18 січня 2022 року м. Дніпросправа № 280/3944/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року в адміністративній справі №280/3944/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому просив зобов'язати відповідача сформувати та подати до третьої особи подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 17360,00 грн., сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 14.04.2021 року житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Межовим А.В. та зареєстрованого в реєстрі за №262.
В обгрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що останнім було помилково сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, оскільки останній не є платником такого збору, а є особою, яка придбавала житло вперше.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та надати ОСОБА_1 , передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, подання про повернення позивачу сплаченого згідно квитанції від 14.04.2021 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17360.00 грн.
В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не надав необхідного пакету документів, зазначеного у п.п. «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зауважено про неправомірність стягнення з останнього на користь позивача сплаченої суми судового збору.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 14.04.2021, на підставі договору купівлі-продажу засвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Мужовим А.В., ОСОБА_1 придбав у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу квартири.
При укладенні зазначеного договору, позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% вартості від придбаної квартири, а саме в розмірі 17360,00 грн., що підтверджується квитанцією від 14.04.2021.
20.04.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 14.04.2021.
Відповіді на вказане звернення матеріали справи не містять
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обгрунтованим є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та надати позивачу, передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, подання про повернення позивачу сплаченого згідно квитанції 14.04.2021 року збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17360.00 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку № 1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Як встановлено судом, факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого на підставі РНОКПП позивача, згідно з якою останній є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.04.2021 року.
Отже, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.04.2021 року, вперше придбав житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів, на спростовування твердження позивача щодо придбання нею житла вперше, чи на підтвердження реєстрації права приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, безпідставно або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки, саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися, саме на державу.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.12.2018 року по справі № 813/969/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Також колегія суддів апеляційного суду зауважує, що Постановою № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, у відповідності до яких нотаріусам надано право звільняти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбаванні нерухомого майна, за умови надання особою підтверджуючих документів придбання житла вперше, про що зазначено вище. Проте, якщо особа не вчинила відповідних дій щодо подання підтверджуючих документів придбання житла вперше при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна, це не свідчить про відсутність у неї права на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу такого майна, якщо вказаний збір все ж був помилково нею сплачений. Відтак, внесені Постановою № 866 зміни до Порядку № 1740 не позбавляють відповідача обов'язку щодо вчинення дій стосовно повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Що стосується правомірності стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнього судовий збору за подання адміністративного позову, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, оскільки судовий збір є частиною судових витрат, а відповідач є суб'єктом владних повноважень, то колегія суддів апеляційного суду вважає обгрунтованим розподіл судом першої інстанції судових витрат, шляхом його стягнення з відповідача на користь позивача.
Поряд з вказаним, зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом першої інстанції було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та надати ОСОБА_1 , передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, подання про повернення позивачу сплаченого згідно квитанції від 14.04.2021 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17360,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відтак, в силу наведеної правової норми, яка визначає способи захисту порушених прав приватних осіб з боку суб'єктів владних повноважень, з метою покладення на відповідача наведених обов'язків, необхідним також є визнання протиправною бездіяльність Голового управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неформування та ненадання ОСОБА_1 , передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, подання про повернення позивачу сплаченого згідно квитанції від 14.04.2021 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17360.00 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом доповнення його резолютивної частини. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Частиною 4 ст. 317 КАС України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, 321, 325 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2021 року в адміністративній справі №280/3944/21 - змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацом наступного змісту: «Визнати протиправною бездіяльність Голового управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неформування та ненадання ОСОБА_1 , передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, подання про повернення позивачу сплаченого згідно квитанції від 14.04.2021 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17360.00 грн.»
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року в адміністративній справі №280/3944/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай