Справа № 180/1657/20
2/180/7/22
09 лютого 2022 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Тананайської Ю.А., за участю секретаря: Назаренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про зняття арешту з майна у цивільній справі № 180/1657/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із заявою про скасування забезпечення позову у цивільній справі № 180/1657/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя.
Заява обґрунтована тим, що Марганецьким міським судом Дніпропетровської області розглядається справа № 180/1657/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя.
Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на депозитних рахунках, які відкриті з 12.01.2013 року в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 .
Вважає, що вказані заходи забезпечення позову є надмірними по своїй суті, з огляду на наступне: фактичний залишок коштів, які знаходяться на рахунках в банку, належних ОСОБА_1 значно перевищує позовні вимоги, які просить задовольнити позивач по справі.
На підставі наведеного, ОСОБА_1 просить змінити заходи забезпечення позову, шляхом скасування ухвали про забезпечення позову від 22.10.2020 року по справі № 180/1657/20 та постановлення нової ухвали про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на депозитних рахунках, відкритих в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк», що належать відповідачу ОСОБА_1 , відкритих в період з 12.01.2013 року, в межах суми позовних вимог в розмірі 80 000 гривень або її еквіваленту в іноземній валюті на момент винесення ухвали суду по одному або кількох рахунках.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із тим, що розгляд заяви здійснювався судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року про забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на депозитних рахунках, які відкриті в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , належні йому за період з 12.01.2013 року.
Згідно положень ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
На момент вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову розгляд справи не завершено, триває судовий розгляд, що вказує на передчасність вимог про зміну заходів забезпечення позову, шляхом скасування ухвали про забезпечення позову від 22.10.2020 року по справі № 180/1657/20 та постановлення нової ухвали про накладення на грошові кошти , які знаходяться на депозитних рахунках, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», що належать ОСОБА_1 , відкритих з 12.01.2013 року в межах суми позовних вимог - в розмірі 80 000 гривень або її еквіваленту в іноземній валюті на момент винесення ухвали суду по одному або декількох рахунках.
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
Враховуючи, що цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя, не розглянута, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, суд вважає, що підстав для зміни заходів забезпечення позову, шляхом скасування ухвали про забезпечення позову від 22.10.2020 року та постановлення нової ухвали про накладення арешту на грошові кошти, належних ОСОБА_1 та знаходяться на одному або декількох рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» на цій стадії розгляду справи немає, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про зняття арешту з майна слід відмовити.
Підстава скасування арешту, яку відповідач визначив у своїй заяві є той факт, що розмір грошових коштів, які знаходяться на його рахунках і на які накладено арешт є більшим за позовні вимоги позивача. Проте суд звертає увагу відповідача, що вказана обставина може бути встановлена тільки під час прийняття рішення по суті, а зняття арешту з цих підстав буде фактично вирішенням справи.
Згідно ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись статями 43,150,158,259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з майна у цивільній справі № 180/1657/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ сумісного майна подружжя залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в строки, передбачені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: Ю. А. Тананайська