Головуючий І інстанції: Тітов О.М.
09 лютого 2022 р. Справа № 520/18817/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 по справі № 520/18817/21
за позовом ОСОБА_1
до військової прокуратури Харківського гарнізону
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати протиправним винесення протесту військовою прокуратурою Харківського гарнізону № 24-2309 вих.12 від 25.05.2012 житлової комісії Харківського військового університету Повітряних Сил щодо скасування протоколу засідання житлової комісії ХУПС №14 від 28.08.2007 про поновлення в обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов ОСОБА_1 та членів його родини, як осіб, потребуючих поліпшення житлових умов.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду. Заяву про поновлення строку звернення до суду залишено без задоволення. Позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, визнати поважними підстави для поновлення строку звернення до суду, поновити строк звернення до суду та прийняти нове рішення, яким відкрити провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої тривалого намагання позивача поновити свої права в досудовому порядку.
Військова прокуратура Харківського гарнізону (далі - відповідач) не надала відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, зазначення підстав для поновлення строку, подання заяви про уточнення позовних вимог, в якій визначити коло відповідачів по справі та визначити позовні вимоги до кожного з них.
На виконання ухвали суду 23.10.2021 позивачем до суду надано заяву про уточнення позовних вимог та заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що про протест військової прокуратури Харківського гарнізону на протокол №14 від 28.08.2007 року позивач дізнався на останньому засіданні суду першої інстанції про виселення його сім'ї в жовтні 2012 року. Однак текст виписки з протоколу засідання житлової комісії від 25.05.2012 позивачу став відомий на початку 2013 року, після отримання його копії з суду за його заявою. Також позивач зазначив, що розглядалася справа про виселення за позовом прокуратури, згідно доказам якої він був вже забезпечений житлом для постійного проживання, та підлягав виселенню. При розгляді справи касаційний суд у червні 2014 року встановив відсутність правових підстав для позову. Позивач зазначив, що не має юридичної освіти та не знає досконало повноважень та дій прокуратури при здійсненні нагляду за дотриманням законодавства у військової сфері. Але після висновку касаційної інстанції йому стало зрозуміло, що прокуратура порушила його права на отримання житла за рахунок держави, які визначені Конституцією України та Законами України. Не вдале врегулювання спору з прокуратурою та житловою комісією в досудовому порядку щодо поновлення своїх прав, стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду після спливу встановленого строку; обставини, на які позивач вказує як на поважну причину пропуску строку звернення до суду є неповажними; будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивачем не зазначено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, повернення позовної заяви у зв'язку з пропуском строку звернення до суду можливе у випадках: неподання заяви у визначений в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху строк; зазначення у заяві про поновлення строку звернення до суду підстав пропуску строку, які визнані неповажними.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 27.02.2020 у справі № 140/965/18, від 06.04.2021 у справі 823/2363/18.
Колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний протест № 24-2309 вих.12 на протокол засідання житлової комісії Харківського університету Повітряних Сил № 14 від 28.08.2007 винесено військовою прокуратурою Харківського гарнізону 25.05.2012.
З даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 24.09.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, позивач в заяві про поновлення строку зазначає, що про порушення своїх прав, а саме про протест військової прокуратури Харківського гарнізону на протокол №14 від 28.08.2007 дізнався на останньому засіданні суду першої інстанції про виселення його сім'ї в жовтні 2012 року. Текст виписки з протоколу засідання житлової комісії від 25.05.2012 позивачу став відомий на початку 2013 року, після отримання його копії з суду за його заявою.
Апелянт пов'язує несвоєчасність звернення до суду з позовом тим, що він не має юридичної освіти та не є обізнаним у повноваженнях та діях прокуратури при здійсненні нагляду за дотриманням законодавства у військової сфері; а також з врегулюванням спору з прокуратурою та житловою комісією в досудовому порядку.
Судова колегія зазначає, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні і беззаперечні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод.
Отже, наведені обставини свідчать про те, що будь-які непереборні та об'єктивні перешкоди або труднощі, які при цьому не залежали від волі позивача та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання відповідного адміністративного позову, були відсутні.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010,заява№45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006,заява№23436/03).
При цьому, колегія суддів зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно надано правову оцінку наведеним позивачем обставинам пропуску строку звернення до суду як неповажним для його поновлення.
З огляду на викладені обставини, за наслідком розгляду апеляційної скарги, враховуючи вищезазначені норми права, колегія суддів вважає, щодо оскільки наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а тому ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 312, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 по справі № 520/18817/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий