Справа №: 359/10139/21
Провадження № 2/272/79/22
08 лютого 2022 року
Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді: Карповця В.В.
з участю секретаря судового засідання: Степанчук Т.В.
з участю представника позивача: Іващенка Р.В. розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушівської державної нотаріальної контори про скасування заборони , суд
встановив:
Представник позивача звернувся до Андрушівського районного суду Житомирської області за позовом ОСОБА_1 до Андрушівської державної нотаріальної контори про скасування заборони.
На обгрунтування позовних вимог, зазначив, що позивач 06.09.2021 року отримав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. Під час видачі свідоцтва нотаріус повідомила позивачу, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдитного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта, а на ім'я позивача зареєстровано обтяження, а саме - «заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер 3440762, зареєстровано 10.07.2006 року відповідачем, Андрушівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, 19, 21.11.1989, К-п Ілліча, с. Глинівці, об'єкт обтяження - невизначене майно; додаткові дані: архівний запис №19 від 21.11.1989».
Після отримання свідоцтв позивач звернувся до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Любарецьке» з пропозицією щодо укладення договору оренди земельних ділянок на території Любарецької сільської ради Бориспілького району Київської області, переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В зв'язку з тим, що електронний реєстр та наявні документи не містять даних, які б дозволили одночасно ідентифікувати власника, на майно якого накладено заборону №3440762, СТОВ « Любарецьке» повідомило позивача про відмову в укладенні договору оренди.
Позивач народився в с. Любарці, Бориспілького району, Київської області, завжди там проживав. Позивач ніколи не перебував та не проживав на території Житомирської області. Позивач не являється власником будь якого майна, що знаходиться на території Житомирської області, не має кредиторів, які б проживали на території Житомирської області, та не має будь - яких майнових або цивільно - правових зобов'язань, реалізації або виконання яких мало б відбуватися на території Житомирської області.
Позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку зняти обтяження з нерухомого майна. Вважає, що на належне йому майно безпідставно накладено обтяження, чим порушені його майнові права щодо розпорядження власністю. Просив позов задовольнити, зняти обтяження з нерухомого майна.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив даний позов задовольнити.
Від представника відповідача на адресу суду надійшла заяви, в якій він зазначав, що позовні вимоги визнає повністю та просить розгляд справи проводити у його відсутність.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.
Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази суд встановив: під час видачі свідоцтва нотаріус повідомила позивачу, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдитного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта, а на ім'я позивача зареєстровано обтяження, а саме - «заборона на нерухоме майно; реєстраційний номер 3440762, зареєстровано 10.07.2006 року відповідачем, Андрушівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, 19, 21.11.1989, К-п Ілліча, с. Глинівці, об'єкт обтяження - невизначене майно; додаткові дані: архівний запис №19 від 21.11.1989». 21 листопада 1989 року, реєстру №19 на підставі повідомлення колгоспу «Ілліча» с. Глинівці, Андрушівського району Житомирської області була накладена заборона щодо відчуження майна ОСОБА_1 , а саме об'єкт обтяження не визначено, за адресою : АДРЕСА_1 . Крім того не можливо ідентифікувати власника вказаного майна на яке накладено заборона із заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-6).
Позивач народився в с. Любарці, Бориспілького району, Київської області, завжди там проживав. Позивач ніколи не перебував та не проживав на території Житомирської області. Позивач не являється власником будь якого майна, що знаходиться на території Житомирської області, не має кредиторів, які б проживали на території Житомирської області, та не має будь - яких майнових або цивільно - правових зобов'язань, реалізації або виконання яких мало б відбуватися на території Житомирської області (а.с.7).
Згідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 визначено, що нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження об'єкта нерухомого майна, одержавшти повідомлення установи банку, підприємствам, організації.
Відповідно до повідомлення із Андрушівської державної нотаріальної контори, ними було накладено заборону, станом на 04.10.2021 року колгосп «Ілліча» с.Глинівці, Андрушівського району Житомирської області не надсилав на їх адресу клопотання про зняття заборони відчуження (а.с.6).
Відповідно до протоколів загальних зборів уповноважених Глинівецького КСП с. Глинівці Андрушівського району Житомирської області колгосп імені Іліча с. Глинівці Андрушівського району Житомирської області припинив свою діяльність (а.с.24).
Позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку зняти обтяження з нерухомого майна. Вважає, що на належне йому майно безпідставно накладено обтяження, чим порушені його майнові права щодо розпорядження власністю.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтями 319, 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частинами першою, другою та четвертою ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 12 ч. 1, 2, 3, 4 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене та те, що обставини викладені у позовній заяві повністю визнані відповідачем, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку зняти обтяження з нерухомого майно, чим порушені його майнові права щодо розпорядження власністю.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16,319, 321ЦК України,ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» ст.ст. 4, 12, 28, 76 - 89, 263-265, 268, 273, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Андрушівської державної нотаріальної контори про скасування заборони - задоволити.
Зняти обтяження заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження:3440762, зареєстровано 10.07.2006 року Андрушівською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення 19,21.11.1989, колгосп «Ілліча» с. Глинівці, Андрушівського району Житомирської області, об'єкт обтяження - невизначене майно; додаткові дані : архівний запис №19 від 21.11.1989 року.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:В. В. Карповець