Номер провадження 2/754/2733/22
Справа №754/482/22
Іменем України
14 лютого 2022 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М., справа № 754/482/22
ОСОБА_1 - позивач
Державна казначейська служба України - відповідач
Вимоги позивача: поновлення на роботі
Отрощенко Д.П. - представник відповідача
Позивач звернувся до суду з позовом і в якому посилаючись на порушення своїх трудових прав, зокрема, права на працю, просить визнати відсторонення його від роботи з підстав визначених у наказі ДКС України від 08.11.2021 про відсторонення позивача від роботи незаконним, скасувати наказ та зобов'язати відповідача поновити позивача на роботі.
У судовому позивач позов підтримав, а відповідач позов не визнав.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Позивач перебуває з відповідачем у трудових відносинах та працює на посаді головного спеціаліста, що підтверджується трудовою книжкою позивача.
Згідно ст. 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III у разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.
Наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням» затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням.
Наказом відповідача від 08.11.2021 № 706-о, позивача відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021, як особу, що не надала документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти СОVID-19 або медичний висновок про наявність протипоказань до проведення профілактичного щеплення, виданий закладом охорони здоров'я. . строк відсторонення встановлено до усунення причин, що його зумовили.
У судовому засіданні встановлено, що позивач за своїм фахом входить до кола працівників відповідача, які підлягають щепленню.
Позивач не має щеплення та суду не надано доказів про наявність у позивача абсолютних протипоказань до проведення щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19.
Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Вищевказані норми права на підставі яких видано наказ відповідача від 08.11.2021 № 706-о про відсторонення позивача від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти СОVID-19 без збереження заробітної плати, неконституційними, недійсними чи незаконними на час вирішення спору в передбаченому чинним законодавством України порядку не визнавались.
Робити щеплення та продовжити працювати і отримувати заробітну плату це право позивача.
У силу своєї професії позивач для виконання своїх професійних зобов'язань зобов'язаний зробити щеплення за відсутності абсолютних протипоказань до їх проведення з метою непоширення гострої респіраторної хвороби СОVID-19 у тому числі і серед співробітників відповідача, які мають право на охорону здоров'я, гарантоване ст. 49 Конституції України.
На території України має місце поширення гострої респіраторної хвороби СОVID-19.
Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги недоведеними.
Доводи позивача про порушення його права на працю є безпідставними, оскільки позивач не позбавлений права на працю та з роботи не звільнений, а лише відсторонений від виконання своїх функціональних обов'язків із-за відсутності щеплення і за відсутності абсолютних протипоказань до їх проведення з метою непоширення гострої респіраторної хвороби СОVID-19 та яке в силу професійної діяльності позивача є обов'язковим для позивача і яке позивач не позбавлений зробити.
Реалізація позивачем свого права не є правовою підставою для порушення права інших осіб на охорону здоров'я.
Крім того на правильність відсторонення від роботи за відсутності профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19 або абсолютних протипоказань до їх проведення вказується і в листі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 3223/0/208-21 від 24.12.2021.
За таких обставин у задоволенні позову відмовляється.
При поданні позову позивач не сплачував судового збору.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Згідно ч. 1 і ч. 2, ч. 7 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 7. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ: 37567646).
Судові витрати понесені позивачем покласти на позивача.
Судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.