.
В судовому засідання представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Суду пояснив, що рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволені частково, а саме зобов'язано відповідача повторно розглянути питання про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням з урахуванням висновків суду. Однак вважає, що ефективним способом захисту позивача буде зобов'язання відповідача встановити причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання (в режимі відеоконференції) не з'явилися. Про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали. Як наслідок, судове засідання проведено без участі представника відповідача та третьої особи без застосування відео зв'язку.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доводи відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_3 , працював начальником дільниці №33 "Технологічний комплекс з дроблення, навантаження руди та очищення шахтних вод Державного Підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" Новокостянтинівська шахта (Кіровоградська обл., Маловисківський р-н, с.Олексіївка. Стаж роботи в цеху в умовах впливу шкідливих факторів 38 років 5 місяців (а.с.15-16).
Після погіршення самопочуття, неодноразово звертався до лікувальних закладів.
Вперше діагноз "Cr центрального відділу шлунку, ст. IV TSNxM1. Mts ураження печінки, кісток поперекового відділу хребта та тазу, клінічна група IV" йому поставлено в вересні 2017 року під час стаціонарного лікування в КЗ "Кіровоградський обласний онкодиспансер".
25 вересня 2017 року ОСОБА_3 було встановлено І групу інвалідності безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА №617078, виданою Онкологічною МСЕК, та в якій вказано, що ОСОБА_3 потребує постійної сторонньої допомоги (а.с.12).
В даній довідці до акта огляду МСЕК серії 12ААА №617078, виданою Онкологічною МСЕК, вказано, що причиною інвалідності є загальне захворювання.
Згідно документальних доказів, що знаходяться в матеріалах справи, у зв'язку з поширеністю процесу та важкістю стану хворого хіміо-променева терапія не проводилась, рекомендована симптоматична терапія (знеболення).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер вдома від наростаючої інтоксикації. Направлений на паталогоанатомічний розтин.
Паталогоанатомічне дослідження проведене 03.11.2017 року. Паталогоанатомічний диагноз - рак центрального відділу шлунку, метасатзи в печінку, підшлункову залозу, інтоксикація. Патгістологічний висновок №2573р-2591р: низькодиференційована аденокарцинома тіла шлунку з інфільтрацією цирозного шару з виразкою слизового шару (а.с.129).
Також судом першої інстанції встановлено, що лікарсько-експертна комісія спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу - Державна установа "Інститут медичної радіології ім.С.П.Григор'єва Національної академії медичних наук України" 19 листопада 2018 року встановила той факт, що захворювання ОСОБА_3 є професійним захворюванням, та надала відповідний медичний висновок, відповідно до змісту якого вказала про вплив шкідливих виробничих факторів радіаційної природи - радону і дочірніх продуктів розпаду радону (ДПР), довгоіснуючі радіонукліди уранового ряду, зовнішнього гамма-випромінювання під час роботи померлого в таких шкідливих умовах праці, та встановила відповідність захворювання ОСОБА_3 . Інструктивно-методичному листу Центральної лікарсько-експертної комісії ДУ "Інститут медицини праці НАМН України" №20/1377 від 22.12.2010 року (додаток 1, розділ 4), в якому шлунок входить до переліку органів-мішенів для виникнення злоякісних новоутворень під впливом іонізуючого випромінювання, що відноситься до І групи канцерогенних виробничих факторів (а.с.14).
Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що комісією Управління Держпраці у Кіровоградській області 07 грудня 2018 року проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_3 , за результатами якого складено акт, відповідно до змісту якого комісія дійшла висновку, що професійне захворювання ОСОБА_3 виникло за таких обставин: тривалий термін роботи в шкідливих умовах праці із джерелом іонізуючого випромінювання, вплив шкідливих виробничих факторів радіаційної природи - радон і дочірні продукти розпаду радона, довго існуючі радіонукліди уранового ряду, зовнішнього гамма-випромінювання. Причиною захворювання є ефективна доза випромінення під час роботи, яка становить 260,528 мЗв/рік (а.с.15-16).
Позивач вважає протиправним висновок відповідача про відсутність причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV, норми Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 року №606.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV визначено перелік непрацездатних осіб, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, які перебували на утриманні померлого.
Так, положеннями цієї статті передбачено, право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, зокрема, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті (такими непрацездатними особами є, серед іншого, діти, які не досягли 16 років.
Позивач, ОСОБА_1 , в інтересах якого виступає мати ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , отже є дитиною, яка не досягла 16 років, та може мати певні права на страхові виплати у разі смерті потерпілого.
При цьому, пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством України.
Водночас, причинний зв'язок смерті потерпілого з одержанням каліцтва або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, держава гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від неї обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 внаслідок професійного захворювання має для позивача юридичне значення, оскільки його відсутність позбавляє можливості звернутися до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про виплату допомоги, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та за відшкодування шкоди утриманцям працівника (годувальника) у разі його смерті, якщо визначено причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України №606 «Про затвердження інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом», саме на МСЕК покладаються функції щодо встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням.
Відповідно до п.2.1 Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 15.11.2005 року № 606 (Інструкція № 606), передбачено, що перелік МСЕК, на які покладаються функції щодо встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затверджується відповідним наказом Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської і головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій.
Таким чином, органом, який встановлює причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом, є лише медико-соціальна експертна комісія.
Отже суд не може перейняти на себе повноваження щодо встановлення зазначеного причинного зв'язку.
Згідно п.п.2.4 розділу 2 Інструкції, розгляд питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом проводиться на підставі таких документів:
- направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання (отруєння), або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України або лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу, суду чи прокуратури;
- свідоцтва про смерть або його копії;
- посмертного епікризу;
- оригіналу медичної карти;
- копії протоколу патолого-анатомічного розтину з гістологічним дослідженням, чи акту судово-медичного та судового гістологічного дослідження (якщо вони були проведені);
- акта про нещасний випадок на виробництві, якщо був нещасний випадок; медико-експертної справи померлого.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку що дослідження таких документів як свідоцтва про смерть; посмертного епікризу; оригіналу медичної карти; копії протоколу патолого-анатомічного розтину та ін. - є достатніми для розгляду питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням.
Відповідач зазначає, що керуючись Інструкцією №606, він не мав правових підстав встановити причинний зв'язок смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням, оскільки за життя потерпілого, з приводу онкозахворювання професійного характеру, питання про ступень обмеження життєдіяльності і визначення відсотків втрати працездатності медико-соціальними комісіями не розглядалось, а саме не було встановлено професійне захворювання.
Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що саме п.п.2.4 розділу 2 вказаної Інструкції №606 зазначає, що розгляд питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням проводиться на підставі вищезазначених документів.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що рішення суду має бути не тільки законним, а й справедливим.
Та обставина, що померлий ОСОБА_3 , перебуваючи у важкому стані не був дообстежений у відповідному закладі, не дає підстав для висновку, що його захворювання не має причинного зв'язку з професійним захворюванням.
Наявність або відсутність такого зв'язку може бути встановлена на підставі аналізу відповідних документів, зазначених в п.п.2.4 розділу 2 Інструкції № 606.
У відповідності до п.2.14 Інструкції, остаточне рішення про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням МСЕК може прийняти тільки після всебічного вивчення наданої медичної документації потерпілого, запиту й розгляду, у разі потреби, додаткових документів та проведення необхідних консультацій.
Отже МСЕК може прийняти остаточне рішення про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням тільки після всебічного вивчення наданої медичної документації потерпілого, що зокрема і потрібно здійснити відповідачу.
При цьому посилання відповідача на те, що за життя померлого ОСОБА_3 не було встановлено професійне захворювання, не є достатнім аргументом для відмови у встановленні причинного зв'язку.
Пунктом 2.17 Інструкції передбачено, що рішення МСЕК про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом може бути оскаржене заявником або представником Фонду згідно з розділом V Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.92 №83 (83-92-п) (із змінами), шляхом подання протягом місяця з моменту отримання висновку МСЕК письмової заяви до МСЕК, в якій розглядалося встановлення причинного зв'язку смерті, або до Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК або до відповідного відділу (управління) охорони здоров'я.
Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК може бути оскаржене до МОЗ України, за дорученням якого справи можуть бути розглянуті в Українському державному науково-дослідному інституті медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України (м. Дніпропетровськ), Українському державному науково-дослідному інституті реабілітації інвалідів МОЗ України (м. Вінниця) або визначеною комісією іншої області.
Відповідно до 2.19. Інструкції рішення МСЕК з питань причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом може бути оскаржене до суду у встановленому законодавством порядку.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що питання про встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю ОСОБА_3 та професійним захворюванням розглядалося комісіями різних рівнів - КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР» та ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісією Міністерства охорони здоров'я України». Рішення приймалось на засіданні колегіально з урахуванням представлених медичних документів.
Враховуючи, що ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» як МСЕК вищого рівня померлому встановила причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням, у суду відсутні підстави ставити під сумнів зазначений висновок про наявність причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням.
Матеріалами справи підтверджується, що дружина померлого - ОСОБА_2 (св-во про шлюб від 12.09.2017 року), звернулася в лютому 2019 року до ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частині №17 МОЗУ", який, в свою чергу, 17.05.2019 року направив до КЗ "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" з метою встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням відповідний пакет документів, передбачений Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 року №606 (далі за текстом - Інструкція №606) (а.с.191, 201).
Натомість, КЗ "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" листом від 04.07.2019 року №472 повідомив ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частині №17 МОЗУ" що встановити причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням немає можливості, оскільки за життя померлого захворювання не було встановлене як професійне.
ОСОБА_2 (дружина померлого) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження такої відмови.
Рішенням суду від 13.01.2020 року в провадженні справи №340/3084/19 позов задоволено:
- визнано протиправною відмову КЗ "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради", надану листом від 04.07.2019 року та зобов'язано повторно розглянути звернення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 року рішення залишено без змін (а.с.39-46).
Слід зазначити, що позиція суду у справі №340/3084/19 базувалась на тому, що законодавством чітко передбачена встановлена форма прийняття рішення з порушеного питання, а тому повідомлення листом заявника є безпідставним.
При повторному розгляді документів, КЗ "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" видано належної форми довідку серії 10 ААА №001679 від 09.06.2020 року, відповідно до змісту якої, не встановлено причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням. Дана довідка є предметом даного розгляду (а.с.48 т. 1).
ОСОБА_2 (дружина померлого) знову звернулася до суду з позовом. В даному разі вона оскаржила довідку 10 ААА №001679 від 09.06.2020 року.
Однак, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року по справі №340/3669/20 відмовлено у відкритті провадження у справі через те, що, на думку суду, на час звернення позивача до суду з даним позовом, є рішення, що набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Таким рішенням суд визнав рішення суду від 13.01.2020 року в провадженні справи №340/3084/19, яким визнано протиправною відмову КЗ "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради", надану листом від 04.07.2019 року та зобов'язано повторно розглянути звернення (а.с.47 т. 1).
Вказана ухвала набрала законної сили та унеможливила подальше звернення дружини померлого до суду.
Водночас, у ОСОБА_3 (померлого) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_1 , що відповідно до ст.41 Закону №1105-XIV у разі смерті потерпілого має право за наявності підстав на одержання страхових виплат.
Враховуючи дані обставини, ОСОБА_2 звернулася з позовом, що розглядається в даному провадженні в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 10.10.2009 року серії НОМЕР_2 (а.с.6 т. 1).
Отже, стороною у даній справі є неповнолітній ОСОБА_1 , право якого захищає законний представник - його мати - ОСОБА_2 ,
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, зазначені обставини спростовують твердження відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки дана справа та справа №340/3084/19 - не є тотожними.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Колегія суддів апеляційної інстанції з цього питання зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Питання ефективного способу захисту неодноразово розглядалось Європейським судом з прав людини, який, зокрема у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним висновок Комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" про відсутність причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом оформлений довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом, серія 10 ААА №001679 від 09.06.2020 року.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Комунальний заклад "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" повторно розглянути питання про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з його професійним захворюванням з урахуванням висновків суду.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах виступає мати ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 12.01.2022 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 17.01.2022.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова