Справа № 727/12569/21
Провадження № 1-кп/727/42/22
11 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого - судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
потерпілого: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021262020003574 від 17.12.2021 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернівці, українця, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , із вищою освітою, розлученого, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
Так, 16.12.2021 року приблизно об 03 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , переслідуючи умисну, корисливу мету, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, незаконно, скориставшись знайденою монтировкою, відтиснув металопластикове вікно складського приміщення №8, що по АДРЕСА_2 , яке орендує ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди умисно, незаконно проник та повторно викрав системний блок марки «Acer», вартістю 13000 гривень, перфоратор марки «Bosh», вартістю 4000 гривень, акумуляторний шуруповерт «Vega», вартістю 2350 гривень.
У подальшому, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_4 на загальну суму 19350 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та суду пояснив, що дійсно при вказаних в обвинуваченні обставинах, у вказаному місці та у вказаний час він вчинив крадіжку та викрав речі потерпілого. У вчиненому щиро кається. Завдана шкода відшкодована.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 16.02.2021 року по АДРЕСА_2 було здійснено крадіжку з складських приміщень, які він орендує. Із приміщень зникли системний блок, перфоратор, шуруповерт. Завдану шкоду йому відшкодовано. Вважає, що обвинуваченого слід покарати не суворо.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що орган досудового розслідування правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення: те, що злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України є тяжким, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він в силу ст.89 КК України раніше судимий, у потерпілого відсутні претензії, просить обвинуваченого суворо не карати.
Суд також враховує, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину, у вчиненому щиро розкаявся, завдану шкоду відшкодував повністю.
Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
Статтею 17 Закону від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи з міжнародно-правових зобов'язань держави, положень ст. 8 Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), дотримання принципу верховенства права є однією з умов демократичного суспільства.
Зокрема,п. 1 ст. 5 Конвенції зазначено: «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом».
У справі «Гарькавий проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція.
Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення, оскільки даний вид покарання є необхідним для виправлення та перевиховання ОСОБА_5 .
Призначення покарання в межах санкції статті буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Судтакож вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши відносно нього ст.ст.75,76 КК України та звільнивши від призначеного покарання з випробуванням.
Таку міру суд вважає достатньою не тільки для покарання ОСОБА_5 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов'язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_5 залишити обрану - особисте зобов'язання.
Речові докази: договори позики №468-21040648, №472-21023888, №468-21040556 від 16.12.2021 року, ДВД диски, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1