09 лютого 2022 р.Справа № 480/7219/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Русанової В.Б. у справі 480/7219/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 по справі № 480/7219/21 про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 по справі № 480/7219/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 по справі № 480/7219/21 залишено без руху, в зв'язку з несплатою судового збору.
Надано позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання документів про сплату судового збору або доказів наявності підстав для його звільнення.
08.02.2022 ОСОБА_1 подана заява про відвід судді Русанової В.Б.
В обґрунтування заявник посилається на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, а саме прийняття суддею Русановою В.Б. 25.01.2022 ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху з порушенням Конституції України та Закону України " Про судовий збір".
Також заявник вказує на порушення законодавства, що полягають у не розгляді його заяви про відвід судді Русанової В.Б., що унеможливлює подальше вчинення визначеною суддею будь-яких процесуальних дій.
Зазначає, що оскільки ним заявлено позов, як споживачем про відшкодування шкоди, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору, а отже ухвала суду є незаконною та не підлягає виконанню. Проте ухвалою суду від 25.01.2022 суддя Русанова В.Б. безпідставно вимагає він нього сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що свідчить про самовільне привласнення нею повноважень судді, зловживання владними повноваженнями.
Згідно ч.1 ст.40 КАС України відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши заяву про відвід, дослідивши матеріали справи вважає, що клопотання про відвід не підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 36 КАС України передбачений перелік підстав, за яких суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому.
При вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді ( п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ( п. 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Отже, метою запровадження інституту відводу судді від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2022 ОСОБА_1 подана заява про відвід судді Русанової В.Б.
За наслідками розгляду вказаної заяви ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 відвід судді Русановій В.Б. визнано необгрунтованим.
Також, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 суддею Подобайло З.Г. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Русанової В.Б. відмовлено.
Таким чином, доводи апелянта про неможливість подальшого вчинення будь-яких процесуальних дій суддею Русановою В.Б., в зв'язку з відсутністю розгляду заяви про її відвід є безпідставними.
Аргументи, на які посилається ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Русанової В.Б., не є підставами для висновку, що суддя, визначена для розгляду цієї справи, може проявити упередженість при її розгляді.
Доводи заявника стосовно порушення суддею норм процесуального права при постановлені ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 25.01.2022, свідчить саме про незгоду заявника з цим процесуальним рішенням судді, що у значенні вказаних вище імперативних приписів ч. 4 ст. 36 КАС України не є підставою для відводу.
На підставі викладеного, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ'єктивності судді Русанової В.Б., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цієї судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується ЄСПЛ.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає заявлений відвід судді Русановій В. Б. необґрунтованим.
Керуючись статтями 36, 40, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Русановій В.Б. у адміністративній справі № 480/7219/21 необґрунтованим.
Відповідно до ст. 40 КАС України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Жигилій С.П. Перцова Т.С.