Справа № 703/392/22
3/703/266/22
14 лютого 2022 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, -
ОСОБА_1 24 січня 2022 року близько 14 години 00 хвилин біля вокзалу ст. ім. Тараса Шевченка по вул. Якова Водяного в м. Сміла перебував без будь-яких документів, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 2 постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, згідно рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, вважаю за можливе розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити без його участі та ухвалити рішення за наявними в справі доказами.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Частина 1статті 44-3КУпАП передбачає відповідальність осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція ч. 1 ст. 44-3КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 на період дії карантину, встановленого на території України постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, від 20 травня 2020 року № 362 та від 22 липня 2020 року № 641 та який, відповідно до п. 1 цієї постанови, продовжено до 31 березня 2022 року, забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №843784 від 24 січня 2022 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24 січня 2022 року, який надав пояснення про те, що 24 січня 2022 року близько 14 години перебував біля вокзалу ст. ім. Т.Г. Шевченка та бачив свого знайомого ОСОБА_1 , який вживав алкогольні напої та не мав при собі документів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24 січня 2022 року, який пояснив, що дійсно перебував біля вокзалу станції ім. Шевченка в м. Сміла Черкаської області без будь-яких документів, що посвідчують особу, оскільки залишив їх за місцем свого проживання.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, а саме - «порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами».
Під час вирішення питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення правопорушення відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
З аналізу норм закону вбачається, що визначальною передумовою для можливості застосування ст. 22 КУпАП, серед урахування даних про особу, є саме встановлення наслідків вчинення правопорушення, зокрема, чи завдали такі протиправні діяння особи значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття провадження у справі.
З урахуванням вищевикладеного, особи правопорушника, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ступеня його вини, того, що будь-яких негативних наслідків від його дій не настало, а також з огляду на вид та розмір передбаченого стягнення, мету призначення адміністративного стягнення та співмірність можливого стягнення вчиненому правопорушенню, виходячи з принципу розумності, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрити.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.9, 22, 40-1, 44-3, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1. ст.44-3 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити за малозначністю скоєного правопорушення, звільнивши його від адміністративної відповідальності та оголосивши усне зауваження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Суддя Т.В. Ігнатенко