18 січня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4451/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року (м. Запоріжжя, суддя Новікова І.В.) у справі № 280/4451/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
02 червня 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи з 01.02.1987 по 18.01.1990 за професією слюсаря-ремонтника у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , яка була розташована в місті Перліберг, ГДР;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу призначеної за віком пенсії на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням трудового стажу в період роботи з 01.02.1987 по 18.01.1990 за професією слюсаря-ремонтника у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , яка була розташована в місті Перліберг, ГДР, починаючи з дня звернення - 31 березня 2021 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року позовні вимоги позивача задоволені частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.02.1987 по 18.12.1989 включно за професією слюсаря-ремонтника у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , яка була розташована в місті Перліберг, ГДР;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.03.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної за віком пенсії на пільгових умовах за Списком №2, із зарахуванням до трудового стажу періоду роботи з 01.02.1987 по 18.12.1989 за професією слюсаря-ремонтника у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , яка була розташована в місті Перліберг, ГДР.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність законних підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.02.1987 по 18.12.1989, оскільки жодних документів, які підтверджують роботу у цей період, позивачем не надано. Суд першої інстанції не надав належної оцінки довідці від 11.07.2016 № 8/73430, у якій вказано про те, що в архіві відсутні документи необхідні для підтвердження роботи позивач за 1987-1989.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У березні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи позивача з 01.02.1987 по 18.01.1990 слюсарем-ремонтником у військовій частині польова пошта 47425, місто Перліберг, ГДР.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 07.04.2021 №4348-4100/Т-02/8-0800/21 позивача повідомлено про те, що на підставі його заяви від 09.03.2021, довідки від 11.07.2016 №8/73430, виданої Федеральною державною казенною установою “Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації”, про період роботи у військовій частині польова пошта 47425 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2021. За зазначеною довідкою до страхового стажу позивача зараховано період з 19.12.1989 по 18.01.1990, оскільки інших документів, необхідних для підтвердження стажу роботи за 1987-1989 рр. у в/ч ПП 47425, архівна установа не надає.
Не погодившись із діями відповідача щодо не зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи з 01.02.1987 по 18.01.1990, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, оскільки: надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують факт роботи у ВЧ ПП 47425 за період з лютого 1987 по січень 1990; позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії 09.03.2021, тому, з урахуванням положень ч.4 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, перерахунок має бути здійснений з 01.03.2021. Позовні вимоги позивача за період з 19.12.1989 по 18.01.1990 не підлягають задоволенню, оскільки такий період вже самостійно врахований органом Пенсійного фонду при обчисленні страхового стажу та розміру пенсії позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
Частиною 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З матеріалів справи вбачається, що дублікат трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 не містить запису про роботу слюсарем-ремонтником з 01.02.1987 по 18.01.1990 у військовій частині польова пошта 47425, місто Перліберг, ГДР.
Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Під час звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії позивач надав архівну довідку Федеральної державної казенної установою “Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації” від 11.07.2016 №8/73430, згідно якої у роздавальних відомостях на видачу заробітної плати робочим та службовцям військової частини полова пошта НОМЕР_1 з лютого 1987 року значиться: “Слюсар-ремонтник ОСОБА_2 ”. Крім того, у довідці від 11.07.2016 міститься посилання на наказ командира військової частини польова пошта 47425 №309 від 19.12.1989, в якому зазначено таке: “Сл. СА ОСОБА_2 слесарю-ремонтнику предоставить очередной отпуск на 18 рабочих дней с 24 декабря 1989 г. по 14 января 1990 года, трое суток дорога, с выездом в г.Запорожье. По окончании отпуска уволить с 18 января 1990 года, в связи с истечением срока трудового договора по пункту 2 ст. КЗОТ РСФСР (статья записана не четко)” (а.с. 7).
Крім того, факт роботи позивача у ВЧ ПП 47425 підтверджується посвідченням особи позивача (а.с. 15).
Відповідно до запису у дублікаті трудової книжки позивача за № 6 від 19.01.1987 його було звільнено з ВАТ “Запорізьке кар'єроуправління” у зв'язку із виїздом для роботи у Радянських Військах, які знаходяться за кордоном у ГДР (а.с. 4).
Отже, вказані докази у своїй сукупності підтверджують наявність трудових відносин між позивачем та ВЧ ПП 47425 з 01.02.1987 по 18.01.1990.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних позивача в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання позивача здійснити з 01.03.2021 перерахунок та виплату позивачу пенсії із зарахуванням до трудового стажу позивача періоду роботи з 01.02.1987 по 18.12.1989 за професією слюсаря-ремонтника у ВЧ ПП 47425.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 280/4451/21 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко