про повернення позовної заяви
11 лютого 2022 року м. Житомир справа №240/31702/21
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви Військовою академією (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
встановив:
Військова академія (м. Одеса) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 74044,80 гривень.
Перевіривши чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим нормами КАС України, суддею було встановлено, що всупереч вимог частини 3 статті 161 КАС України, Військовою академією до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Крім того, було виявлено, що позовна заява подана до суду з порушення процесуального строку на звернення. Такий висновок, буз зроблений з огляду на наступне.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Зі змісту позовної заяви Військової академії (м. Одеса) вбачається, що предметом спірних правовідносин є стягнення з ОСОБА_1 , як з курсанта, якого було відраховано за через його небажання продовжувати навчання, на користь Військової академії (м.Одеса) витрат в розмірі 74044,80 гривень, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно позиції Верховного Суду спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, до спірних правовідносин щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) витрат в розмірі 74044,80 гривень, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі №140/721/19, від 30 вересня 2019 року в справі №340/685/19, від 24 грудня 2019 року в справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі №140/2024/19.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що ОСОБА_1 на підставі наказу від 16.02.2018 №33 був відрахований з навчання у Військової академії (м.Одеса) через небажання продовжувати навчання та з 16 лютого 2018 року знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу академії.
Довідку - розрахунок витрат пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у вказаному вищому навчальному закладі було складено Військовою академією (м.Одеса) 16 лютого 2018 року.
Відтак, суд приходить до висновку, що з 16 лютого 2018 року Військова академія (м.Одеса) була обізнана про наявність у ОСОБА_1 обов'язку сплатити витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, та відповідно й дізналась про порушення своїх прав, які полягали у несплаті відповідачем вказаних коштів.
Таким чином, саме з 16 лютого 2018 року для Військової академії (м.Одеса) розпочався перебіг місячного процесуального строку на звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 74044,80 гривень.
Однак, до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом Військова академія (м.Одеса) звернулась 01 жовтня 2021 року, що підтверджується датою поштового штампу, розміщеного на конверті в якому позов Військової академії (м.Одеса) надійшов до суду.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про пропуск позивачем передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного процесуального строку на звернення до суду.
Відповідно до вимог частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України Військова академія (м.Одеса) в позовній заяві просила поновити їй пропущений строк на звернення до суду.
В обґрунтування поважності пропуску нею строку на звернення до суду Військова академія (м.Одеса) зазначила, що вважала, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому спочатку звернулась до Малиновського районного суду міста Одеси із даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі. Однак, ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 25.02.2021 Військовій академії (м.Одеса) було відмовлено у відкритті провадження по справі, через те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Відтак, позивач вважає, що вказані обставини є поважними причинами пропуску ним процесуального строку на звернення до суду.
Розглянувши вказану заяву суд зазначає, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Ключовою є фраза з поважних причин, а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим".
Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Оцінюючи зазначені в заяві про поновлення строку звернення до суду доводи позивача, суд зазначає наступне.
Звернення позивача - суб'єкта владних повноважень до суду з порушенням правил підсудності не є поважною підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Окрім того, навіть у випадку обрахування початку перебігу процесуального строку на звернення з даним позовом до суду з моменту отримання ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 25.02.2021 про відмову у відкритті провадження по справі, то вказаний позов до Житомирського окружного адміністративного суду все-одно був поданий Військовою академією (м.Одеса) з пропуском місячного строку.
Відтак, розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку, що зазначені в ньому позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
У зв'язку з цим, ухвалою судді від 10 листопада 2021 року позовну заяву Військової академії (м.Одеса) було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду, зокрема й клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів поважності причин його пропуску, із зазначенням інших підстави для поновлення такого строку ніж ті, що були вказані в позовній заяві.
На виконання вимог ухвали від 10.11.2021 про залишенні позовної заяви без руху Військова академія (м.Одеса) надіслала до суду заяву про поновлення їй пропущеного строку на звернення з даним позовом до суду.
Однак, дослідивши зміст цієї заяви суд встановив, що зазначені в ній підстави для поновлення пропущеного строку є ідентичними тим, що зазначені позивачем в клопотанні, поданому одночасно з позовною заявою. Відтак, суд зауважує, що оцінка поважності вказаних у ньому підстав пропуску процесуального строку на звернення до суду вже була надана в ухвалі від 10 листопада 2021 року про залишення позовної заяви без руху.
Жодних інших підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду позивачем в заяві про поновлення такого строку, поданій на виконання вимог ухвал про залишення позовної заяви без руху, не вказано.
Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).
Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович