10 лютого 2022 р. Справа № 520/15499/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 (головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В.) по справі № 520/15499/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 р. та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення з 01.01.2018р., здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою без використання при такій виплаті постанов КМУ чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою без використання при такій виплаті постанов КМУ чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року однією сумою без використання при такій виплаті постанов КМУ чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір.
В обґрунтування позову зазначив, що пенсійний орган безпідставно , під час перерахунку пенсії зменшив відсоткове значення грошового забезпечення з 74% до 70%, а також здійнював виплати перерахованої пенсії лише 50% суми підвищення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу зменшення ОСОБА_1 при перерахунку розміру пенсії з 01.01.2018 р. з показника 74% грошового забезпечення до показника 70% грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2018 р. перерахунок розміру пенсії із збереженням показника 74% грошового забезпечення з нарахуванням компенсації згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року та провести виплату різниці однією сумою з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року однією сумою з нарахуванням компенсації згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року та з врахуванням раніше виплачених сум.
Позов у решті вимог залишено без задоволення.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 726,40 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду в частині задоволених вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного висновку.
Зазначає, що пенсійний орган правомірно проводив поетапно виплату перерахованої пенсії з 05.03.2018 в розмірі 75% на підставі п.1, 2 постанов КМУ від 21.02.2018 №103 та від 14.08.2019 № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою встановлено, що виплата пенсії в 2019 здійснюється в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018., які Вказана постанова є чинною, не скасована, отже підлягала застосуванню пенсійним органом.З 01.01.2020 виплата пенсії здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2019.
Крім того вважало, що зобов'язання відповідача виплатити недоплачену частину пенсії однією сумою є передчасною, оскільки спір щодо зазначеної виплати ще не виник.
Також зазначає, щодо безпідставного зобов'язання судом відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу, оскільки обов'язок здійснити її виплату настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. У даному випадку , позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-ІІІ, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними.
Позивач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 з 01.12.1997 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 74 % грошового забезпечення, що підтверджується листом №2000-0203-8/79657 від 14.06.2021 Головного управління ПФУ в Харківській області (а.с. 9-10).
З 01.01.2018 року відповідачем перераховано пенсію позивача відповідно до ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ № 103 від 21.02.2018, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, премія.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( в редакції , що діяла на час перерахунку пенсії) максимальний розмір пенсії визначено 70% відповідних сум грошового забезпечення. Підсумок пенсії позивача (з надбавками) після перерахунку з 01.01.2018 склав 5 523,23 грн.
Представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії, виходячи з розміру пенсії 74% грошового забезпечення та здійснення перерахунку пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018р.
У відповідь на вказане звернення листом №2000-0203-8/79657 від 14.06.2021 року відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що пенсія ОСОБА_1 виплачується своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При цьому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Крім того, суд першої інстанції виходив із того, що з 05.03.2019р. у відповідача виник обов'язок перерахувати та виплатити позивачу з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р.
Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позову відповідачем, а тому саме в цій частині є предметом апеляційного перегляду.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ(у редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
У подальшому стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Таким чином на момент виникнення спірних правовідносин ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ викладена у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)".
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону №2262 застосовується при призначенні пенсій. Натомість, перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 Закону №2262.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент перерахунку пенсії), визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Таким чином, стаття 63 Закону України №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393" (далі - Порядок № 45).
Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Відповідно до абз. 1 п. 1 зазначеної постанови встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Таким чином, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №103, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Зміни до ст. 63 Закону України №2262-ХІІ у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені зміни до ст. 13 Закону України №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України №2262-ХІІ, яка змін не зазнала.
Судом встановлено та визнається сторонами по справі, що позивачу у 1997 році пенсія призначена в розмірі 74% грошового забезпечення, проте під час перерахунку пенсії пенсійним органом безпідставно зменшено відсоткове значення грошового забезпечення до 70%.
Колегія суддів зазначає, що правовідносини призначення та перерахунку пенсії мають різне правове навантаження та регулювання відносин в сфері пенсійного забезпечення.
Отже, вірними є висновки суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 63 Закону України №2262-ХІІ на підставі постанови КМУ №103 у пенсійного органу були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідач з 01.01.2018 неправомірно зменшив відсоткове значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку з 74% на 70% , а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов та визнав такі дії ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області протиправними та зобов'язав відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74 % грошового забезпечення з 01.01.2018.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині поетапності виплати перерахованої пенсії , колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Відповідно до абз. 1 п. 1 зазначеної постанови встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №103, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії передбачено п. 2 постанови №103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: зокрема з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Судом встановлено, що ГУ ПФУ в Харківській області виплата перерахованої пенсії позивача проводилася у розмірі 75 відсотків до 05.03.2019 - відповідно до постанови КМУ № 103, а з 05.03.2019 відповідно до постанови КМУ № 804 від 14.08.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови 103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку 45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі 826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що зміст статей 51, 52, 55, 63 Закону 2262-ХІІ свідчить про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у рішенні від 06.08.2019 у справі 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 та постанові від 09.04.2020 у справі 640/19928/18.
Разом з цим, вирішуючи спір, судом першої інстанції не враховано, що 04.09.2019 набрала чинності постанова КМУ № 804 від 14.08.2019 " Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі постанова № 804).
Згідно постанови № 804 виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Вказана постанова № 804 на момент виникнення спірних правовідносин була чинною, а тому підлягала обов'язковому застосуванню.
З огляду на зазначене, оскільки позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 після набрання чинності постанови № 804, то на думку колегії суддів позовні вимоги в частині виплати 100% перерахованої пенсії підлягають задоволенню за період з 05.03.2019 по 03.09.2019.
При цьому, з 01.01.2020 відсутні такі обмеження щодо поетапності виплати підвищення перерахованих пенсій, особам яким пенсія призначена згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.04.2021 у справі №560/2720/19, від 21.10.2021 у справі № 300/1813/19, яка, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, має враховуватись судом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що пенсійний орган в період з 04.09.2019 по 31.12.2019 здійснючи виплату перерахованої пенсії в розмірі 75% з врахування положень постанови КМУ від 14.08.2019р. №804 діяв правомірно.
Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно виплати суми заборгованості пенсії однією сумою, виходячи з такого .
Згідно зі ст. 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином ст. 46 Закону №1058-IV передбачає виплату недоплаченої пенсії однією сумою лише в тому разі, якщо пенсія належала пенсіонеру, однак, не була отримана ним вчасно з власної вини.
Разом з тим, ця норма не містить приписів, які б визначали спосіб дій органу Пенсійного фонду щодо виплати суми пенсії, що утворилася з вини органу Пенсійного фонду, зокрема, внаслідок перерахунку за рішенням суду.
Отже спосіб виконання дій, які має вчинити суб'єкт владних повноважень за рішенням суду, не визначений у спірних відносинах нормативно.
Колегія суддів зазначає, що належним виконанням судового рішення про зобов'язання пенсійного органу перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.01.2018р. буде вважатися як перерахування присудженої суми одним платежем, так і кількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
При цьому, кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення.
Щодо компенсації втрати частини доходу, колегія суддів зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 159 (далі - Порядок 159).
Відповідно до статей 1, 2 Закону 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Аналогічні положення закріплені також і в пунктах 2, 3 Порядку 159.
Відповідно до ст. 4 Закону 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Частиною 2 ст. 55 Закону 2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Із аналізу наведених норм слідує, що компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України.
Основною умовою, передбаченою ст. 55 Закону 2262-ХІІ, ст. 2 Закону 2050-III для виплати громадянину компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії.
Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу.
Враховуючи, що відповідач не здійснював нарахування та виплату пенсії на виконання рішення суду, підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого нарахування будуть порушені, відсутні.
Таким чином, позовні вимоги щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу є передчасними, оскільки виплата заборгованості не відбулася, а тому умови для розрахунку компенсації не настали, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Отже, враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 по справі 404/6317/16-а, від 18.09.2018 по справі 522/535/17, від 25.10.2018 по справі 420/1410/17.
Натомість, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та помилково зобов'язав відповідача здійснити виплату суми перерахунку однією сумою та нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії, тому в цих частинах рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 по справі № 520/15499/21 - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з нарахуваням та виплатою компенсації за несвоєчасну виплату пенсії з 05.03.2019, згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
В інший частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
В іншій частині задоволення позову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 по справі № 520/15499/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій