17 січня 2022 року Справа № 160/9080/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву Виконавчого комітету Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/9080/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інспекція з благоустрою виконкому Криворізької міської ради, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/9080/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інспекція з благоустрою виконкому Криворізької міської ради, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Підготовче засідання по справі призначено на 20.01.2022 року об 11:00 год.
12.01.2022 року засобами електронного зв'язку від Виконавчого комітету Криворізької міської ради надійшла заява, в якій відповідач просить суд: судове засідання у даній справі, призначене на 20.01.2022 року об 11:00 год., провести в режимі відеоконференції з використанням представником Виконавчого комітету Криворізької міської ради - Сеїною Оленою Олександрівною власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon та електронного цифрового підпису.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву Виконавчого комітету Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 ч.3 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ст.166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з ч.1 ст.195 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Частинами 2 та 3 ст.195 КАС України передбачено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч.4 ст.195 КАС України, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Так, статтею 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Згідно із ч.1 ст.167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частин 7 та 8 ст.44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 10 ст.44 КАС України чітко встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно відомостей відділу аналітики та судової статистики суду від 12.01.2022 року, перевіривши заяву Виконавчого комітету Криворізької міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по адміністративній справі №160/9080/21, встановлено, що вищевказана заява не скріплена електронним цифровим підписом заявника.
Статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон №851-IV) визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Згідно із ст.12 Закону №851-IV, перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Відповідно до абз.1 ст.7 Закону №851-IV, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Закон України "Про електронні довірчі послуги" (далі - Закон №2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації. Метою цього Закону є врегулювання відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.
Статтею 2 Закону №2155-VIII передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб'єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.
Законами України можуть встановлюватися особливості правового регулювання надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації в певних сферах суспільних відносин.
Пунктом 8 ч.1 ст.1 Закону №2155-VIII визначено, що електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.
Таким чином, судом встановлено, що заява Виконавчого комітету Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/9080/21 не скріплена електронним цифровим підписом заявника, тобто, заяву не підписано, тому суд робить висновок, що заява подана без додержання вимог ч.1 ст.167 КАС України.
Частиною 2 ст.167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що заява Виконавчого комітету Криворізької міської ради подана без додержання вимог ч.1 ст.167 КАС України, суд вважає повернути таку заяву заявнику без розгляду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що з ч.9 ст.44 КАС України передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
В порушення ч.9 ст.44 та ч.2 ст.195 КАС України, заявник не подає до суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи в той самий строк копії заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 166, 167, 169, 195, 243, 248, 250, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Виконавчого комітету Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/9080/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІА ТЄК” до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інспекція з благоустрою виконкому Криворізької міської ради, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.
Суддя Д.В. Сидоренко