26 січня 2022 року Справа № 160/22260/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії» від 05.08.2021 року №ФД81977, без обмеження максимального розміру пенсії з 05.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру згідно довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.08.2021 року №ФД81977 у розмірі 64% грошового забезпечення та з урахуванням усіх її складових, а також доплатити пенсію за період з 01.04.2019 року, з урахуванням її щомісячного основного розміру та раніше сплачених коштів, та компенсації за затримку виплати частини пенсії на індекс інфляції до дати фактичної виплати доплати пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є пенсіонером військової служби та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких осіб” (далі - Закон №2262-ХІІ). 05.08.2021 року Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України надано позивачу довідку від 05.08.2021 року №ФД81977 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. З заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, проте відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії внаслідок відсутності законних підстав. Вважаючи відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 22.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Дніпропетровським ОТЦКСП складено оновлену довідку від 05.08.2021 року №ФД81977 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, в якій зазначено посадовий оклад - 4 930,00 грн.; оклад за військове звання - 1 340,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 2 821,50 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 65% - 5 909,48 грн.; надбавка за таємність 10% - 493,00 грн.; премія 35% - 1 725,50 грн.; всього 17 219, 48 грн.
30.09.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до довідки №ФД81977.
Листом від 26.10.2021 року №37763-30534/Х-01/8-0400/21 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що зобов'язання щодо проведення будь-яких дій згідно рішення суду стосується тільки осіб, відповідно до яких прийнято рішення, внаслідок чого у перерахунку пенсії відмовило.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
В статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 затверджено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Згідно з пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення було підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку № 45, в редакції до 05.03.2019 року без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;
- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Оновлена довідка Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФД81977 від 05.08.2021 року була надана до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
За таких обставин, у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області після отримання довідки №ФД81977 виник обов'язок у відповідності до Закону №2262-ХІІ та Порядку №45 перерахувати пенсію позивачу.
Проте, відповідач, не виконуючи норми чинного законодавства, послався на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Водночас такі посилання є протиправними з огляду на чинність приписів Порядку №45 та Закону №2262-ХІІ.
Частиною 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII зі змінами, зокрема, частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На підставі пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За наведених обставин, станом на час розгляду цієї справи обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону №2262-ХІІ не застосовуються.
Частиною 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII зі змінами, зокрема, частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На підставі пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За наведених обставин, станом на час розгляду цієї справи обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону №2262-ХІІ не застосовуються.
Щодо позовних вимог позивача стосовно зобов'язання відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача в розмірі 64% від його грошового забезпечення, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в цій частині вимог, оскільки це не є спірним питанням; права позивача в цій частині вимог не порушені. Також, суд зазначає, що ні позивачем, ні відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що позивачу призначена пенсія саме у розмірі 64% від розміру грошового забезпечення.
Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити позивачу виплату компенсації за затримку виплати частини пенсії на індекс інфляції до дати фактичної виплати доплати пенсії, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 55 Закону №2262-XII, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, визначальним фактором для компенсації втрати частини доходів є саме нарахування пенсії, натомість в даній ситуації спірні суми пенсії не були нараховані, отже наразі підставі для компенсації втрати частини доходу відсутні.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.
За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 05.08.2021 року №ФД81977.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 05.08.2021 року №ФД81977, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар