КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2610/21
Провадження № 2/488/349/22 р.
Іменем України
20.01.2022 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста Миколаєва в складі: головуючої судді Лазаревої Г.М., при секретарі Криницькій Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В липні 2021 року позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим будинком з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 .
В обґрунтування свого позову зазначила, що є власником житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.1996 року. У вказаному житловому будинку зареєстрований колишній зять позивача ОСОБА_2 , який з 2017 року не проживає за місцем своєї реєстрації, не утримує житловий будинок, майно та особисті речі відповідача в будинку відсутні.
Посилаючись на викладене, позивач просить позов задовольнити.
Відповідно до заяви, представник позивача просить про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином.
Враховуючи викладене, та зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані письмові докази, прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В силу ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Войтовською Ж.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 2306, на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 .
В житловому будинку зареєстрований колишній зять позивача - відповідач ОСОБА_2 , який з 2017 року не проживає за місцем своєї реєстрації, не утримує житловий будинок, майно та особисті речі відповідача в будинку відсутні, що підтверджується копією домової книги, актом про непроживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, так як надані позивачем докази у своїй сукупності вказують на те, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим будинком з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 .
Копію заочного рішення направити відповідачу для ознайомлення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Г.М. Лазарева