Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/1635/22
Провадження №1-кп/523/1076/22
03.02.2022 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за №12022163490000079 від 21.01.2022 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Таужне Гайворонського району Кіровоградської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
18.05.2006р. Ульянівським райсудом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до 4р. 6міс. позбавлення волі, звільнився 26.04.2011р. по відбуттю покарання;
23.02.2015р. Суворовським райсудом м. Одеси за ч.2 ст.15 ч.2, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3р. 1міс. позбавлення волі, 18.04.2017р. звільнився по відбуттю покарання,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за встановлених органами дізнання (досудового розслідування) наступних обставин.
18.02.2021р. постановою Суворовського районного суду м. Одеси у відношенні ОСОБА_3 як особи яка 18.04.2017р. звільнилась з місць позбавлення волі, встановлений адміністративний нагляд строком на 12 місяців, відповідно до ст.3 п.«в» Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», з обмеженнями передбаченими ст.9 зазначеного Закону: заборона виїзду за межі м. Одеси без письмового дозволу керівництва ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області; заборона залишати межі будинку №17-Б по пров. Хуторському в м. Одесі з 22год. 00хв. до 06год. 00хв. наступного дня; зобов'язання ОСОБА_3 з'являтись для реєстрації до ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області кожний перший та третій понеділок місяця с 17год. 00хв. до 18год. 00хв. та з'являтись за викликом поліції у встановлений час для вирішення питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; заборона відвідувати кафе, бари, ресторани та інші торгівельні об'єкти, де здійснюється реалізація алкогольних напоїв на розлив.
В той же день, Бурдейний поставлений на профілактичний облік в відділенні поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, як раніше судима особа, відносно якої встановлено адміністративний нагляд та останньому роз'яснено обмеження, встановлені постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 18.02.2021, а також наслідки її невиконання.
Крім того, Бурдейному роз'яснено під особистий підпис обмеження та обов'язки, встановлені ст.9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавленні волі» та попереджено про відповідальність, передбачену за порушення вказаних правил адміністративного нагляду, про що наявний відповідний підпис останнього у матеріалах справи.
В ході перевірки - 12.01.2022р., приблизно о 22год. 30хв. та 18.01.2022р., приблизно о 22год. 10хв., за дотриманням адміністративного нагляду, старшим дільничними - офіцером поліції при неодноразовому
відвідуванні вищевказаної адреси - за місцем проживання ОСОБА_4 , останній був відсутній, тим самим порушив встановлені йому обмеження адміністративного нагляду, про місце свого перебування дільничного офіцера поліції сектору превенції Бурдейний не повідомив.
Крім того, встановлено, що 04.10.2021р., 25.10.2021р., 01.11.2021р., 22.11.2021р., 06.12.2021р., 20.12.2021р., 04.01.2022р. та 17.01.2022р., ОСОБА_4 не з'явився на реєстрацію до відділення поліції у відповідності до встановлених обмежень адміністративного нагляду.
Окрім того, з жовтня 2021р., Бурдейний самовільно, без поважних причин, з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишив місце проживання - АДРЕСА_1 та припинив мешкати за вказаною адресою, про що, не повідомив співробітників поліції, які здійснюють нагляд, тим самим, без поважних причин, порушив обов'язки, передбачені п.«в» ст.9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі».
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження №12022163490000079, вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.395 КК України.
За вимогами частини 2 статті 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно заяви ОСОБА_4 від 31.01.2022р., останній в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, а також згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Бурдейному роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Бурдейний згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості Бурдейним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_5 .
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.395 КК України - самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, доведена в повному обсязі.
При призначенні покарання Бурдейному, суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 є особою раніше неодноразово судимою, скоїв нове кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії проступків, маючий місце реєстрації, за минулим місцем проживання характеризується незадовільно, не працюючий, не одружений.
Обставинами, які пом'якшують покарання Бурдейному, передбачені ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання Бурдейному, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_4 , який є особою раніше неодноразово судимою, скоїв нове кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії проступків, маючий місце реєстрації, за минулим місцем проживання характеризується незадовільно, не працюючий, не одружений, приймаючи до уваги обставини, які пом'якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що
виправлення останнього можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді арешту.
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді арешту, передбаченого санкцією ст.395 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді арешту за вчинене кримінальне правопорушення, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.373-374, 382 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 4 місяця.
Запобіжний захід після набрання вироку законної сили обрати відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, строк відбуття покарання останньому обчислювати з моменту взяття його під варту. Виконання вироку в цій частині покласти на СД відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1