17 січня 2022 року Справа № 160/20395/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, та з урахуванням її уточнення від 19.11.2021 року просить: визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2021 року перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, що складає 48 533,34 грн. на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-114 вих-21 від 01.04.2021 року без обмеження її граничного (максимального) розміру.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з метою здійснення обрахунку та встановлення правильного розміру виплачуваної пенсії він звернувся до органів прокуратури з метою визначення розміру заробітної плати (перерахунку), що має враховуватись для перерахунку пенсії. Згідно з довідкою № 21-114 вих-21 від 01.04.2021 року щодо розміру заробітної плати (перерахунку), що має враховуватись для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, наказів Офісу Генерального прокурора від 17.02.2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» від 17.02.2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» розмір заробітної плати з якої було сплачено внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за нормами чинними на 15.03.2021 року за відповідною посадою старшого слідчого - прокурор прокуратури становить 48533,34 грн. Відповідно до вимог чинного законодавства пенсія йому має обраховуватись із розміру заробітної плати, що дорівнює 48 533, 34 грн. В подальшому він звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про перерахунок розміру пенсії відповідно до відомостей вказаних у довідці, а також вимог чинного законодавства. Листом №30176-25615/С-01/8-0400/21 від 31.08.2021 року відповідачем було надано відповідь, якою було сформовано відмову у задоволенні його заяви про перерахунок пенсії, у зв'язку з відсутністю права на такий згідно з поданою довідкою. Із вказаною позицією пенсійного органу позивач не погоджується, а тому змушений був звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, після усунення позивачем недоліків своєї позовної заяви від 16.11.2021 року на виконання ухвали суду від 01.11.2021 року.
Відповідач отримав ухвалу суду - 06.12.2021 року, але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Згідно з ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працював в прокуратурі Дніпропетровської області по 31.08.2011 року.
31.08.2011 року позивач був звільнений з посади старшого слідчого прокуратури Жовтневого району м.Дніпропетровська за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (ст.38 КЗпП України).
З вказаного часу позивач почав отримувати пенсію, яка відповідно нараховується та виплачується відповідним відділенням Пенсійного Фонду України за місцем його проживання.
Судом також встановлено, що 01.04.2021 року позивач отримав в Дніпропетровській обласній прокуратурі довідку за № 21-114 вих-21 “Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії”, яка видана відповідно до Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), наказів Офісу Генерального прокурора від 17.02.2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» від 17.02.2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» за відповідною посадою старшого слідчого - прокурор прокуратури в розмірі 48 533,34 грн.
16.08.2021 р. позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив здійснити перерахунок розміру його пенсії відповідно до відомостей вказаних у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури №21-114 вих-21 від 01.04.2021 року, а також вимог чинного законодавства.
Проте, своїм листом №30176-25615/С-01/8-0400/21 від 31.08.2021 року відповідач відмовив у задоволенні позивача заяви. Свою відмову відповідач мотивував тим, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р (ІІ)/2019 передбачено, що працівникам прокуратури згідно із Законом України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789 (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, далі - Закон №1789), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною 20 ст.50-1 Закону №1789 передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону №1789 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, положення вказаної статті передбачали виплату пенсії в максимальному розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
Станом на час призначення пенсії позивачу порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.17 та ч.20 ст.50-1 Закону №1789.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011р. № 3668 максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України “Про прокуратуру” не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 р. №3668, встановлено що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року).
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 р. № 213, який набрав чинності з 01.04.2015 р., ч.15 ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” № 1789 доповнено чотирма частинами, одна з яких має такий зміст: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”; у зв'язку з цим частини шістнадцята - двадцята цієї статті стали відповідно частинами дев'ятнадцятою - двадцять третьою.
15.07.2015 р. набрав чинності Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. №1697 (далі - Закон №1697), в зв'язку з чим втратив чинність Закон України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 р. №1789, крім статей перерахованих п.п.1 пункту 3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, які не впливають на спірні правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі.
В силу ч.2 ст.86 Закону № 1697 пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Отже порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано ст.86 Закону України “Про прокуратуру” №1697, відповідно до ч.2 якої пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Частинами 1-3 ст.81 Закону України “Про прокуратуру” №1697 передбачено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, та складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.
Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
За змістом п.1 ч.4 ст.81 Закону №1697 посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 р. у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України від 26.03.2020 р. № 6-р/2020 (справа 1-223/2018(2840/18)) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини вищезазначеного Рішення передбачено, що положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України “Про прокуратуру” №1697 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України від 19.09.2019 р. №113 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті “Голос України”.
Наказом Генерального прокурора № 414 від 08.09.2020 р. днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1155 “Про умови оплати праці прокурорів” затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.
Отже аналіз наведених норм законодавства, яке регулює питання соціального захисту прокурорів, дає можливість зробити висновок про те, що Законом №1789, який був чинним на момент призначення пенсії позивачу у справі, розмір пенсії за вислугу років визначався у відсотках (80 відсотків і більше), виходячи із суми місячної (чинної) заробітної плати, розмір складових якої (посадового окладу, надбавок за класні чини та вислугу років) затверджувались Кабінетом Міністрів України, а за кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, (частина перша статті 50-1), тоді як Законом № 1697, який є чинним на момент здійснення позивачу перерахунку пенсії у квітні 2021 р. на підставі довідки №21-114 вих-21 від 01.04.2021 р., встановлені інші базові показники заробітної плати прокурора (посадовий оклад, премії, надбавки за вислугу років, виконання обов'язків на адміністративній посаді та інші виплати, передбачені законодавством), які застосовуються під час призначення та перерахунку пенсії, розмір якої визначається з посадового окладу прокурора обласної прокуратури (як в цьому випадку) та становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, збільшених на коефіцієнт 1,2, а також встановлено розмір пенсії за вислугу років на рівні 60% від заробітної плати прокурора.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу перерахунок пенсії проведено з 01.04.2021 р. на підставі ч.20 ст.86 Закону № 1697, виходячи із розміру та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, визначених на підставі ст.81 цього Закону, то й розмір пенсії має визначатися на підставі приписів ст.86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697, а саме частини другої цієї статті якою визначено, що розмір пенсії цієї категорії осіб має складати 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що позивач при зверненні до відповідача 17.08.2021 р. з питання перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії працівників вказував, що має право на перерахунок пенсії через встановлення саме Законом №1697 нових розмірів заробітної плати прокурорів, що фактично свідчить про те, що на думку позивача до відносин щодо перерахунку його пенсії у даному випадку мають застосовуватись приписи Закону № 1697.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, які регулюють спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, та встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає, що право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку, тому відповідач у справі, під час здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі його заяви від 17.08.2021 р. діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, та здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-114 вих-21 від 01.04.2021 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, яка видана відповідно до Закону №1697-VII, та правомірно за результатом перерахунку пенсії визначив розмір пенсії позивача - 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії, що свідчить про відсутність підстав для визнання таких дій відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, протиправними.
Щодо заявлених позивачем вимог про здійснення перерахунку його пенсії без обмеження їх граничного розміру, то суд вважає доводи позивача щодо протиправності дій відповідача в частині обмеження пенсії максимальним розміром також безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України “Про прокуратуру” не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Абзацом 1 п.2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” вищезазначеного Закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Отже, наведені в п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
При цьому суд вважає за необхідне зазначити про те, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону України “Про пенсійне забезпечення” щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню, тому положення п.2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв'язку між собою.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 р. у справі №580/234/19, від 17.09.2020 р. у справі №826/11471/18, від 24.09.2020 р. у справі №640/5854/19.
Таким чином з огляду на те, що на момент звернення позивача за перерахунком пенсії - серпень 2021 р., ці положення закону не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню, тому відповідач у справі обґрунтовано під час здійснення перерахунку пенсії позивача у квітні 2021 р. (визначаючи розмір пенсії позивача з 01.07.2021 р.) обґрунтовано застосував передбачені вищенаведеними нормами чинного законодавства обмеження її розміру на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовної заяви повністю з викладених вище підстав.
Відповідно до ст.139 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, тому понесені ним судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
К.С. Кучма