09 лютого 2022 р. Справа № 553/964/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 29.09.2021, суддя Тимчук Р.І., по справі № 553/964/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції третя особа ОСОБА_2
про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції роти № 1 БУПП в Полтавській області лейтенанта поліції Шкурупій В.С. щодо складання постанови серії ДП18 № 690261 від 22.04.2019 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати постанову інспектора патрульної поліції роти № 1 БУПП в Полтавській області лейтенанта поліції Шкурупій В.С. щодо складання постанови серії ДП18 № 690261 від 22.04.2019 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2021 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Шкурупій В.С. щодо складання постанови серія ДП18 № 690261 від 22.04.2019, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Скасовано постанову, складену інспектором патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області, лейтенантом поліції Шкурупій В.С., серія ДП18 № 690261 від 22.04.2019, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 6000 грн. витрат на правничу допомогу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, в частині визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Шкурупій В.С. щодо складання постанови серія ДП18 № 690261 від 22.04.2019 та розподілу судових витрат, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати оскаржуване рішення у зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що не дії інспектора патрульної поліції, а його рішення у форму постанови про накладення адміністративного стягнення породжує для позивача певні правові наслідки і має обов'язковий характер, у зв'язку з чим є необґрунтованим визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Шкурупій В.С. щодо складання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, апелянт вказував на те, що розмір витрат на правничу допомогу, що був стягнутий з відповідача рішенням суду першої інстанції, є неспівмірним зі складність даної справи, та нерозумним, враховуючи обставини.
08.02.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою та неможливістю прибуття до судового засідання.
Дослідивши надане клопотання колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження викладених обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 22.04.2019 інспектором патрульної поліції роти № 1 БУПП в Полтавській області лейтенантом поліції Шкурупій В.С. винесено постанову серії ДП18 № 690261 від 22.04.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
За даними оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 22.04.2019 о 18 год. 40 хв.. рухаючись по вул. Чураївни 5, м. Полтава, керуючи транспортним засобом - автомобілем «SKODA FABIA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та знаку 5.7.1. «Виїзд на дорогу з одностороннім рухом», а саме здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, чим порушив п. 8.4. ПДР України.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та порушення п. 8.4 ПДР України, оскільки в дорожній ситуації, що склалась, позивач мав перевагу у русі, виконуючи вимоги дорожніх знаків та дорожньої розмітки, внаслідок чого оскаржувана постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та дії інспектора патрульної поліції щодо її складення є протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення з огляду на наступне.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
У відповідності до приписів ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних правовідносин.
Таким чином, обов'язковою ознакою рішень, дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
В силу ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
При цьому, дії зі складання постанови у справі про адміністративне правопорушення є, по суті, виконанням службовими особами своїх повноважень, наданих законодавством. Отже, вказані дії суб'єкта владних повноважень не порушують прав позивача.
У свою чергу, особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, наділена правом оскарження зазначеної постанови.
Колегія суддів зазначає, що не дії відповідача, а його рішення у формі постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності породжує для позивача певні правові наслідки і має обов'язковий характер.
У даному випадку інспектором патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Шкурупій В.С. за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесено оскаржувану постанову від 25.04.2019, якою і притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що дії відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності самі по собі не містять владно-управлінських ознак, оскільки юридичні наслідки для особи у даному випадку має лише рішення у формі постанови, яким останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову у зазначеній частині, оскільки, як зазначено вище, не діями відповідача, а його рішенням (оскаржуваною постановою), позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції у наведеній частині підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Стосовно здійсненого розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 19/6 від 28.05.2019 (а.с. 137), квитанцію № 19/6 від 28.05.2019.
Відповідно до п. 4.2. договору № 19/6 від 28.05.2019 сума винагороди представника складає за надання правової допомоги, передбаченої п.п. 4.1.1. договору (ухвалення судом рішення у адміністративній справі) - 6000 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком оплати правничої допомоги від 27.09.2021 адвокатом надано наступні послуги:
- аналіз судової практики з приводу спірних правовідносин, норм КУпАП, Закону України «Про дорожній рух» та ПДР - 4 год., із розрахунку 250 грн. * 1 год. = 1000 грн.
- підготовка відповіді на відзив, додаткові пояснення у справі, заяви з процесуальних питань: заяви про виклик свідків, заперечення проти проведення експертизи, фототаблиці місця ДТП, аналіз вихідних даних дорожньої обстановки з метою призначення можливого експертного дослідження, огляд місця ДТП - 5 год., із розрахунку 400 грн. * 5 год. = 2000 грн.
- участь у 8 судових засіданнях - 8 год., із розрахунку 500 грн. * 8 год. = 4000 грн.
