КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/322/22
Провадження № 2/488/844/22
Іменем України
10.02.2022 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог є Миколаївське комунальне підприємство “Миколаївводоканал”, про виключення інформації з Єдиного реєстру боржників,
27.01.2022 р. ОСОБА_1 звернулась в Корабельний районний суд м.Миколаєва з позовною заявою до відповідача - приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О., де третьою особою зазначила Миколаївське комунальне підприємство “Миколаївводоканал”, та в якій просила суд: зобов'язати приватного виконавця Куліченка Д.О. скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувану № 58622315 від 03.04.2020; зобов'язати приватного виконавця Куліченка Д.О. виключити з Єдиного реєстру боржників у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації" неактуальну та недостовірну станом на 26.01.2022 року публічну інформацію про наявність у ОСОБА_2 правового статусу боржника у виконавчому провадженні № 58622315.
27.01.2022 року визначено суддю для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-ІV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року) та передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 186 ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати приватного виконавця Куліченка Д.О. скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувану № 58622315 від 03.04.2020, а також зобов'язати його виключити з Єдиного реєстру боржників неактуальну та недостовірну станом на 26.01.2022 року публічну інформацію про наявність у ОСОБА_2 правового статусу боржника у виконавчому провадженні № 58622315.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Так, оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби має відбуватися згідно з ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, на яку посилається заявник, як на правову підставу позову, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У пункті 6 Постанови пленуму ВССУ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державного виконавчої служби під та виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначених у статті 14 Закону про виконавче провадження, мають право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого згідно з вимогами ЦПК, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону про виконавче провадження).
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні приписів ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 була боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання судового наказу по справі № 488/1642/16-ц, виданого за заявою стягувача МКП “Миколаївводоканал” Корабельним районним судом м. Миколаєва 15.04.2016 року. Вказаний виконавчий документ перебував на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича.
Крім того, з наданих суду документів вбачається, що позивач не погоджується з діями приватного виконавця щодо винесення останнім постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, вчиненими під час виконання рішення суду, у зв'язку з чим просить суд скасувати постанову приватного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.04.2020 р.
Так, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Враховуючи, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, вона не може пред'являти позов про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
До такої ж позиції дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог є Миколаївське комунальне підприємство “Миколаївводоканал”, про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та виключення інформації з Єдиного реєстру боржників, оскільки такий не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В той же час позивач не позбавлений права відповідно до ст. 447 ЦПК України звернутися до суду з скаргою на дії або бездіяльність виконавця.
Керуючись ст. ст. 186, 260, 447 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог є Миколаївське комунальне підприємство “Миколаївводоканал”, про виключення інформації з Єдиного реєстру боржників.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, зазначений строк обчислюється з дня вручення їй відповідної ухвали суду.
Суддя Я.А. Чернявська