Справа № 357/8901/21
1-кп/357/457/22
14.02.2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуюча суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Біла Церква кримінальне провадження № 12021111030001242 внесене до ЄРДР 05 червня 2021 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Біла Церква Київської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст.89 КК України,
за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового розгляду:
прокурор ОСОБА_3 ,
потерпілий/цивільний позивач ОСОБА_4 ,
представник потерпілого/цивільного позивача - ОСОБА_5 ,
обвинувачений/цвільний відповідач ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
04 червня 2021 року о 22 годині 54 хвилини ОСОБА_6 , проходячи по вул.Шолом Алейхема в м.Біла Церква Київської області, біля буд. № 61 зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_4 , який рухався йому назустріч та в цей час у ОСОБА_6 виник умисел на завдання потерпілому тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, наніс правою рукою один удар в область лівого вуха потерпілого ОСОБА_4 , від чого останній впав правою частиною тіла на асфальтне покриття проїжджої частини дороги, вдарившись правою частиною голови.
Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому склепіння та основи черепа; крововиливів під оболонки головного мозку; забою головного мозку важкого ступеня; розриву лівої барабанної перетинки; рани на лівій вушній раковині; синця на повіках правого ока, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя.
Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні ОСОБА_6 надав покази, що узгоджуються і відповідають викладеному вище, кваліфікацію своїх дій не оспорював, вину у межах пред'явленого йому обвинувачення визнав, розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати. Цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди визнав в повному обсязі, моральної шкоди - на розсуд суду.
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, отримавши згоду учасників судового провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо обставин, які ними не оспорювались, оскільки вони розуміли правильно їх зміст, сумнівів у добровільності їх позиції не було, а їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Діяння ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Мотиви призначення відповідного покарання.
Згідно ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».
Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_6 , який у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, не судимий, просив пробачення у потерпілого ОСОБА_4 .
Суд зазначає, що вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Суд обставиною, яка пом'якшує покарання визнає щире каяття ОСОБА_6 , часткове відшкодування завданої потерпілому матеріальної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді, виданої Білоцерківським районним відділом № 1 філії ДУ "Центр пробації" у м. Києві та Київській області від 08 лютого 2022 року, ймовірність вчинення ОСОБА_6 повторного правопорушення - середня та він має середній ризик для суспільства, його виправлення можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Враховуючи вказані обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого діяння, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.
Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини, які пом'якшують покарання, обставини, які обтяжують покарання, дані про особу ОСОБА_6 , думку потерпілого щодо покарання, посткримінальну поведінку (з місця вчинення злочину, зник, не викликав швидку допомогу потерпілому), суд вважає, що досягнення мети покарання визначеної у ст. 50 КК України, а саме виправлення засудженого та попередження ним та іншими особами нових злочинів, неможливе без його ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання передбачене санкцією ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком п'ять років.
Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення без розгляду.
Згідно уточненого цивільного позову, ОСОБА_4 просив: стягнути із ОСОБА_6 на його корить матеріальну шкоду у сумі 89166 грн. 20 коп. та моральну шкоду в сумі 1942000 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що внаслідок дій ОСОБА_6 йому завдана матеріальна шкода в сумі 89166 грн. 20 коп. та моральна шкода в сумі 1942000 грн.
ОСОБА_6 позов ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної шкоди визнав, моральної шкоди - на розсуд суду.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, оскільки ОСОБА_6 майнову шкоду визнав, прав, свобод чи законних інтересів таке визнання не порушує, на підставі ст. 1166 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути із нього на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 89166 грн. 20 коп.
Вирішуючи питання цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним проступком суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Крім того, згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України, що кореспондуються з нормами ст. 1177 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Разом з тим, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, за яких обставин і якими діями вона завдана, яким є ступень вини заподіювача, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов'язані з нею втрати та з чого при цьому виходить.
В судовому засіданні судом було встановлено, що потерпілому було завдано моральну (немайнову) шкоду.
Суд, враховуючи думку учасників процесу в частині наявності моральної (немайнової) шкоди у потерпілого, якому була завдана кримінальним правопорушенням (проступком), визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках, відсутність можливості відновлення попереднього стану, та неможливості відновлення попереднього стану, та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 1942000 грн.
Таким чином, суд задовольняє цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 повністю.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Щодо ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався і зважаючи на характер призначеного покарання, його обрання до набрання вироком законної сили є недоцільним.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до 100 КПК України.
Керуючись, ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд
визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі строком п'ять років.
Строк покарання обраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 в порядку виконання вироку.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 :
- 89166 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та
- 942000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Речові докази: відеозапис з камер відеоспостереження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
реглан білого кольору - повернути власнику ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду
Київської області ОСОБА_8