24 січня 2022 року Справа № 160/22701/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) вчинити дії щодо проведення коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 23069,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачкою надано відповідачу звернення про списання заборгованості в розмірі 23069,20 грн. на підставі рішення суду у справі №160/8694/21, проте відповідачем надано письмову відповідь за №81999/6/04-36-13-04-15 від 09.11.2021р. про те що, «скасування вимог не скасовує суму недоїмки по суті».
Ухвалою суду від 23.11.2021 р. справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та з-поміж іншого відповідачу надано термін для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву вказав, що рішення суду у справі №160/8694/21 щодо скасування вимоги не скасовує недоїмки.
Також, судом вирішено здійснити заміну первинного відповідача на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 року у справі №160/8694/21 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 08.02.2021 року №Ф-3641-50/66 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в розмірі 23 069,20 грн.
Рішення набрало чинності 13.08.2021 року.
01.11.2021 року позивачкою надано відповідачу звернення про списання заборгованості в розмірі 23 069,20 грн. на підставі рішення суду у справі №160/8694/21, що набрало чинності.
Відповідачем надано письмову відповідь за №81999/6/04-36-13-04-15 від 09.11.2021р. про те що, скасування вимог не скасовує суму недоїмки по суті.
Суд зауважує, що питання правомірності нарахування позивачці єдиного соціального внеску неодноразово були предметом судового розгляду у справах №160/3270/20, №160/8694/21, за результатами розгляду яких суди дійшли висновку про відсутність у позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску, оскільки вона була самозайнятою особою та за неї сплачували єдиний внесок роботодавці.
Так, у силу пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу, - у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Відповідачем не надано суду доказів прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки), внаслідок чого відсутні підстави стверджувати, що вимога від 14.05.2021 №Ф-3769-23 є відкликаною на повну суму недоїмки у розмірі 16674,61 грн.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №5).
За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 розділу ІІ Порядку №5 за наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення податковим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), від 25.03.2020 (справа №826/9288/18).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Так, засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).
Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За обставин цієї справи, з метою гарантування позивачу належного та ефективного способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вчинити дії щодо проведення коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 23069,20 грн.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, на виконання ухвали суду про відстрочення сплати судового збору, позивачкою надано докази сплати судового збору, а саме квитанція №36682825 від 19.01.2022 року на суму 992,40 грн., а тому на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вчинити дії щодо проведення коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 23069,20 грн..
Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова