09 лютого 2022 р.Справа № 534/1947/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Токар А.В.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 16.12.2021, головуючий суддя І інстанції: Солоха О.В., вул. Гірників, 17, м. Горішні Плавні, 39800, по справі № 534/1947/21
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання нечинною постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративними позовами до Державної служби з безпеки на транспорті в якому просить суд:
- визнати нечинною постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.10.2021 ВМ №00000439 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП;
- визнати нечинною постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.10.2021 ВМ №00000430 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 16.12.2021 у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з постановою від 20.10.2021 серії ВМ № 00000430 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови 16.10.2021 о 05 год. 39 хв. за адресою М-22, км 74 + 810 Полтавської області, було зафіксовано транспортний засіб марки «DAF» моделі «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 13,3 % (10,358 тон) навантаження на строєні осі транспортного засобу на 14,7% (8,049 тон), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132 КУпАП. У зв'язку з чим на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
Разом з тим, постановою від 20.10.2021 серії ВМ № 00000439 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови 18.10.2021 о 06 год. 01 хв. за адресою М-22, км 74 + 810 Полтавської області, було зафіксовано транспортний засіб марки «DAF» моделі «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 9,7 % (8,799 тон) навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15% (8,124 тон), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132 КУпАП. У зв'язку з чим на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
Не погодившись з такими постановами відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України "Про автомобільний транспорт", «;Про дорожній рух", «;Про автомобільні дороги», Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879).
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Приписами ч.2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 Правил № 30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
При цьому, пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Отже, безпосереднє здійснення габаритно-вагового контролю покладено Укртрансбезпекою на її територіальні органи спільно із відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Крім того, відповідно до вимог п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Відповідно до вимог п.п.8.14-8.15, 8.19 Глави 8 Правил №363 на водія та перевізника покладено ряд обов'язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані, зокрема: навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
Вантажі розміщують так, щоб маса вантажу рівномірно розподілялася між автомобілем і причепом.
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).
Пунктом 8.20 Глави 8 Правил №363 визначено, що водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Відповідно до вимог п.8.21 Глави 8 Правил № 363 визначено, що виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.
Згідно з п.12.1 Глави 12 Правил №363 передбачено, що при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.12.5 Глави 12 вказаних правил для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення великоваговим автомобільним транспортом зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Судовим розглядом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Гранітрегіон» укладено договір від 11.10.2021 про перевезення вантажу.
На підтвердження відповідності габаритно-вагових параметрів транспортного засобу «DAF» моделі «XF 95.480», державний номерний знак НОМЕР_1 надано наступні докази:
-товарно - транспортна накладна від 15.10.2021 №15-2-21 де зазначено що автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 на замовлення ТОВ «Гранітрегіон» завантажує на Шматківському гранітному кар'єрі ТОВ «Діоріт» Кременчуцького району Полтавської області в 2 км від с. Карпівка ЩПС 0-40 (насипом) масою 21,2 т та розвантажує у м. Охтирка Сумської області;
- товарно - транспортна накладна від 17.10.2021 №17-1-21 автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 на замовлення ТОВ «Гранітрегіон» навантажує на Шматківському гранітному кар'єрі ТОВ «Діоріт» Кременчуцького району Полтавської області в 2 км від с. Карпівка ЩПС 0-40 (насипом) масою 20,2 т та розвантажує у м. Охтирка Сумської області;
- роздруківка з реєстру ТТН ТОВ ОСОБА_1 - перевезення вантажів для ТОВ «Гранітрегіон» від 17.10.2021;
- копія «Настанова щодо експлуатації ваг автомобільних тензометричних для статичного зважування ВАТ ВА-80-16-С №9 (з результатами перевірки датованої 26.03.2021).
Дослідивши ці докази, колегія суддів зазначає, що відповідно до абзацу 27 глави 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.
Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладних від 15.10.2021 №15-2-21 та від 17.10.2021 №17-1-21 не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
У свою чергу, на підтвердження перевищення навантаження відповідач надав до суду інформаційні картки габаритно - вагового контролю по кожній із постанов, в яких міститься інформація про зафіксовані вагові параметри транспортного засобу, а також витяги з програми АРМ аудиту стосовно зафіксованих подій адміністративного правопорушення.
Фіксація адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту «WAGA» WIM35.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених (далі - Вимоги).
Відповідно до п. 8 Вимог, вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.
За приписами пункту 9 Вимог, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Прилад автоматичний для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі «WAGA» WIM35 відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 №94, що підтверджується наданим відповідачем сертифікатом перевірки типу а також копією експертного висновку (а.с.80,81).
Отже, інформація, отримана з приладу для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі «WAGA» WIM35 є належним доказом перевищення повної маси вантажного транспортного засобу.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що зміст оскаржуваних постанов не відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, оскільки зміст постанов про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі відповідає вимогам, що визначені у п. 17 Порядку №1174, а також ст. 283 КУпАП.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що факт порушення позивачем порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів шляхом перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів підтверджується матеріалами справи, що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафів на підставі постанов від 20.10.2021 ВМ №00000439 та ВМ №00000430, а отже, правомірність та відсутність підстав для скасування вказаних постанов.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 270, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 16.12.2021 по справі № 534/1947/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк