02 лютого 2022 р.Справа № 520/10220/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Мухотової Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 07.09.21 року по справі № 520/10220/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Головного Управління Державної казначейської служби у Харківській області
про стягнення пені,
Позивач, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області , в якому просить:
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , п/р № НОМЕР_2 в АТ "АЛЬФА- БАНК" у м. Києві) пеню за порушення строків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за 3 і 4 квартали 2008 року, та 2 квартал 2010 року, на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості, за період з 11.07.2020 р. по 30.03.2021 р. в розмірі 7 241,65 грн. (Сім тисяч двісті сорок одна грн. 65 коп.).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , п/р № НОМЕР_2 в АТ "АЛЬФА- БАНК" у м.Києві) пеню за порушення строків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за 3 і 4 квартали 2008 року, та 2 квартал 2010 року, на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості, за період з 11.07.2020 р. по 30.03.2021 р. в розмірі 7 241,65 грн. (Сім тисяч двісті сорок одна грн. 65 коп.).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 04.11.2008 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано декларацію з податку на додану вартість за 3 квартал 2008 року разом з заявою про бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 53339,0 грн. У зв'язку з чим, податковою інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 3-й квартал 2008 року, за результатами якої складено акт від 08.12.2008 року № 3589/16-024/ 2136209901. На підставі висновків акту перевірки податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення рішення №0000351600/0, №0000361600/0 від 12.12.2008 року.
Також позивач 05.02.2009 року надала до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за 4 квартал 2008 року, в якій заявлена сума відшкодування з Державного бюджету України з податку на додану вартість у розмірі 46411,00 грн.
Контролюючим органом проведено документальну невиїзну камеральну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за 4 квартал 2008 року, за результатами якої складено акт від 11.02.2009 року №407/16-024/2136209901.
На підставі висновків акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення №0000151600/0 від 04.03.2009 р.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду. За наслідками судового розгляду скасовані податкові повідомлення-рішення №0000351600/0 від 12.12.2008 року, №0000351600/1 від 06.03.2009 року, №0000351600/2 від 29.05.2009 року; №0000361600/0 від 12.12.2008 року, №0000361600/1 від 06.03.2009 року, №0000361600/2 від 29.05.2009 року; №0000151600/0 від 04 березня 2009 року, №0000151600/1 від 29.05.2009 року.
Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2012 року №2а-42730/09/2070 набрала законної сили 15.10.2012 року.
Крім того, позивачем 14.09.2012 року подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період 9-й місяць 2012 року; звітний (податковий) період, за який виправляються помилки 2 квартал 2010 року № 9055826927 з додатками. До вказаного уточнюючого розрахунку ФОП ОСОБА_1 додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 38944,0 грн.
Фахівцями Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка даних задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року №9055826927.
За результатами камеральної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних. На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0003181710 від 19.11.2012 р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року у справі №820/4773/13-а, яка набрала законної сили 29.08.2013 р., скасовано податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова № 0003181710 від 19.11.2012 р.
Позивач, не погодившись з бездіяльністю Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету на її користь, звернулася до суду з адміністративним позовом 20.04.2016 р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 року в адміністративній справі №820/2090/16 адміністративний позов Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління державної казначейської служби України у Фрунзенському районі м. Харкова Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за третій квартал 2008 р. у сумі 53339,00 (П'ятдесят три тисячі триста тридцять дев'ять) гривень, четвертий квартал 2008 року в сумі 46411,00 (Сорок шість тисяч чотириста одинадцять) гривень та другий квартал 2010 р. у сумі 38944,00 (Тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні, усього на суму 138694,00 (Сто тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири) гривні.
Зобов'язано Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за третій квартал 2008 р. у сумі 53339,00 (П'ятдесят три тисячі триста тридцять дев'ять) гривень , четвертий квартал 2008 року в сумі 46411,00 (Сорок шість тисяч чотириста одинадцять) гривень та другий квартал 2010 р. у сумі 38944,00 (Тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири ) гривні, усього на суму 138694,00 (Сто тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири ) гривні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 апеляційну скаргу Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016р. по справі № 820/2090/16 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 21.05.2020 року по справі № 820/2090/16 касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 року скасовано. Справу № 820/2090/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 р. адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Харківській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління державної казначейської служби України у Фрунзенському районі м. Харкова Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Харківській області щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за третій квартал 2008 р. у сумі 53339,00 (П'ятдесят три тисячі триста тридцять дев'ять) гривень, четвертий квартал 2008 року в сумі 46411,00 (Сорок шість тисяч чотириста одинадцять) гривень та другий квартал 2010 р. у сумі 38944,00 (Тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні, усього на суму 138694,00 (Сто тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири) гривні.
Зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Харківській області надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за третій квартал 2008 р. у сумі 53339,00 (П'ятдесят три тисячі триста тридцять дев'ять) гривень, четвертий квартал 2008 року в сумі 46411,00 (Сорок шість тисяч чотириста одинадцять) гривень та другий квартал 2010 р. у сумі 38944,00 (Тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні, усього на суму 138694,00 (Сто тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири) гривні.
Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за третій квартал 2008 р. у сумі 53339,00 (п'ятдесят три тисячі триста тридцять дев'ять) гривень, четвертий квартал 2008 року в сумі 46411,00 (сорок шість тисяч чотириста одинадцять) гривень та другий квартал 2010 р. у сумі 38944,00 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири грн.00 коп.), усього у розмірі 138694,00 (сто тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири ) гривні.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пеню за порушення строків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за 3 і 4 квартали 2008 року, та 2 квартал 2010 року, на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості, в розмірі 187126,04 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сто двадцять шість грн.04 коп.).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Харківській області (43143704) судові витрати по сплаті судового збору на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 47 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області(37874947) судові витрати по сплаті судового збору на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 47 коп.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 року Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року скасовано в частині, якою зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Харківській області надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за третій квартал 2008 р. у сумі 53.339,00 (п'ятдесят три тисячі триста тридцять дев'ять) гривень, четвертий квартал 2008 року в сумі 46.411,00 (сорок шість тисяч чотириста одинадцять) гривень та другий квартал 2010 р. у сумі 38.944,00 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні, усього на суму 138.694,00 (сто тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири) гривні, з прийняттям нового судового рішення про відмову фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволені означеної вимоги.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року скасовано в частині, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Харківській області (43143704) судові витрати по сплаті судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 693 (шістсот дев'яносто три) гривні 47 копійок та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області (37874947) судові витрати по сплаті судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 693 (шістсот дев'яносто три) гривні 47 копійок скасовано, з прийняттям нового судового рішення в цій частині.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Харківській області (43143704) судові витрати по сплаті судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) гривні 94 копійки.
В іншій частині, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року залишено без змін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 р. №820/2090/16 заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження по справі №820/2090/16 задоволено.
Замінено відповідача у справі № 820/2090/16 Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 431437043) на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495).
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 р. стягнуто на користь Головного управління Державної податкової служби в Харківській області (43143704) судові витрати по сплаті судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 910 (дев'ятсот десять) гривень 34 копійки.
Ухвалою про виправлення описки в судовому рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 р. виправлено описку в резолютивній частині додаткового рішення від 15.03.2021 по адміністративній справі №820/2090/16, правильно зазначивши - Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби в Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (43983495) судові витрати по сплаті судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 910 (дев'ятсот десять) гривень 34 копійки. - замість помилково вказаного - Стягнути на користь Головного управління Державної податкової служби в Харківській області (43143704) судові витрати по сплаті судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 910 (дев'ятсот десять) гривень 34 копійки.
Рішення суду по справі № 820/2090/16 на час звернення до суду було виконано : бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за 3 і 4 квартали 2008 року, та 2 квартал 2010 року ПДВ у сумі 138694,00 грн. відшкодовано 30.03.2021 р. Пеня, за період нового розгляду справи № 820/2090/16 з 11.07.2020 р. до моменту виплати бюджетного відшкодування з ПДВ, залишилась невідшкодованою .
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправним позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені у розмірі 7 241,65 грн. за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпунктів 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з положеннями пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Статтею 200.15. Податкового Кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Враховуючи приписи п.п. 4.1.18, 14.1.162 ст.14 ПК України пеня є видом відповідальності за несвоєчасне виконання державою взятих на себе грошових зобов'язань перед платником податку на додану вартість, у вигляді бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.
Зі змісту статті 25 Бюджетного кодексу України вбачається, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Відповідно до п.п.6 п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. №845, органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.
Зі змісту наведених норм вбачається, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.
Норми Податкового Кодексу України не вимагають при нарахуванні пені застосування порядку відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ. Виникнення сум бюджетної заборгованості та пені є різними за своєю правовою суттю.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.
Статтею 102 ПК України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).
Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 ПК України дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.
Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв'язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.
Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування, у результаті невчинення компетентними органами належних дій, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.
При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Отже, ПК України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку.
Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.
Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.
Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів.
Вказане відповідає висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2019 р. у справі № 822/553/17, адміністративне провадження № К/9901/35351/18, від 30.05.2019 р. у справі № 819/3144/15, Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 р. у справі № 820/1750/18, від 15.04.2020 р. по справі № 360/3762/18.
У цих рішеннях суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів.
Захист порушеного права платника податків у спосіб стягнення з Державного бюджету України пені відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 12.02.2019 р. у справі № 826/7380/15.
Застосувавши норму частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновки Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї норми, викладені, зокрема в рішеннях у справі “Бейелер проти Італії” від 5 січня 2000 року, у справі “Суханов та Ільченко проти України” від 26 червня 2014 року, у справі “Інтерсплав проти України” від 9 січня 2007 року, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внеску заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Товариства, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
В свою чергу, відсутність вказаних коштів у бюджеті або їх непередбачена на такі видатки не є перешкодою для задоволення вимог позивача у цій справі згідно ст. 200.17. “Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.”
За правилами Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2016 №343 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2016 за №496/28626, відповідачем у таких справах є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник податків та орган казначейства за місцем знаходження відповідного органу ДФС .
Відповідно до ст. 200.15 Податкового кодексу України у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Таким чином , нарахування пені починається через 5 днів після набрання судовим рішенням законної сили .
Отже, внаслідок невиконання контролюючим органом своїх зобов'язань щодо своєчасного виконання вимог пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, не своєчасне внесення в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за третій квартал 2008 р. у сумі 53339,00 гривень , четвертий квартал 2008 року в сумі 46411,00 гривень та другий квартал 2010 р. у сумі 38944,00 гривні, усього на суму 138694,00 гривні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на стягнення пені в розмірі 7 241,65 грн.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 по справі № 520/10220/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 09.02.2022 року