Справа № 645/7946/19 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/694/22 Федорова О.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
19 січня 2022 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.
за участю секретаря - Михайлюка А.В.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
представника - Кіндраса М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 травня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП,-
25 листопада 2020 року працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 1433626 стосовно ОСОБА_3 за статтею 124 КУпАП.
Згідно з вказаним протоколом 25 листопада 2019 року о 1630 год. в м. Харкові, водій ОСОБА_3 керував автомобілем «Volvo S 80», д.н.з. НОМЕР_1 , пр-т. Ліва Ландау, 78 на регульованому перехресті з вул. Краснодарська, водій не надав дорогу автомобілю «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , який завершував рух через перехрестя та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 16.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.
Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 січня 2020 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 384,20 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 січня 2020 року у відношенні ОСОБА_1 скасовано, а матеріали справи направлено до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області для належного оформлення.
Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 травня 2021 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду адміністративної справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 травня 2021 року, винести нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Виділені матеріали справи спрямувати до Управління патрульної поліції Харківській області Департаменту патрульної поліції для вирішення питання про складання протоколу відносно ОСОБА_2 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що закриваючи провадження по справі суддя не встановив наявність або відсутність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За обставинами події ОСОБА_1 зазначає, що саме водій автомобіля «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , який повертав ліворуч, не надав йому перевагу в русі, чим не виконав вимоги пункту 16.6 ПДР України.
Вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не встановив фактичних обставин справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, чим не виконав вимоги статті 280 КУпАП та формально закрив провадження по справі у зв'язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, пояснення ОСОБА_2 , його захисника - адвоката Кіндраса М.М., які апеляційну скаргу не визнали, проти її задоволення заперечували, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Закриваючи провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, суддя виходив з того, що строки накладення адміністративного стягнення сплинули, а тому він позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 .
Апеляційний суд з зазначеним висновком судді не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Вимогами статті 280 КУпАП покладено на суддю обов'язок, крім іншого, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального підходу нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення та навести про це в мотивувальній частині постанови.
Судовим розглядом встановлено, що 25 листопада 2019 року поліцейським стосовно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 143626 за статтею 124 КУпАП в якому вказано про те, що 25 листопада 2019 року о 1630 год. в м. Харкові, водій ОСОБА_3 керував автомобілем «Volvo S 80», д.н.з. НОМЕР_1 , пр-т. Ліва Ландау, 78 на регульованому перехресті з вул. Краснодарська, водій не надав дорогу автомобілю «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , який завершував рух через перехрестя та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Поліція встановила, що дії ОСОБА_3 не відповідали вимогам пункту 16.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Вимогами пункту 16.5 ПДР України встановлено, що у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2020 року призначена у справі про адміністративне правопорушення судова автотехнічна експертиза.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 12928, складеного 22 грудня 2020 року, провідний судовий експерт зазначив:
1-й варіант - згідно з поясненнями водія автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 (автомобіль Honda CR-V закінчував проїзд перехрестя, а зустрічним транспортним засобам, у тому числі і автомобілю Volvo S 80, горів сигнал світлофора, що забороняє рух).
В даному варіанті дорожньо-транспортної пригоди (далі за змістом - ДТП) водій автомобіля Volvo S 80 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами пункту 8.7.3. е) та пункту 8.10 ПДР України.
Якщо автомобіль Volvo S 80 перед ДТП рухався із швидкістю більше 30 км/год, то водій ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами пункту 12.9 б) ПДР України.
В даному варіанті дорожньо-транспортної ситуації технічна можливість попередити зіткнення транспортних засобів, зі сторони водія автомобіля Volvo S 80 ОСОБА_1 визначалась виконанням вимог пункту 8.7.3 е) та пункту 8.10 ПДР України, для чого у нього були відсутні перешкоди технічного характеру.
