09 лютого 2022 р.Справа № 520/18694/2020
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 520/18694/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цветмет"
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цветмет" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого відповідач зазначає, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, однак ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021 зазначену апеляційну скаргу було повернуто скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору. Вказує, що на протязі тривалого часу у Головного управління ДПС у Харківській області були відсутні кошти для сплати судового збору, але до органів Казначейської служби міста Харкова направлялась службова записка про сплату судового збору. Також, відповідачем зазначено, що у ситуації, яка виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції відповідач діяв швидко, та відповідно до ситуації, згідно з правовою позицією, висловленою в ухвалі Верховного Суду від 22.07.2019 по справі № 820/1773/19, враховуючи викладене, з посиланням на положення ст. ст. 2, 8, 14 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст. ст. 122-123, 295 КАС України та постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, відповідно до яких, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину просить суд захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 по справі № 520/18694/2020.
Ухвалою Другого апеляційного адмірістративного суду від 20.12.2021 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/18694/2020.
Зазначена справа надійшла до канцелярії суду апеляційної інстанції 04.02.2022.
Надаючи оцінку поданому клопотанню, суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст. 295 КАС України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 121 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду, прийнято в порядку спрощеного позовного провадження 26.04.2021.
Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 26.05.2021.
Головним управлінням ДПС у Харківській області вперше подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 по справі № 520/18694/2020 - 26.05.2021, тобто, з дотриманням строку на апеляційне оскарження, з урахуванням положень ч. 1 ст. 295 КАС України, однак, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 залишено без руху, та згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021 повернуто скаржнику, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Вдруге з апеляційної скаргою відповідач звертається до суду 14.12.2021, тобто майже через три місяці після винесення вказаної ухвали, якою повернуто відповідачу апеляційну скаргу, не вказуючи при цьому дати отримання такої ухвали, що з огляду на наведені вище обставини унеможливлює встановлення судом проміжку часу, який минув з дати отримання вказаної ухвали суду від 17.09.2021 по 14.12.2021 (дата повторного подання апеляційної скарги).
Слід зазначити, що в матеріалах справи також відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали від 17.09.2021 про повернення апеляційної скарги.
Посилання відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, на обставини пов'язані з недостатністю фінансування територіальних органів ДПС, на які, зокрема, посилається апелянт в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд не приймає та вважає їх такими, що ніяким чином не пояснюють пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Крім того, апелянт, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Однак, слід зазначити, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі по тексту - Закон № 731-IX), яким, зокрема, постановлено пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викласти в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Отже, на час повторного подання апеляційної скарги, положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, на які посилається позивач, та відповідно до яких до 17.07.2020 (дата набрання чинності вищевказаним Законом №731) строки, зокрема на апеляційне оскарження, продовжувалися на строк дії карантину, втратили чинність. У зв'язку з чим, апеляційна скарга подана відповідачем 14.12.2021, не може вважатися такою, що подана без пропуску строку на апеляційне оскарження.
З приводу посилань відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 22.07.2019 у справі № 820/1773/18, суд звертає увагу апелянта, що у вказаній ухвалі, Верховний Суд, зазначив, що після отримання копії ухвали про повернення касаційної скарги відповідач без зволікань повторно подав касаційну скаргу, що в свою чергу слугувало визнанням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявності підстав для його поновлення.
Натомість, як вбачається з вищевикладеного, апелянтом не наведено обставин, які б свідчили про вжиття ним усіх можливих та залежних від нього дій у розумні строки, без невиправданих зволікань, крім того, відповідачем не вказано дату отримання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021 про повернення апеляційної скарги поданої вперше, що як вже зазначалось раніше унеможливлює встановлення судом проміжку часу, який минув з дати отримання вказаної ухвали суду від 17.09.2021 по 14.12.2021 (дата повторного подання апеляційної скарги).
Також колегія суддів звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 КАС України (в редакції на момент розгляду судом апеляційної інстанції), та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача не пояснює причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не може бути задоволено з підстав, викладених у ньому, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подачі уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 по справі № 520/18694/2020, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку із зазначенням дати отримання копії ухвали від 17.09.2021 про повернення вперше поданої відповідачем апеляційної скарги.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст.296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року по справі № 520/18694/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цветмет" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку із зазначенням дати отримання копії ухвали від 17.09.2021 про повернення вперше поданої відповідачем апеляційної скарги.
Роз'яснити відповідачу, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч.4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Перцова