Справа № 644/8462/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/1/22 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: п.10 ч.1 ст.284 КПК України
24 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові дану справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 12 2021 року,-
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою клопотання захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 задоволено.
Кримінальне провадження № 12020220530001485 від 21 07 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Таке рішення судом першої інстанції обґрунтовано тим, що оскільки у вказаному кримінальному провадженні після повідомлення особи про підозру сплив строк досудового розслідування, то обвинувальний акт було направлено до суду поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із вказаною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, яку в подальшому доповнив та в якій просив про її скасування у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та про призначення нового розгляду вказаного кримінального провадження у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо закінчення на момент звернення прокурора з обвинувальним актом до суду строку досудового розслідування, оскільки він протирічить висновку суду першої інстанції зробленому в ухвалі цього ж суду від 30 11 2021 року, в якій зроблений протилежний висновок про те, що підстави стверджувати, що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 на день затвердження обвинувального акту закінчилися строки досудового розслідування відсутні.
Крім того, вказує, що в порушення вимог, передбачених ст. 372 КПК України, у вступній частині оскаржуваної ухвали зазначене лише місце реєстрації обвинуваченого ОСОБА_7 без зазначення місця його проживання.
Зазначає також про те, що під час ухвалення судового рішення від 09 12 2021 року суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення, посилаючись на те, що документальні підтвердження розміру витрат на залучення експертів, а також відомості про речові докази та їх місце зберігання не надавались, питання щодо їх долі не вирішував, порушивши ти самим положення ст. 126 КПК України.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор просив про задоволення апеляційної скарги у повному обсязі та наполягав на скасуванні оскаржуваної ухвали з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисників, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно норм матеріального права з дотриманням процесуальних вимог, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 КПК регламентовано, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. При цьому, досудове розслідування має бути закінчено у межах строку, визначеного ст. 219 КПК України.
Однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.
Главою 24 КПК України передбачено, що вказана форма закінчення досудового розслідування включає в себе комплекс взаємопов'язаних дій, а саме:
-відкриття матеріалів досудового розслідування (ст. 290 КПК України);
-складання і затвердження обвинувального акту і додатків до нього (ст. 291 КПК України);
-вручення його копій стороні захисту (п.3 ч.4 ст. 291 та ч.1 ст. 293 КПК України);
-направлення обвинувального акту до суду.
З вищевказаних положень слідує наявність у прокурора обов'язку вчинення кожної із вказаних дій у межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Так, згідно пункту 4 частини 3 статті 219 КПК України, у разі, якщо у кримінальному провадженні особі повідомлено про підозру, досудове розслідування має бути закінчено протягом двох місяців з дня такого повідомлення. При цьому, вказаний строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 21 07 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2020220530001485 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
22 липня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
22 вересня 2020 року, в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 10 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020220530001485 від 21 07 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Встановлено строк для ознайомлення підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_8 з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12020220530001485 від 21 07 2020 року три робочих дня, тобто до 12 10 2020 року включно.
Як зазначено слідчим у протоколі про надання доступу до матеріалів кримінального провадження підозрюваному, у період часу з 14-53 22 09 2020 по 09-00 13 10 2020 року підозрюваний ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_8 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не з'явились.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Таким чином, відповідно до строків встановлених ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 10 2020 року останнім днем строку досудового розслідування є 13 жовтня 2020 року.
Згідно матеріалів провадження, обвинувальний акт затверджено прокурором 13 10 2020 року та під розписку його копію з копією реєстру матеріалів досудового розслідування вручено ОСОБА_7 16 10 2020 року.
Відповідно до супровідного листа за підписом першого заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 за вихідним № 33-1511-20 від 30 10 2020 року направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова та отримано судом 02 11 2020 року, згідно штампу на вказаному супровідному листі.
30 листопада 2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова вказаний обвинувальний акт призначено до судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 30 листопада 2021 року у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України судом першої інстанції було відмовлено.
09 грудня 2021 року під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 сам обвинувачений та його захисник ОСОБА_8 звернулися до суду першої інстанції з аналогічним клопотанням про закриття кримінального провадження, до того ж з аналогічних підстав.
Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора щодо порушення судом першої інстанції положень, передбачених ст.ст. 350, 22 КПК України та вважає, що у даному випадку має місце постановлення судом першої інстанції двох протилежних за змістом судових рішень з аналогічних підстав, що межує з несправедливістю через надання переваги одній стороні кримінального провадження перед іншою.
Так, Європейський суд з прав людини в п. 87 рішенні по справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року (статус остаточного набрало 06.12.2005 року), в якій були встановлені порушення статті 6 Конвенції та визначив, що принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу. Крім того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєве більш невигідне становище порівняно з іншою стороною.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне констатувати, що у вказаному кримінальному провадженні, суд першої інстанції постановив два протилежні рішення, які є взаємопов'язаними, стосуються однієї особи та одних і тих самих обставин.
Проте, така позиція не тільки не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а й суперечить принципу правової визначеності як складової верховенства права.
Крім того, колегія суддів вважає небезпідставними посилання прокурора на порушення судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки відомостей щодо місця фактичного місця проживання обвинуваченого та про розподіл процесуальних витрат по справі, в порушення положень ст.ст. 126, 372 КПК України в ній не міститься.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 12 2021 року є такою, що постановлена з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, внаслідок чого такі порушення належить вважати істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст.409 КПК України, до підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції належить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст.412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входять зазначені порушення, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог п.2 ч.1 ст.7 КПК України, згідно з якими до загальних засад кримінального провадження відноситься законність, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції.
Отже, перевіривши матеріали кримінального провадження та надавши їм належну оцінку, враховуючи, що судом першої інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.ст. 7, 285, 286, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, ст.45 КК України колегія суддів, -
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 12 2021 року по справі щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, про закриття кримінального провадження щодо нього на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, - скасувати.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Призначити новий розгляд даної справи в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4