ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25636/21
провадження № 2-н/753/29/22
"11" лютого 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Якусик О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 грудня 2021 року вказану заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
Розглянувши заяву та наявні матеріали, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Тобто наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом. Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 5. ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У заяві про видачу судового наказу заявник зазначила, що дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні, однак до заяви не додано доказів на підтвердження цієї обставини, що не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України.
Згідно із відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» заявник ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Як свідчить зміст заяви про видачу судового наказу, заявник ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 проживають за однією адресою - АДРЕСА_2 , тобто проживають разом, шлюб між ними не розірвано, відомості про припинення ведення спільного господарства та відсутність спільного бюджету заявником не наведені.
Таким чином є обґрунтовані підстави припустити, що з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів за наведених у поданій заяві умов (спільне проживання, шлюб тощо) може звернутися як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , з якими проживають діти, що, вочевидь, суперечить меті і призначенню наказного провадження щодо стягнення таких сум та не відповідає вимогам ч. 5 ст. 183 СК України.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 УПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.
Оскільки до заяви не додано доказів на підтвердження того, що діти проживають разом з заявником та перебувають на її утриманні, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п.1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись нормами п.1 ч. 1 ст. 165, ст. 166, ст. 258-260, ст. 261, ч. 1, 2 ст. 273, п.1 ч.1 ст. 353, п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Якусик