В даному варіанті ДТП дії водія автомобіля Volvo S 80 ОСОБА_1 не відповідали вимогам пунктів 8.7.3 е), 8.10 та пункту 12.9 б) ПДР України. Дії водія автомобіля Volvo S 80 ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам пункту 8.7.3 е) та пункту 12.9 б) ПДР України, знаходилися, з технічної тички зору, у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
По причині, вказаній у дослідницькій частині висновку, невідповідність дій водія автомобіля Volvo S 80 ОСОБА_1 вимогам пункту 12.9 б) ПДР України, з технічної точки зору, не знаходилися в причинному зв'язку з виникненням ДТП.
По причині, вказаній у дослідницькій частині висновку, на даному етапі дослідження вирішити питання постанови: «Як повинні були діяти водії … ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній обстановці, яка склалась відповідно до вимог ПДР України? Чи мали водії … та ОСОБА_2 технічну можливість уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху? Чи містяться в діях водіїв … та ОСОБА_2 невідповідності вимогам ПДР України і, якщо так, то які з них знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньою подією?», відносно водія автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 експертним шляхом неможливо.
2-й варіант - згідно з поясненнями водія автомобіля Volvo S 80 ОСОБА_1 (автомобіль Volvo S 80 рухався по перехрестю на сигнал світлофора, що дозволяє рух).
В даному варіанті дорожньо-транспортної ситуації водій автомобіля Volvo S 80 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами пункту 12.3 ПДР України.
По причині, вказаній у дослідницькій частині висновку, на даному етапі дослідження вирішити питання постанови: «Чи мали водії ОСОБА_4 … технічну можливість уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху? Чи містяться в діях водіїв ОСОБА_4 та … невідповідності вимогам ПДР України і, якщо так, то які з них знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньою подією?», - відносно водія автомобіля Volvo S 80 ОСОБА_1 експертним шляхом неможливо.
В даній дорожньо-транспортної ситуації водій автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами пункту 10.1 та пункту 16.6 ПДР України.
В даній ДТП технічна можливість для водія автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 попередити зіткнення з зустрічним автомобілем Volvo S 80 визначались виконанням вимог пункту 10.1 та пункту 16.6 ПДР України та дії водія автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 не відповідали вимогам пункту 10.1 та пункту 16.6 ПДР України, і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 12928, складеного 22 грудня 2020 року даних про невиконання, або невідповідність дій водія автомобіля Volvo S 80 під керуванням ОСОБА_1 вимогам пункту 16.5 ПДР України як зазначено поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 143626 від 25 листопада 2019 року судовим розглядом не встановлено.
Відповідно до вимог статей 7, 254 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах складеного протоколу, що є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється судом на підставі та в межах складеного поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 143626 від 25 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_3 за порушення вимог пункту 16.5 ПДР України, що не знайшло свого підтвердження в ході проведення експертного дослідження та під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд приходить до висновку, що суддя безпідставно закрив провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що закриваючи провадження у справ на підставі пункту 7 частини 1 статі 247 КУпАП суддя вищевказані обставини не встановив, про їх наявність в мотивувальній частині постанови не зазначив, не надав належної правової оцінки доказам, які наявні в матеріалах справи, не з'ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний ОСОБА_1 в його вчиненні, чим не в повній мірі виконав вимоги статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та не врахував актуальну практику Верховного Суду.
З огляду на викладене, апеляційний суд за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 скасовую постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 травня 2021 року та приймає нову постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП внаслідок порушення ним вимог пункту 16.5 ПДР України.
Враховуючи, що право складати протоколи про адміністративні правопорушення визначені статтею 255 КУпАП, ініціювання питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення не належить до повноважень апеляційного суду, вимога апеляційної скарги ОСОБА_1 про направлення виділених матеріалів до Управління патрульної поліції Харківській області Департаменту патрульної поліції для вирішення питання про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не підлягає розгляду, оскільки повноваження апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду справи, передбачені частиною 8 статті 294 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 38, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 273, 278-280, 284, 294, 295, 296 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 травня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна