Справа № 713/1914/20
Провадження №1-кс/713/56/22
іменем України
14.02.2022 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання дізнавача СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 , про надання тимчасового доступу до документів по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12020265060000021 від 24.07.2020 року,
Дізнавач СД Вижницького РВП ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до документів по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12020265060000021 від 24.07.2020 року.
У клопотанні вказував, що 23.07.2020 року до Вижницького РВП поштою надійшла заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , згідно якої просив внести відомості до ЄРДР та притягнути до кримінальної відповідальності його матір ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в 2006 році підробила підпис за свого померлого чоловіка ОСОБА_7 в заповіті щодо спадкового майна на користь онука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄО №3184 від 23.07.2020 року).
Зазначав, що встановлено, що після смерті чоловіка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідавшись, що син ОСОБА_5 має право на успадкування майна померлого батька. Зважаючи на те, що вона мала з сином неприязні відносини, а також з метою не дозволити йому успадкувати частину батькового майна, звернулася до секретаря ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , якій повідомила про свої особисті тривоги та попрохала задніми числами від імені померлого чоловіка скласти заповіт на користь її онука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 . Після неодноразових прохань ОСОБА_9 погодилась та оформила задніми числами, а саме 07.03.2006 року від імені померлого ОСОБА_7 заповіт за реєстраційним №22, згідно якого все своє майно, що належало покійному на день смерті він заповідав своєму онуку ОСОБА_8 . У заповіті та реєстрі посвідчених заповітів від імені покійного чоловіка підписалась ОСОБА_6 .
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що оригінал заповіту зберігається в спадковій справі, яку оформляв ОСОБА_8 , який зберігається в ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .
З метою отримання копії заповіту №22 від 07.03.2006 року від імені ОСОБА_7 , який зберігається в ІНФОРМАЦІЯ_5 , був надісланий запит до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідь на даний запит надійшла згідно ч.2 п.4 ст.40-1 КПК України, тобто про необхідність звернення для отримання даної інформації з відповідним клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.
Ухвалою слідчого судді від 13.10.2020 року по справі №713/1914/20 у задоволенні клопотання дізнавача ОСОБА_10 про надання тимчасового доступу до речей та документів у даному кримінальному провадженні було відмовлено, оскільки не було доведено всіх обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України, а саме, що: може бути виконане завдання, для виконання якого дізнавач звертається із клопотанням, враховуючи те, що юридичної особи - ІНФОРМАЦІЯ_7 не існує, а також формування та ведення спадкових справ не відноситься до повноважень органу місцевого самоврядування, а здійснюється державним чи приватним нотаріусом, у проваджені якого знаходиться справа. Також не було надано доказів, які підтверджують, що другий примірник заповіту ОСОБА_8 , посвідченого 07.03.2006 року та зареєстрованого в реєстрі за №22, знаходиться саме в ІНФОРМАЦІЯ_4 , якої не існує, оскільки відповіді на запит дізнавача №5848/123/48/04-20 від 21.09.2020 року до клопотання не додано. Це унеможливило проведення почеркознавчої експертизи, а також факту підроблення документу.
У ході подальшого досудового розслідування на запит начальника дізнавача ОСОБА_10 від 21.08.2020 року №5848/123/48/04-20 надійшла відповідь від 23.09.2020 року №02-18/1953 від міського голови ОСОБА_11 про те, що в ІНФОРМАЦІЯ_6 зберігається примірник заповіту №22 від 07.03.2006 року від імені ОСОБА_7 та витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі даного заповіту.
03.02.2022 року повторно надано запит до ІНФОРМАЦІЯ_6 №697/123/48/06-2022, на який надійшла відповідь старости ОСОБА_12 від 04.02.2022 року №2-48 про те, що в ІНФОРМАЦІЯ_6 зберігається примірник заповіту №22 від 07.03.2006 року від імені ОСОБА_7 . Відповідальна особа за збереження даного заповіту - староста ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_12 .
Тому виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме до відомостей, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.
Також, у матеріалах кримінального провадження є наявність достатніх підстав вважати, що отримання оригіналу заповіту, який зберігається в спадковій справі, яку оформляв ОСОБА_8 , має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Відповідний заповіт, складений 07.03.2006 року на користь ОСОБА_8 його дідом ОСОБА_7 , має значення доказу по даному кримінальному провадженню і надання тимчасового доступу до даної інформації надасть можливість встановити особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення. Іншим чином отримати доступ до вказаної інформації не представляється можливим.
З огляду на наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 163 КПК України, розгляд даного клопотання необхідно проводити без виклику представників ІНФОРМАЦІЯ_4 , у володінні яких знаходяться оригінал документу, оскільки в протилежному випадку існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів зазначених у даному клопотанні, що в цілому суперечить вимогам ст.2 КПК України щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Просив надати тимчасовий доступ до оригіналів документів, що можуть містити таємницю вчинення нотаріальних дій, зокрема до примірника заповіту ОСОБА_7 від 07.03.2006 року та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, з можливістю їх вилучення, які зберігаються в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 ) та зобов'язати старосту ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_12 надати тимчасовий доступ до оригіналів зазначених документів з можливістю їх вилучення.
Дізнавач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання. В адресованій слідчому судді заяві просив клопотання розглядати за його відсутності, клопотання підтримує повністю.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими дізнавач обґрунтовує свої доводи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає виходячи з такого.
Слідчим суддею установлено, що 24.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020265060000021 внесено відомості про кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ст.358 ч.1 КК України, а саме про те, що 23.07.2020 року до Вижницького ВП поштою надійшла заява ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_1 , згідно якої просив внести відомості до ЄРДР та притягнути до кримінальної відповідальності його матір ОСОБА_6 , яка в 2006 році підробила підпис за померлого чоловіка ОСОБА_7 в заповіті щодо спадкового майна на користь онука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄО №3184 від 23.07.2020 року).
На обґрунтування викладених у клопотанні обставин дізнавач ОСОБА_3 надав копії: витягу з ЄРДР за №12020265060000021 від 24.07.2020 року, запиту дізнавача №4945/123/48/06-2021 від 22.06.2021 року, адресованого голові ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_13 та листа старости с. Виженка Вижницької міської ради ОСОБА_12 №02-181 від 02.09.2021 року, ухвали слідчого судді Вижницького районного суду від 16.06.2021 року по справі №713/1914/20 провадження №1-кс/713/182/21, запиту дізнавача №697/123/48/06-2022 від 03.02.2022 року, адресованого голові ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_13 та листа старости с. Виженка Вижницької міської ради ОСОБА_12 №2-48 від 04.02.2022 року.
Згідно п.5 ч.2 ст.131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Частиною 1 ст.160 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Відповідно до п.3 ст.162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.
Частиною 1 статті 8 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Відповідно до ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
У частині 7 ст.163 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.358 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п.3, п.5 ч.1 ст.3 КПК України дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
У ч.2 ст.298 КПК України закріплено, що досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно з п.21 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків.
Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Згідно з ч.2 ст.28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до ст.113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Частинами 1 та 2 ст.219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно абзацу 2 п.10 ч.1 ст.284 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Регламентовані ч.2 ст.219 КПК України строки досудового розслідування стосуються злочинів, а строків досудового розслідування кримінальних проступків до дня повідомлення особі про підозру, чинним кримінальним процесуальним законодавством не встановлено.
Тому у даному випадку необхідно застосувати положення ч.6 ст.9 КПК України (аналогію закону), у якій зазначено, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади, визначені ч.1 ст.7 КПК України.
Таким чином слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки з 24.07.2020 року (моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) жодній особі не було повідомлено про підозру, строки дізнання не зупинялися і не продовжувалися, то відповідно до абзацу 2 п.10 ч.1 ст.284 КПК України дізнавач був зобов'язаний закрити кримінальне провадження щодо кримінального проступку за аналогією закону у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, встановленого ст.219 КПК України.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження після закінчення строків досудового розслідування нормами чинного КПК України не передбачено.
За таких обставин, клопотання дізнавача задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 3, 7, 8, 9, 28, 113, 131, 132, 159, 160, 162, 163, 219, 284, 298, 298-5, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання дізнавача СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 , про надання тимчасового доступу до документів по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12020265060000021 від 24.07.2020 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Іван ПИЛИП'ЮК