про повернення позовної заяви
11 лютого 2022 року м. Житомир справа №240/37641/21
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 01 квітня 2021 року №165-к "Про звільнення державних службовців відділу у Бердичівському районі", яким її звільнено з посади головного спеціаліста Відділу у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 02 квітня 2021 року у зв'язку з ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу";
- поновити її на посаді головного спеціаліста Відділу у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.04.2021 по дату прийняття рішення у справі про поновлення на посаді;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Перевіривши чи відповідає позовна заява вимогам, передбаченим нормами КАС України, суддею було встановлено, що ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду із пропуском процесуального строку на звернення. Такий висновок, буз зроблений з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спірних правовідносин є наказу Голови комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 01 квітня 2021 року №165-к "Про звільнення державних службовців відділу у Бердичівському районі", яким позивача звільнено з посади головного спеціаліста Відділу у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Відтак, спірні правовідносини пов'язані зі звільненням позивача з публічної служби.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
В позовній заяві ОСОБА_1 оскаржує наказ Голови комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 01 квітня 2021 року №165-к "Про звільнення державних службовців відділу у Бердичівському районі". Відтак, з моменту прийняття зазначеного наказу позивач дізналась (мала реальну можливість дізнатися) про порушення вказаними наказами своїх прав, та відповідно з вказаного моменту для позивача розпочався процесуальний строк на звернення до суду.
Разом з тим, з даним позовом до суду ОСОБА_1 звернулась лише 09 листопада 2021 року, що підтверджується датою поштового штампу на конверті, в якому її позов надійшов до суду.
З огляду на зазначене судом був зроблений висновок про пропуск позивачем встановленого ч.5 ст. 122 КАС України місячного строку на звернення до суду.
Згідно з статтею 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України ОСОБА_1 одночасно з позовною заявою подала до суду клопотання, в якому просила поновити їй пропущений процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду
В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 зазначила, що підставою для видання оскаржуваного наказу та відповідно й її звільнення з посади головного спеціаліста Відділу у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області була ліквідація Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Водночас, лише наприкінці жовтня 2021 року їй стало відомо, що ліквідація Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не завершена, управління продовжує свою діяльність, а працівники продовжують виконання своїх обов'язків. З огляду на що, позивач зауважує, що підстави для звернення з даним позовом до суду виникли у неї лише після отримання про те, що управління продовжує свою діяльність.
Розглянувши вказане клопотання та зазначені в ньому підстави для поновлення строку звернення до суду, суд встановив наступне.
Пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим".
За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку на звернення до суду з наданням відповідних доказів покладається саме на позивача.
Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Верховний Суд зазначив, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Доводи позивача про те, що вона дізналась про порушення оскаржуваним наказом своїх прав лише у жовтні 2021 року, суд вважає безпідставними, адже постанова Кабінету Міністрів України №301 "Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, катрографії та кадастру", якою вирішено відмінити ліквідацію територіальних органів Державної служби з питань геодезії, катрографії та кадастру була прийнята 05 квітня 2021 року, а тому саме з цього моменту у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовом щодо оскарження наказу Голови комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 01 квітня 2021 року №165-к "Про звільнення державних службовців відділу у Бердичівському районі" через не ліквідацію Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Відтак, за наслідками розгляду поданого клопотання суд не встановив наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права. З огляду на зазначене, суд визнав причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.
У зв'язку з цим, ухвалою судді від 03 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску, із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, ніж ті що були вказані у заяві, поданій одночасно з позовною заявою.
На виконання вимог ухвали від 03.12.2021 про залишенні позовної заяви без руху ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про поновлення їй пропущеного строку на звернення з даним позовом до суду.
Однак, дослідивши зміст цієї заяви суд встановив, що зазначені в ній підстави для поновлення пропущеного строку є ідентичними тим, що зазначені позивачем в клопотанні, поданому одночасно з позовною заявою. Відтак, суд зауважує, що оцінка поважності вказаних у ньому підстав пропуску процесуального строку на звернення до суду вже була надана в ухвалі від 03 грудня 2021 року про залишення позовної заяви без руху.
Жодних інших підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду позивачем в заяві про поновлення такого строку, поданій на виконання вимог ухвал про залишення позовної заяви без руху, не вказано.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).
Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович