Ухвала від 17.01.2022 по справі 160/27005/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

17 січня 2022 року Справа № 160/27005/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Слобожанський, буд. 42, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 34984493) про скасування арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій позивач просить:

- скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 16631025 (спеціальний розділ), зареєстрований 29.09.2016 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 51763509, виданий 25.07.2016 року, Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, вид обтяження - арешт нерухомого майна, все нерухоме майно, особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 ;

- зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скасувати відповідні обтяження в Державному реєстрі обтяжень та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 року матеріали справи №160/27005/21 передані на розгляд судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

12.01.2022 року до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду на виконання вимог ухвали від 31.12.2021 року.

Розглядаючи дану заяву суд виходить з наступного.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що у січні 2021 року позивач випадково дізнався про існування обтяження в Державному реєстрі обтяжень та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. У подальшому з метою досудового врегулювання спору позивач напротязі 2021 року неодноразово звертався як усно ( на особистих прийомах у співробітників та керівництва), так і письмово спочатку до АНД ВДВС, пізніше - до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Урядового Контактного Центру з проханнями роз'яснити причини накладення арешту та зняти його відповідним рішенням ініціатора. Через карантинні обмеження та неналежну роботу Укрпошти листування із вказаними інстанціями тривало до грудня 2021 року, останню відповідь керівництва Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 17.12.21 р. позивач отримав 22.12.2021 року, після чого зрозумів, що порушені права можуть бути відновлені лише судом, у зв'язку з чим і звернувся 28.12.2021 з відповідним адміністративним позовом.

Таким чином, як зазначає позивач, через тривале листування Позивача з органами юстиції ( копії листів та відповідей зберігаються у Позивача та можуть бути представлені на вимогу суду) з метою досудового врегулювання порушення права на власність Позивачем був пропущений встановлений строк звернення до суду.

На підставі викладеного позивач просить суд поновити йому строк звернення з позовною заявою.

Так, позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору він вів листування з АНД ВДВС, Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Дніпро), Урядовим Контактним Центром з проханнями роз'яснити причини накладення арешту та зняти його відповідним рішенням ініціатора, а останню відповідь на свій лист отримав лише АНД ВДВС, пізніше - до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Урядового Контактного Центру з проханнями роз'яснити причини накладення арешту та зняти його відповідним рішенням ініціатора.

Проте, доказів на підтвердження своїх слів не надає, одночасно зазначаючи, що копії листів та відповідей зберігаються у Позивача та можуть бути представлені на вимогу суду.

Суд звертає увагу на те, що суд в ухвалі про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху від 31.12.2021 року зобов'язував позивача на виконання ухвали суду надати належні докази на підтвердження поважності пропуску ним строку.

Дана вимога суду була позивачем проігнорована та невиконана.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як зазначається вст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно норм ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

За приписами ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 2, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту майна та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачам разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова

Попередній документ
103183801
Наступний документ
103183803
Інформація про рішення:
№ рішення: 103183802
№ справи: 160/27005/21
Дата рішення: 17.01.2022
Дата публікації: 15.02.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів