Справа № 755/623/22
Провадження №: 3/755/932/22
"11" лютого 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , 29.12.2021 року о 10 год. 25 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. А. Навої, 1, у громадському місці, а саме в «Стоматологічній клініці», виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та медичного закладу, в наслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
У судові засідання ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату і час судового засідання, не з'явився. Судом було вжито всіх заходів для участі особи в розгляді справи.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Враховуючи те, що ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП є обов'язковою. Розгляд справа про адміністративне правопорушення неодноразово відкладався.
Враховуючи дані обставини суддя вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності.
Враховуючи ту обставину, що існує загроза спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2021 року серії АА320589, протоколом про адміністративне затримання АЗ №109750.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 173, 251, 283-285 КУпАП, судя -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'ятносто шість) грн. 20 коп.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя