18 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/4286/21
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.
Перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №160/4286/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашка Константина Віталійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №160/4286/21 позов повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
При перевірці матеріалів справи було встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог, встановлених п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не надано документ про сплату судового збору.
Згідно п.п.5 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ухваленим Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року, складає 2270 грн.
Тобто, при подачі апеляційної скарги скаржником має бути сплачено судовий збір в розмірі 2270 грн.
ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою була подана заява про звільнення від сплати судового збору, яка мотивована тим, що з огляду на тяжкий майновий стан, позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір, на підтвердження посилається на:
- довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг, згідно якої за період з січня 2020 року по грудень 2020 року він отримав виплату працездатній особі, яка не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом І групи ОСОБА_2 у розмірі 410,88 грн.;
- довідку Тернівського УПСЗН м.Кривий Ріг про отримання позивачем у 2020 році компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І групи у розмірі 23913,12 грн.;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року, відповідно до яких за 2020 рік позивач отримав державну та соціальну допомогу, а також соціальні виплати, на загальну суму 24324 грн.
Розглянувши доводи, наведені позивачем у заяві про звільнення від сплати судового збору, не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, водночас зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до довідок наданих до апеляційної скарги позивач за період з січня 2020 року по грудень 2020 року отримав допомоги у розмірі 24324 грн.
З цього приводу враховуються висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).
Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.
Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 8 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Так, відповідно до приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, враховуючи, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду складає 2270 грн., у той час як розмір річного доходу позивача становить 24324 грн., вважаю за необхідне клопотання задовольнити частково, зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору до 1216,20 грн., що становить 5% від річного доходу позивача.
Таким чином, зазначений розмір судового збору дозволить як виконати вимогу Закону України “Про судовий збір” про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги, так і забезпечити право апелянта на доступ до правосуддя, оскільки такий розмір відповідно до наявних в матеріалах справи документів скаржник може сплатити.
Отже, заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1216, 20 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37988155;
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: “*;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд”.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційну скаргу подано із порушенням строку встановленого ст. 295 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів справи, позивач оскаржує ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року.
Копію оскаржуваного рішення скаржник отримав 12 липня 2021 року.
Однак з апеляційною скаргою звернувся лише 31 грудня 2021 року, тобто після спливу п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, що поважними підставами для поновлення строку апеляційного оскарження є об'єктивно не переборні та такі, що не залежать від волевиявлення особи, обставини.
В свою чергу залишення без руху попередньоподаної апеляційної скарги у зв'язку з її недоліками та повернення такої апеляційної скарги апелянту у зв'язку з не усуненням недоліків не є поважними підставами для поновлення строку при повторних зверненнях. Повернення апеляційної скарги заявнику через її невідповідність вимогам КАС України, зокрема, з причин не підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, свідчать про суб'єктивні причини пропуску строку, такі причини не можуть бути визнані судом поважними.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3 ст. 298 КАС України).
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду: оригінал документу про сплату судового збору, надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших (поважних) підстав для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №160/4286/21 наведені ОСОБА_1 .
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Зменшити розмір судового збору який підлягає сплаті ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №160/4286/21 до 1216,20 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №160/4286/21 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У випадку неусунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Чепурнов