08 лютого 2022 р.Справа № 520/10534/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
розглянувши клопотання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі № 520/10534/21
за позовом ОСОБА_1
до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 задоволено позов ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба подав апеляційну скаргу. В апеляційні скарзі відповідачем заявлене клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 р. справу витребувано із Харківського окружного адміністративного суду.
Справа № 520/10534/21 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду 04.02.2022 р.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач по справі послався на те, що 12.10.2021 року на адресу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - Університет) надійшло рішення Харківського окружного адміністративного суду в справі № 520/10534/21 від 27.09.2021 року. Вказує, Університетом не була подана апеляційна скарга в строки, визначені КАС України, оскільки рішення щодо апеляційного оскарження даної категорії справ вирішується у фінансово - економічному управлінні Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, яке наділено такими повноваженнями спеціальним нормативно - правовим актом в сфері військового управління - наказом Міністра оборони України № 744.
Зазначає, що на підставі п. 3.2 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 744 від 30 грудня 2016 р. та на підставі вимог Алгоритму дій стосовно отримання письмової згоди не оскаржувати судове рішення (вх. №6507/24-32 від 21.11.2019 року) Університет надсилає до Командування Повітряних Сил Збройних Сил України клопотання не оскаржувати дане рішення суду. Рішення про оскарження або не оскарження рішення суду Командування надсилає до Університету. В разі, якщо, Командування вважає, що справа підлягає оскарженню, Університет звертається до суду з апеляційною скаргою.
Також зазначає, що 08.12.2021 року на адресу університету надійшла телеграма №350/147/2/4031/пс від 08.12.2021 року, згідно з якою Командування Повітряних Сил Збройних Сил України вважає за доцільне продовжити претензійно - позовну роботу в даній справі.
На підставі цього вважає, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою пропущено з поважних причин та просить суд поновити на апеляційне оскарження. Також просить суд врахувати особливості діяльності юридичної служби Університету, врахувати, що військовослужбовці (в тому числі офіцери юридичних служб) Збройних Сил України в своїй діяльності керуються нормами спеціального законодавства та поновити Університету пропущений строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Матеріали справи свідчать, що рішення Харківського окружного адміністративного суду ухвалене в порядку спрощеного провадження 27.09.2021 р.
Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копію рішення суду першої інстанції відповідач отримав 12.10.2021 р., що ним самим не заперечується.
Таким чином, останнім (тридцятим) днем строку апеляційного оскарження, протягом якого відповідач мав право на його поновлення на підставі п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України було 11.11.2021 р.
Апеляційна скарга направлена до суду засобами поштового зв'язку 10.12.2021 р.
Що стосується наявності підстав для поновлення строку апеляційного оскарження на підставі ч. 3 ст. 295 КАС України, суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною першої статті 121 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою, направленість дій на оскарження судового рішення і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків, форми і змісту апеляційної скарги.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Довготривала процедура погодження питання щодо оскарження судового рішення із командуванням, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення, оскільки внутрішні процедури щодо ведення претензійно-позовної роботи не є такими, що об'єктивно не залежать від волі особи. Крім того, порядок та строки апеляційного оскарження судового рішення визначені приписами КАС України, а тому наказ Міністерства оборони України № 744 від 30 грудня 2016 р., як підзаконний нормативний акт, порядок та строки оскарження судового рішення визначати не може.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.
Суд зазначає, що повторне подання апеляційної скарги, після спливу значного строку, як з моменту ухвалення судом рішення, яке є предметом апеляційного оскарження, так і з моменту отримання копії судового рішення, не надає право особі, яка є суб'єктом владних повноважень на поновлення строку апеляційного оскарження з посиланням лише на внутрішні процедури (алгоритм) прийняття рішення про оскарження судового рішення.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідачем належних обґрунтувань та належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, відсутні такі докази і в матеріалах справи.
Враховуючи значний пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів в підтвердження заявленого клопотання колегія, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання заявника про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.
Судді(підпис) (підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М.