27 січня 2022 року Справа № 160/23065/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом керівника Першотравенської окружної прокуратури в інтересах держави до Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Філія Державної установи “Центр пробації” у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.11.2021 року керівник Першотравенської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області щодо не вирішення питання про внесення змін до місцевого бюджету на 2021 рік в частині не передбачення у місцевому бюджеті Петропавлівської селищної ради на 2021 рік коштів на оплату праці особам, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт;
- зобов'язати Петропавлівську селищну раду Дніпропетровської області розглянути питання про внесення змін до місцевого бюджету на 2021 рік в частині передбачення у місцевому бюджеті Петропавлівської селищної ради на 2021 рік коштів на оплату праці особам, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що Петропавлівська селищна рада як орган місцевого самоврядування, допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимогам статей 31-1, 325-1 КУпАП, Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року №474/5, за зверненням уповноваженого органу з питань пробації не вирішила питання щодо оплати суспільно-корисних робіт. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 29.12.2021 року. Також вказаною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Філію Державної установи “Центр пробації” у Дніпропетровській області.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
28.12.2021 року на адресу суду від представника Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він зазначає, що виконуючи вимоги Бюджетного Кодексу України, Петропавлівська селищна рада, передбачала у селищному бюджеті на 2021 рік, видатки на першочергове фінансування захищених статей бюджету, оскільки при формуванні бюджету склалася ситуація з відсутністю коштів у місцевому бюджеті для вирішення та реалізації програм, направлених на покрашення інфраструктури селища та програми соціально-економічного розвитку Пегропавлівської селищної ради. Відповідно до рішення Петропавлівської селищної ради від 11 грудня 2020 року №22-2/VІІІ "Про затвердження переліку об'єктів та видів суспільно корисних робіт на 2021 рік" визначено об'єкти та види суспільно корисних робіт для примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів на території Петропавлівської селищної ради. Згідно зазначеного рішення визначено підприємство, на якому можуть проводитися суспільно корисні роботи - Спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуал» Петропавлівської селищної ради. Зазначає, що Петропавлівською селищною радою повністю виконані вимоги законодавства, щодо затвердження переліку об'єктів та підприємств на яких можуть проводитись суспільно корисні роботи, однак здійснювання фінансування вказаних робіт за рахунок селищного бюджету призведе до порушення вимог ст. 85 БК України, оскільки планування та здійснення видатків, не віднесених до місцевого бюджету заборонено бюджетним законодавством України. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
30.12.2021 року на адресу суду від керівника Першотравенської окружної прокуратури надійшла письмова відповідь на відзив, в якій останній посилається на те, що за умови відсутності простроченої кредиторської заборгованості місцевого бюджету за захищеними статтями видатків та наявності коштів на інші цілі (місцеві програми та інше) Петропавлівська селищна рада згідно ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.85 Бюджетного кодексу України повинна була розглянути питання щодо внесення змін до місцевого бюджету на 2021 рік в частині передбачення у місцевому бюджеті Петропавлівської селищної ради на 2021 рік коштів на оплату праці особам, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від третьої особи письмові пояснення щодо позовних вимог на адресу суду не надходили.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, 14.09.2021 року від Петропавлівського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області на адресу Першотравенської окружної прокуратури надійшов лист від 14.09.2021 року №21/22/2/1892-21 з інформацією, що на виконанні у відділі пробації знаходиться 8 постанов Петропавлівського районного суду щодо правопорушників, які проживають на території Петропавлівської селищної ради та на яких накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт. Станом на 14.09.2021 року відсутня можливість виконати 8 вказаних судових рішень, у зв'язку із відсутністю коштів на оплату суспільно корисних робіт.
Так, орган пробації позбавлений можливості забезпечити виконання стягнення у вигляді суспільно-корисних робіт, оскільки селищною радою не забезпечено роботою осіб, які повинні виконувати суспільно корисні роботи.
Першотравенською окружною прокуратурою у межах наданих повноважень відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вивчено інформацію Петропавлівського міськрайонного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.
Першотравенською окружною прокуратурою вивчено стан законності з питань дотримання Петропавлівською селищною радою вимог чинного законодавства України у сфері захисту прав дітей на належне утримання.
Позивачем встановлено, що рішенням сесії Петропавлівської селищної ради № 22-2/VІІІ від 11.12.2020р. затверджено перелік об'єктів та види суспільно корисних робіт на 2021 рік, та визначено підприємство на якому можуть проводитись суспільно корисні роботи - Спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуал» Петропавлівської селищної ради за умови наявності на підприємстві грошових коштів та вивільнених посад. Як наслідок, на даний час Петропавлівський міськрайонний відділ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області позбавлений можливості забезпечити виконання зазначених адміністративних стягнень через те, що бюджетом Петропавлівської селищної ради не передбачено видатки на оплату суспільно корисних робіт.
Позивач зазначає, що Петропавлівською селищною радою не вчинено жодних дій щодо вирішення питання про оплату праці порушникам, які виконуватимуть суспільно корисні роботи.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
З урахуванням того, що поняття «інтереси держави», відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р., є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Така правова позиція висвітлена Верховним Судом у постановах у справі № 911/620/17, від 13.11.2018р. у справі № 910/2989/18.
При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. В п. 3 зазначеного судового рішення Суд в загальному, не пов'язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як вцілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами єдиного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15).
В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі 915/201/18 від 08.02.2019р.
Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Типового положення про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.08.2017р. № 2649/5, уповноважений орган з питань пробації є органом виконання покарань, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та пробації.
Згідно з абзацом 15 розділу II Типового положення про уповноважений орган з питань пробації до основних завдань та функцій органу пробації належить, в тому числі виконання адміністративних стягнень у виді суспільно корисних робіт.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу IV Типового положення про уповноважений орган з питань пробації начальник органу пробації має право за дорученням керівництва Центру пробації представляти орган пробації в інших державних органах, брати участь у заходах з питань, що належать до компетенції органу пробації.
Державна установа «Центр пробації» відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2020р. № 4242/5 створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України.
Філія державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області відповідно до Положення, затвердженого наказом державної установи «Центр пробації» від 10.12.2020р. № 741/ОД-20, є уповноваженим органом з питань пробації, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних із позбавленням волі та пробації. Філія є відокремленим підрозділом без права юридичної особи. У складі філії функціонують структурні підрозділи (відділи, сектори - уповноважені органи з питань пробації).
Водночас, у листі №1509/21-21 від 15.09.2021р. філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області зазначено, що уповноважений орган з питань пробації не наділений правом звернення до суду для захисту порушених інтересів держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Невиконання Петропавлівською сільською радою чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав дітей на належне утримання та життя.
Зокрема, згідно статті 2 Конвенції ООН «Про права дитини» (ратифікованої Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91) (далі-Конвенція) всі діти, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження - рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.
Статтею 27 Конвенції встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов'язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.
Таким чином, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема шляхом внесенням змін до КУпАП в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних робіт за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.
Відмова органу місцевого самоврядування в погодженні переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт має наслідком ухилення одного з батьків від обов'язку щодо належного матеріального забезпечення дитини та суттєво погіршує її становище, що може ставити під сумнів належне виконання державою вимог статті 27 Конвенції.
Відповідно до частини 1 статі 51 Конституції України та частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Частиною 1 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно ч. 2, 3 статті 181 Сімейного кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 1, 2 статті 179 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Таким чином, одним з найважливіших обов'язків батьків, що випливає з чинного законодавства, є належне матеріальне утримання дитини, у тому числі здійснення своєчасної сплати аліментів на їх рахунок.
Так, 06.02.2018 року набрав чинності Закон України від 07.12.2017р. № 2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким запроваджено новий вид адміністративного стягнення - суспільно корисні роботи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 31-3 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.
Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.
Згідно статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Законом № 2234-VIII від 07.12.2017р. КУпАП доповнено главою 31-А, зокрема статтею 325-1 КУпАП, якою визначено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
Виконання стягнення у виді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу.
Наказом Міністерства юстиції України 19.03.2013р. №474/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2013р. № 457/22989, затверджено «Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» (надалі - Порядок).
Згідно п. 11.1 Порядку (Порядок доповнено новим розділом XI «Порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт» згідно з наказом № 591/5 від 02.03.2018), виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.
Відповідно до 11.2 Порядку, виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування. (Пункт 11.2 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2568/5 від 08.08.2018р.).
Пунктом 12.1 Порядку передбачено, що при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладається погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Так, як вбачається з п. 11.5 Порядку (Пункт 11.5 розділу XI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2568/5 від 08.08.2018р.) уповноважений орган з питань пробації щороку звертається до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Відповідно до визначеного органами місцевого самоврядування переліку об'єктів, на яких порушники відбувають суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду (судді) видає порушнику направлення на один з цих об'єктів (п. 13.15 Порядку).
Статтею 325-3 КУпАП на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладено обов'язок щодо погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Таким чином, вимогами чинного законодавства України на власників підприємств, установ, організацій або уповноваженого ними органу покладено обов'язок щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Крім того, на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладено обов'язок щодо нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів. При цьому, перелік таких суб'єктів господарювання повинен чітко передбачатися рішенням органу місцевого самоврядування.
Тобто, введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних робіт має на меті погашення батьками заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.
Підпунктом 2 пункту "а" частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України.
Судом встановлено, що рішенням сесії Петропавлівської селищної ради № 22-2/VІІІ від 11.12.2020р. затверджено перелік об'єктів та види суспільно корисних робіт на 2021 рік, та визначено підприємство на якому можуть проводитись суспільно корисні роботи - Спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуал» Петропавлівської селищної ради за умови наявності на підприємстві грошових коштів та вивільнених посад.
Проте, Петропавлівський міськрайонний відділ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області позбавлений можливості забезпечити виконання зазначених адміністративних стягнень через те, що Петропавлівською селищною радою не вчинено жодних дій щодо вирішення питання про оплату праці порушникам, які виконуватимуть суспільно корисні роботи, що свідчить про протиправну бездіяльність сільської ради.
Таким чином, Петропавлівська селищна рада як орган місцевого самоврядування, допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимогам статей 31-1, 325-1 КУпАП, Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року №474/5, за зверненням уповноваженого органу з питань пробації не вирішила питання щодо оплати суспільно-корисних робіт.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрат, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 77, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області щодо не вирішення питання про внесення змін до місцевого бюджету на 2021 рік в частині не передбачення у місцевому бюджеті Петропавлівської селищної ради на 2021 рік коштів на оплату праці особам, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Зобов'язати Петропавлівську селищну раду Дніпропетровської області (пр. Героїв України, буд. 53, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська обл., 52700, код ЄДРПОУ 04338486) розглянути питання про внесення змін до місцевого бюджету на 2021 рік в частині передбачення у місцевому бюджеті Петропавлівської селищної ради на 2021 рік коштів на оплату праці особам, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна