08 лютого 2022 р. м. ХарківСправа № 480/7714/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Русанової В.Б.,
Суддів Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Сумської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 по справі № 480/7714/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом в якому просив:
- визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру України в Сумській області:
- щодо застосування значення 2,5 локального коефіцієнту Кф при формуванні 11.06.2020 року витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2017 та 01.01.2018 з кадастровим номером 5910300000:01:010:0222, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-щодо застосування значення 3,0 локального коефіцієнту Кф при формуванні 11.06.2020 витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2019 та 01.01.2020 з кадастровим номером 5910300000:01:010:0222, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 позов задоволено.
Заступник керівника Сумської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин 3-5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 23 Закону № 1697-VII передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Закону №1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
Таке «не здійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Водночас «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Проте «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, Верховного Суду - в постанові від 11.11.2021 у справі № 160/8411/20.
З апеляційної скарги вбачається, що звернення заступника керівника Сумської обласної прокуратури до суду з апеляційною скаргою зумовлено не виконанням Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській покладених на нього законодавством повноважень, чим допущену бездіяльність щодо не оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі № 480/7714/20.
Проте, апеляційним судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області оскаржувало в апеляційному порядку рішення суду від 23.02.2021, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 апеляційна скарга була повернута заявнику. Доказів оскарження в касаційному порядку ухвали апеляційного суду матеріали справи не місять.
Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем вживались дії щодо оскарження судового рішення, а отже бездіяльності ним не допущено.
Натомість, колегія суддів зазначає, що неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21 серпня 2019 року у справі 802/1873/17-а., яка враховується судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Крім того, Сумською обласною прокуратурою не надано доказів того, що відповідач не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та повторно звертатися до суду з апеляційною скаргою, не додано доказів, вчинення апелянтом-прокурором дій, що передують зверненню до суду передбачених ст.23 Закону України " Про прокуратуру", а саме повідомлення прокурора, направленого на адресу відповідача про звернення до суду від його імені, відповідних запитів, а також копій документів, отриманих від відповідача, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль служби публічних обвинувачів у демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції обвинувачів обмежувалися сферою обвинувачення в справах про кримінальні правопорушення, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему кримінальної юстиції, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розташовані та ефективні органи.
Судом не встановлено підстав, які перешкоджають захисту інтересів держави суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого законодавством віднесені повноваження щодо визначення локального коефіцієнту Кф при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що державний орган у цій справі не позбавлений можливості самостійно повторно звернутися до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою про поновлення строків оскарження рішення суду першої інстанції, надавши при цьому докази сплати судового збору чи докази в підтвердження неможливості вчинення вказаної дії.
Колегія суддів також зауважує, що апеляційне оскарження рішення суду є правом, а не обов'язком сторони, а тому повторне неподання Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області апеляційної скарги не може розцінюватися як не здійснення захисту або неналежне його здійснення останнім.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження апеляційним судом також враховуються правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 по справі № 160/8411/20.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі апелянтом належним чином не обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави в цьому випадку саме заступником керівника Сумської обласної прокуратури та неможливості звернення до суду з апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таким чином, за наведених обставин апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 по справі № 480/7714/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання дій протиправними повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова