Справа № 752/1265/22
Провадження №: 1-кс/752/617/22
21.01.2022року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва внесене у кримінальному провадженні № 42022100000000001 від 04.01.2022 слідчим СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, -
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42022100000000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що у провадженні СУ ГУНП у місті Києві знаходиться досудове розслідування кримінального провадження № 42022100000000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
20.01.2022 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на думку слідчого наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інщше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звертаючи увагу суду на те, що більш м'які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав думку захисника.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання стосовно ОСОБА_5 існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею в судовому засіданні.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного, відповідно до положень ст. 12 КК України до категорії тяжкого, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інщше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя вважає, що обрання стосовно ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може ґрунтуватись лише на існуванні ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_5 , не зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбаченим пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, особу підозрюваного, його ставлення до вчинення злочину, має постійне місце проживання, раніше не приятягувався до кримінальної відповідальності, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, оскільки під час судового розгляду не доведено, що застосування більш м'якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризиків в кримінальному провадженні, враховуючи відомості про особу підозрюваного, приходжу до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання, з одночасним застосуванням відносно особи більш м'якої міри запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо часу перебування підозрюваного під домашнім арештом протягом доби, слідчим суддею враховано доводи сторін щодо особи підозрюваного, його соціальні зв'язки, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному необхідно встановити заборону залишати житло в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступної доби.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що забезпечить право підозрюваного на належний рівень життя, отримання належної медичної допомоги, його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183 ,184, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
вв задовленні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Республіки Азербайджан, громадянина Азербайджану, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22.00 години до 06.00 години наступної доби.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло де він проживає, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.03.2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: