Справа №521/1212/22
Провадження №2-а/521/81/22
27 січня 2022 року
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйок І.А,
за участю секретаря судового засідання - Підмазко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А) про скасування постанови у справі про порушення митних правил №5591/50000/21 від 12.01.2022 року та закриття справи, -
19.01.2022 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулася позивачка з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, у якому просила суд: скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №5591/50000/21 від 12.01.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 201393, 90 грн.; закрити провадження у справі про порушення митних правил, розпочатого Одеською митницею Держмитслужби 23 листопада 2021 року за ознаками вчинення громадянкою України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
Позивач вважає, що постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, оскільки у діях позивача відсутній склад правопорушення, що передбачений ст. 485 МК України.
Представник позивача - адвокат Ковташ Д.М. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив слухати справу без його участі та позовні вимоги просив задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що 10.11.2021 ОСОБА_1 (на підставі договору про надання митно-брокерських послуг від 09.08.2021 № 09/08-21), як представником декларанта для митного оформлення в режимі імпорт (випуск у вільний обіг) товару «Верстати і
запчастини» подано до Одеської митниці електронну митну декларацію (далі - ЕМД)
№ UA500020/2021/219326, а також товаросупровідні та комерційні документи,
зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2019 № 1/2019, коносаменти від
21.09.2021 № 149110965115 та № 149110965115/D, інвойс від 18.09.2021 № 139-
09/21, пакувальний лист до інвойсу, тощо.
За умовами вищезазначеного зовнішньоекономічного контракту укладеного
між ТОВ «ВДМАКС-УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 42991196 (Покупець) та
«GUANGDONG LIGHT PLASTIC GOODS CO., LTD», Китай (Продавець), а саме
пункту 1.1. «Продавец продает, а Покупатель покупает промышленные товары, а
также другие товары в ассортименте, количестве и по ценам указанными в инвойсах,
которые являются неотъемлемой частью данного Контракта».
Заповнення ЕМД № UA500020/2021/219326 та визначення коду товарів згідно з
УКТЗЕД Позивач здійснювала шляхом відображення відомостей (опису, вагових,
кількісних, вартісних характеристик товарів) із товаросупровідних та комерційних
документів, складених компанією-контрагентом «GUANGDONG LIGHT PLASTIC
GOODS CO., LTD», відповідно до попередньо досягнутих домовленостей, а також з
урахуванням технічної документації до деяких товарів та у чіткій відповідності до
правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
Так, у графі 31 МД № UA500020/2021/219326, Позивачем всього було заявлено
2 найменування товарів, серед яких:
товар № 1 «Верстати для обробки дерева, односторонні для приклеювання
крайок клеєм-розплавом, з обробкою торців прямолінійних заготовок, нові:
Кромкооблицювальний верстат KE-665JHSKA - 2 шт. Торговельна марка: KDT.
Країна виробництва: CN. Виробник: GUANGZHOU KDT MACHINERY CO. LTD»,
код згідно з УКТ ЗЕД 8465990010 (ставка ввізного мита 1%), вага брутто 5 760 кг,
нетто 5 546 кг.
Митну вартість товару № 1 визначено за основним методом (за ціною
договору), та виходячи з цього нараховано обов'язкові митні платежі при імпорті у
сумі 296 496,57 грн.
Посадовою особою Одеської митниці було ініційовано форму митного
контролю «частковий митний огляд», який проведено 11.11.2021 та складено Акт
про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі
та багажу від 11.11.2021.
При цьому, безпосередньо посадовою особою митниці, якою проведено митний
огляд, у графі 8.3. цього Акту зазначено, що місця, кількість, маркування вага
брутто, нетто товарів відповідають даним заявленим в електронній митній декларації №UА505200/2021/219326.
Не зважаючи на це, митний пост «Одеса» звернувся до спеціалізованого
підрозділу - Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-
тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці щодо перевірки класифікації товару
№ 1.
Згідно листа Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-
тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці від 19.11.2021 № 7.10-15-03/1477,
питання класифікації подібного товару «кромкооблицювальний верстат» вже
розглядалось раніше відділом класифікації товарів за запитом підрозділу митного
оформлення та було винесено Рішення від 23.10.2021 № КТ-UА500000-0003-2021
про визначення коду згідно з УКТ ЗЕД подібного товару «8465109000».
На підставі зазначеного листа, 19.11.2021 посадовою особою митного поста
«Одеса» прийнято Рішення про визначення коду товару № КТ-UА500020-0048-2021,
яким код товару № 1 згідно з УКТ ЗЕД змінено з 8465990010 (ввізне мито - 1%
ПДВ - 20%) на код 8465109000 (ввізне мито - 5% ПДВ - 20%), з наступним описом:
«Автоматичний односторонній кромкооблицювальні верстати КЕ-665JHSКА
прохідного типу, призначений для одночасного приклеювання крайок клеєм-
розплавом, з обробкою торців прямолінійних меблевих щитів та інших заготівок.
Обробка здійснюється автоматично без зміни інструменту за допомогою
агрегатів, а саме: вузол прифуготовки, прижимний вузол, вузол торцювання,
фрезерний вузол для зняття завісів, вузол контурної обробки, вузол циклювання з
радіусними ножами, вузол циклювання з прямими ножами, вузол полірування».
При цьому митницею не враховано, що в раніше винесеному Рішенні про
визначення коду товару, який використано при класифікації товару Позивача, йде
мова про зовсім інший верстат - двосторонній, а в даному випадку -
односторонній, тобто не враховано суттєву відмінність ознак та функціональних
характеристик товарів.
16.11.2021 (ще на етапі митного оформлення) Позивач надала до Одеської митниці Висновок судового експерта від 16.11.2021 № 1011/3, згідно з яким товар - кромкооблицювальний станок (торгівельна марка КDТ, артикул КЕ-665JHSКА) відповідає характеристикам коду УКТ ЗЕД: 8465990010 - верстати односторонні для приклеювання крайок клеєм-розплавом, тобто, співпадає із заявленим Позивачем кодом товару.
Однак, зазначений Висновок судового експерта Одеською митницею не було взято до уваги, хоча дане експертне дослідження стосувалось безпосередньо станка, поданого Позивачем до митного оформлення, а не подібного товару.
У зв'язку з тим, що згідно з ч. 7 ст. 69 МК України рішення митних органів
щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими, для можливості
завершення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг Позивач був
змушений подати до митниці нову мигну декларацію типу «ІМ40ДЕ»
№ UА500020/2021/220954 від 23.11.2021 вже з кодом товару № 1, визначеним
Одеською митницею в Рішенні від 19.11.2021 № КТ-UА500020-0047-2021, та
сплатити збільшені митні платежі у сумі 371 517,03 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною
класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо
прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному
випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів,
наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником
всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення,
що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у
процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним
особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД.
вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення
досліджень тощо.
Сам по собі факт зазначення у митній декларації невірного коду УКТЗЕД і
коригування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою
для складання протоколу про порушення митних правил. Зазначена позиція
визначена під час узагальнення практики притягнення до адміністративної
відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 355 МК України, яка
в діючому Митному кодексі редакції 2012 року відповідає статті 485, та доведена
листами Держмитслужби України «Про питання правової оцінки фактів невірної
класифікації товару під час його декларування» від 31.03.2009 № 11/1-10.20/2838-
ЕП, та «Про надання інформації» від 21.09.2011 № 20/4-11/06037-ЕП.
Обставини, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушення, є,
крім іншого, ступінь складності і однозначності класифікації товару.
Рішення про класифікацію товарів, відповідно до якого товар підлягає митному
оформленню за іншим, ніж вказано у митній декларації кодом згідно УКТЗЕД не
свідчить про обов'язкову наявність вини декларанта у визначенні невірного
коду товару і, відповідно, не повинно в обов'язковому порядку розцінюватися
як підстава для складання протоколу про порушення митних правил.
Аналогічний висновок, викладений у рішенні Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №640/5081/17, від 18.03.2021 року у справі 760/14721/16-а.
Таким чином, відсутність факту подання позивачем до митного органу недостовірних документів, недостовірної інформації, або ненадання ним усієї наявної в його розпорядженні інформації, виключає правомірність притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України.
Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що відповідно до
статті 458 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних
правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на
наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб'єкта.
Листом Держмитслужби України від 21.09.2011 № 20/4-11/06037-ЕП роз'яснюється, що вивчення питання про наявність складу порушення митних правил передбачає, серед іншого, ретельний аналіз обставин декларування поданого до митного оформлення товару, включаючи його класифікацію за УКТЗЕД, зокрема, які характеристики товару стали визначальними для віднесення товару до конкретного коду згідно з УКТЗЕД, чи мали місце раніше факти митних
оформлень, чи декларувала особа аналогічний товар за таким же кодом раніше,
чи мав декларант можливість віднести товар до конкретного коду товару згідно УКТЗЕД використовуючи тільки товаросупровідні документи.
Одеською митницею, всупереч листам Держмитслужби, не враховано, що на адресу одержувача товарів (ТОВ «ВДМАКС-УКРАЇНА», ТОВ «СТАНКОМПЛЕКТ») неодноразово раніше з Китаю надходили ідентичні та подібні станки, які декларувались за кодом 8465990010 згідно з УКТЗЕД (Верстати для обробки дерева, односторонні для приклеювання крайок клеєм-розплавом, з обробкою торців прямолінійних заготовок, нові: Кромкооблицювальний
верстат KE-665JSKA. Торговельна марка: KDT. Країна виробництва: CN.
Виробник: GUANGZHOU KDT MACHINERY CO. LTD) і Одеською митницею дані
товари (станки) оформлювались у митному відношення без будь-яких зауважень
стосовно правильності класифікації товарів (зокрема, МД № UA500490/2021/003085
від 10.03.2021 (товар № 1). № UA500020/2021/019630 від 01.06.2021 (товар № 1) та
МД № UA500490/2021/008477 від 10.06.2021 (товар № 3), копії наявні в матеріалах справи.
Однак, Одеською митницею, з невідомих причин, тільки в цьому випадку
декларування станка за ЕМД № UA500020/2021/219326, не прийнято визначений
декларантом код товару, змінено код товару згідно з УКТЗЕД та ще й складено
протокол про порушення митних правил.
До того ж, всупереч своїй правовій позиції, Одеською митницею не вжито
жодних заходів щодо попередніх митних оформлень, ураховуючи той факт, що
на думку Відповідача, раніше був застосований невірний код товару.
З матеріалів справи слідує, що розмір штрафу в постанові про притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вказано виходячи із суми
митних платежів 363 627,87 грн. по товару № 1, яка була вказана в листі митного
поста «Одеса» Одеської митниці від 19.11.2021 № 7.10-28.1-01/1187.
Однак, Одеська митниця, при остаточному оформленні 23.11.2021 станку за
новою МД №UA500020/2021/220954 в режимі імпорт не дотримується самостійно
розрахованих митних платежів та здійснює випуск у вільне використання з
доплатою іншої суми митних платежів 371 517,03 грн.. ніж вказано в протоколі
про порушення митних правил та постанові у справі.
Даний факт ставить під сумнів правильність та законність розрахунків суми
нібито неправомірно зменшених митних платежів та свідчить про те, що цей
розрахунок здійснювався не в спосіб, визначений нормативно-правовими
документами, а на припущеннях.
Також слід зазначити, що послуги з декларування вищевказаного товару
надавались ОСОБА_1 в рамках договору доручення № 09/08-21 про надання
послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів,
укладеного 09.08.2021 між ТОВ «Імпорт Сервіс Юг» («Виконавець (Брокер») та
ТОВ «ВДМАКС-УКРАЇНА» («Замовник»).
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що Замовник зобов'язаний забезпечити
сплату митних платежів у строки та на умовах передбачених цим Договором. До
початку митного оформлення Замовник зобов'язаний надавати Виконавцю всі
необхідні для митного оформлення документи. Пунктом 4.1. передбачено, що митні
платежі мають бути сплачені Замовником до того, як митниці будуть пред'явлені
товари.
Тобто, митною декларацією № UA500020/2021/219326 підтверджується, що
відповідальною за фінансове врегулювання особою є саме ТОВ «ВДМАКС-
УКРАЇНА» (графі 9 декларації).
Так, згідно з ч. 1 ст. 276 МК України «платниками мита є: 1) особа, яка ввозить
товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом».
Таким чином, до сплати митних платежів ні ОСОБА_1 , ні взагалі ТОВ
«Імпорт Сервіс Юг» (як Виконавець - представник декларанта), не мають жодного
відношення, оскільки обов'язок по сплаті митних платежів лежить на ТОВ
«ВДМАКС-УКРАЇНА» (Одержувач товару), що свідчить про відсутність у Позивача
жодної зацікавленості в зменшенні обсягу платежів.
Судом встановлено, що відповідач будь-які додаткові документи від декларанта не вимагав. ОСОБА_1 були надані усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення.
Судом встановлено, що після виконання абсолютно усіх вимог митного органу відповідачем був складений протокол про порушення митних правил та 12 січня 2022 року Одеською митницею Держмитслужби винесено постанову в справі про порушення митних правил №5591/50000/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 201393,90 грн.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 1 ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролюта митного оформлення, а також здійснення операцій зтоварами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Суд звертає увагу відповідача, що саме по собі визначення коду товару позивачем не становить собою протиправного діяння. Позивач діяв у відповідності до приписів Митного кодексу та тих властивостей товару, які містяться у документах виробника. До того ж, відповідач кваліфікуючи діяння декларанта як протиправні, які містять склад адміністративного правопорушення, вказав у постанові, що заявлено неправдиві відомості необхідні для визначення коду УКТ ЗЕД, проте у оскаржуваній постанові не зазначено, які саме неправдиві відомості вказав ОСОБА_1 .
Крім цього, імперативні приписи ст.485 Митного кодексу України містять обов'язкову кваліфікуючу ознаку складу порушення митних правил - наявність в діях особи особливої протиправної мети, а саме: ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.
Застосовуючи дану норму закону у своїй практиці, Верховний Суд у своїй постанові від року у справі № 640/5078/17 зазначив, що наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що правопорушення, передбачене ст.485 Митного кодексу України може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявления неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Разом з цим, склад правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта
особливої мети - неправомірне ухилення від сплати податків та зборів або
зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це
правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на
момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення
неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані
вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне
оформлення задекларованого ним товару.
Особа яка вчиняє відповідні дії повинна усвідомлювати протиправний характер
своїх дій, передбачати настання від таких дій суспільно-шкідливих наслідків у формі
неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а
також бажати їх настання.
Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків
Таким чином, вказаний склад адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу, так як передбачає необхідність наявності у діях особи спеціальної противоправної мети. Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанови від 10.12.2020 (справа № 569/16120/15-а), від 20.08.2020 (справа № 553/1435/17), від 25.06.2020 (справа № 163/1218/16-а), від 18.06.2020 (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).
Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що
доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на
основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або
відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та
інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази по справі мають бути належними та допустимими. Належний доказ - це
доказ, зміст якого відтворює фактичну обставину, що має значення для правильного
вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв'язок із фактами
предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних
фактів. Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому
законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає
його використання.
Отже, судом встановлено, що у діях позивача, також, відсутня така ознака складу порушення митних правил, як наявність в діях особи особливої протиправної мети, а саме: ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, оскільки митне оформлення товару було завершено після проведення в повному обсязі митних платежів за ставкою 2%
З урахуванням цього, фактичних обставини справи можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність протиправності в діях позивача та відсутність у нього мети, направленої на ухилення від сплати платежів.
Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) визначив таку правову позицію: один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов'язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість
доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме
національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі
«Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі
"Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів,
передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про
порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування
обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення
виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють
вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана
з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в
його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також
з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, митницею під час розгляду справи про порушення митних правил,
всупереч вимогам ст. 245 КУпАП та ч. 1 ст. 489 МК України, не враховано, що
в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення,
передбаченого ст. 485 МК України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача. Представником відповідача не надано жодних доказів, які б спростовували встановлені судом обставини.
Суд акцентує увагу відповідача, що згідно ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Отже, суд враховує, що відповідачем доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та відзиву на позовну заяву не надано, а можливість збирання нових доказів та подання відзиву після ухвалення постанови що оскаржується, вичерпана, приймаючи до уваги приписи ст. 77 КАС України, суд вважає, що відповідач визнав позов, а постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Ст. 20 КАС України вказано, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 п. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 19 Конституції України ст. ст. 69, 77, 264, 458, 485, 486, 489, 495 МК України, ст. 10, 245, 251, 252 КУпАП, ст.ст. 2, 20, 72-77, 139, 159, 243, 246, 250, 251, 286, 293 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А) про скасування постанови у справі про порушення митних правил №5591/50000/21 від 12.01.2022 року та закриття справи - задовольнити.
Скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №5591/50000/21 від 12 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 201393,90 грн. (двісті одна тисяча триста дев'яносто три гривні 90 копійок), справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: І.А.Бобуйок