Загальна вартість наданих послуг становить 6000 грн. із розрахунку 12 год. витраченого часу.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи
Колегія суддів зазначає, що такі послуги як вивчення нормативної бази, судової практики, вивчення доказів, консультації, складання адвокатських запитів, вивчення документів, отриманих на адвокатські запити, належить до такої діяльності адвоката як складання процесуальних документів, до якої входить аналіз та вивчення документів, з урахуванням яких вони складаються.
Отже, такі зазначені у довідці-розрахунку послуги як аналіз судової практики з приводу спірних правовідносин, норм КУпАП, Закону України «Про дорожній рух» та ПДР охоплюються фактично послугою зі складання в подальшому процесуальних документів, з огляду на що окреме їх виділення є необґрунтованим.
У той же час, стосовно іншої частини послуг колегія суддів виходить з того, що при визначенні суми компенсації понесених при цьому витрат, слід застосовувати принцип необхідності та дійсності наданих послуг із урахуванням юридичного результату для сторони, що досягнутий внаслідок таких послуг.
Так, у довідці-розрахунку зазначено, що представником позивача витрачено у загальній кількості 5 год. на надання послуг, які полягали у підготовці відповіді на відзив, додаткових поясненнях у справі, заяв з процесуальних питань: про виклик свідків, заперечення проти проведення експертизи, фототаблиці місця ДТП, аналізу вихідних даних дорожньої обстановки з метою призначення можливого експертного дослідження, огляд місця ДТП.
Судовим розглядом, що результатом перелічених послуг фактично стало складення наявних у матеріалах справи клопотання про виклик свідків, клопотання про витребування матеріалів, заперечення проти клопотання про призначення експертизи.
При цьому, за результатами розгляду вказаних клопотань суд першої інстанції не знайшов підстав для їх задоволення, заперечення проти клопотання про призначення експертизи також не призвели до очікуваного результату, оскільки ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 13.12.2019 клопотання третьої особи було задоволено, у справі призначено судову автотехнічну експертизу.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу на відсутність у матеріалах справи таких процесуальних документів, як відповіді на відзив, додаткових пояснень у справі, складених представником позивача.
Крім того, зазначена у довідці-розрахунку послуга у вигляді аналізу вихідних даних дорожньої обстановки з метою призначення можливого експертного дослідження по суті є повідомленням про ймовірність складення певного процесуального документу та не мала жодних процесуальних наслідків, оскільки будь-яких клопотань щодо призначення експертизи за ініціативою позивача суду не надавалось.
Таким чином, аналізуючи перелік наведених представником позивача послуг, колегія суддів зазначає, що в контексті здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у даній справі, діями, що мали своїм наслідком реальний результат, направлений на досягнення позитивного вирішення справи на користь позивача є огляд місця події, проведений представником позивача.
Стосовно участі представника позивача у судових засіданнях колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Із матеріалів справи встановлено, що під час розгляду справи у суді першої інстанції за участі представника позивача проведено судові засідання 05.11.2019 тривалістю 30 хв., 13.12.2019 тривалістю 30 хв., на якому вирішено питання щодо призначення у справі судової автотехнічної експертизи, та 29.09.2021 тривалістю 20 хв.. на якому здійснено розгляд справи по суті та прийнято оскаржуване судове рішення.
З огляду на викладені обставини, беручи до уваги тривалість зазначених засідань, час, витрачений представником позивача на безпосередню участь у судових засіданнях, з урахуванням прибуття до суду, колегія суддів вважає обґрунтованою та реальну кількість витраченого представником позивача часу на рівні 3 год.
У той же час, слід враховувати, що за наслідками апеляційного перегляду даної справи задоволено частково апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, рішення суду першої інстанції скасовано в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Шкурупій В.С. щодо складання постанови серія ДП18 № 690261 від 22.04.2019, прийнято нову постанову, якою у задоволенні вказаної частини позовних вимог відмолено.
Отже, фактично за результатом розгляду даної справи позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, дослідивши докази розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності, складність справи, предмет позову та обставини справи, характер і тривалість професійних відносин адвоката з позивачем, виходячи із принципу пропорційного відшкодування судових витрат на користь позивача, позовні вимоги якого були задоволені частково, колегія суддів доходить висновку, що заява представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу є частково обґрунтованою, а витрати позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 1900 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині розподілу судових витрат, із прийняттям нового про стягнення на користь позивача відшкодування судових витрат у розмірі 1900 грн.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково
Рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 29.09.2021 по справі № 553/964/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Шкурупій В.С. щодо складання постанови серії ДП18 № 690261 від 22.04.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. та стягнення витрат на праничу допомогу.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції роти № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Шкурупій В.С. щодо складання постанови серії ДП18 № 690261 від 22.04.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрат на правничу допомогу у розмірі 1900 (тисяча дев'ятсот) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов