17 січня 2022 року Справа № 160/20949/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» (далі - Товариство) до Дніпропетровської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2021 року №UA110130/2021/00430.
В обґрунтування позову зазначено, що товар імпортований позивачем не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411), оскільки це рішення стосується виключно катанки та арматури із відповідними характеристиками. Позивач посилається на лист Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 22.08.2018 року № 4413-06/37204-03, у якому вказано про те, що на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року митом оподатковується лише продукція, яка підпадає не тільки під код УКТЗЕД, але й під опис наведений у цьому рішенні. За діаметром товар позивача на підпадає під критерій катанки, які наведені у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411). Позивач вважає, що внаслідок неповного проведення експертного дослідження відповідачем не виконано покладені на нього обов'язки, що має наслідком прийняття картки відмови за відсутності належних, достатніх та законних підстав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що підставою для видачі картки відмови стала відсутність документального підтвердження заявлених декларантом відомостей про те, що товар не є арматурним прокатом або катанкою. При цьому, обов'язок доведення того чи підпадає заявлений до митного оформлення товар під антидемпінгові заходи, чи не підпадає, покладений на декларанта. Подання декларантом документів з повною інформацією щодо характеристик товару спростовується самим фактом подання декларації типу ІМ-40. Зазначає, що опис задекларованого позивачем товару у сукупності з кодом УКТЗЕД повністю відповідають опису товару походженням з РФ до яких застосовуються остаточні антидемпінгові заходи відповідно до рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 та АД-390/2018/4411-05. З наведених підстав вважає правомірним видання оскарженої картки відмови.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, на виконання зовнішньоекономічного контракту від 08.10.2019, специфікації (доповнення до контракту) № 15 від 30.07.2021, відповідно до рахунку (інвойс) від 17.08.2021 № 612619, автотранспортної накладної від 19.08.2021 року позивач отримав від АТ «Оскольський електрометалургійний комбінат» (Російська Федерація) товар, походженням Російська Федерація.
На підставі специфікації та інших товарно-супровідних документів позивачем до митного оформлення цей товар шляхом електронного декларування (митна декларація №UA110130/2021/024763 від 28.08.2021 року) за кодом згідно із УКТЗЕД 7228306900, а саме: Чорні метали. Прутки (круг) з легованої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80мм без вм'ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, згідно із ГОСТ 4543-2016, ГОСТ 2590-2006, марка сталі 40х, розмір круг 36,00мм, хімічний склад С-0,40%.
27.09.2021 року митниця прийняла оскаржену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00430, у якій зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. 266 п.1.4 Митного кодексу України в частині сплати митних платежів: не сплачено антидемпінгове мито по товару згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05.
Вважаючи указане рішення протиправним, позивач оскаржив його до суду.
При вирішені спору суд виходить із того, що за змістом пункту 4 частини другої статті 271 МК України антидемпінгове мито застосовується в Україні як особливий вид мита.
Відповідно до частини четвертої статті 275 МК України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 289 МК України моментом виникнення обов'язку із сплати митних платежів зокрема є момент фактичного ввезення товарів на митну територію України.
Пунктом 2 статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22 грудня 1998 року №330-XIV (далі - Закон №330-XIV) встановлено, що антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Зазначеним Законом регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п'ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.
Частиною першою статті 28 Закону №330-XIV встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.
28 грудня 2017 року Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону №330-XIV прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи строком на п'ять років щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %
20 квітня 2018 року за результатами розгляду Комісією звернень від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз'яснень опису товару, який має бути об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, рішенням №АД-390/201 до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесено зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції:
« 1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00».
З наведених положень слідує, що об'єктом справляння антидемпінгового мита є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно із зазначеними кодами за УКТЗЕД.
Як вже зазначено вище, позивачем імпортовано товар з Російської Федерації, до митного оформлення було заявлено товар за кодом згідно із УКТЗЕД 7228306900.
Отже, ввезений товар формально підпадає під перелік кодів УКТ ЗЕД, визначений в Рішенні №АД-390/2018/4411-05.
Разом з тим, суд зазначає, що не всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05, є об'єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330-XIV.
В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у Рішенні №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають. Відтак, при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №280/1775/19 та від 2 жовтня 2018 року у справі №804/2304/18.
Згідно з матеріалами справи, за показниками діаметру, товар ввезений позивачем не підпадає під критерії об'єктів справляння антидемпінгового мита, які наведені у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).
Відповідно до змісту листа Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №4413-06/37204-03 від 22.08.2018 року об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об'єктом застосування заходів.
В додатках до вказаного листа визначений вичерпний алгоритм ідентифікації арматури, катанки та сортового прокату шляхом проведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності.
Враховуючи, що дослідження проведене Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень, є неповним, оскільки дослідження товару не проводилось за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики. Експертом митниці не встановлено належність досліджених зразків товару до арматури (арматурного прокату) через відсутність необхідного обладнання суд не приймає до уваги висновок експертизи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 260 МК України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим. Якщо під час митного оформлення товарів митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, може бути здійснений митним органом за тимчасовою митною декларацією у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно частин 1, 4, 6 ст. 260 Митного кодексу України, у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. Додаткова декларація також може бути подана для сплати мита на товари, що ввезені на митну територію України та випущені у відповідний митний режим із звільненням або умовним звільненням від сплати мита і використані у виробництві інших товарів, та якщо така сплата є умовою набуття виробленими в Україні товарами походження з України та це передбачено законами України та/або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова, спрощена або періодична митна декларація.
Також, суд зазначає, що підставою прийняття оскарженої картки відмови, відповідачем зазначено порушення позивачем положень п. 4 ч. 1 ст. 266 МК внаслідок не сплати антидемпінгового мита, проте враховуючи, що неналежність ввезеного позивачем товару до об'єктів антидемпінгових заходів не встановлена, відсутні підстави для сплати позивачем вказаного мита.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, частиною 5 цієї ж статті визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною третьою статті 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з частиною четвертою статті 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.
Судом встановлено, що в межах цієї справи позивач на підставі додаткової угоди від 18.10.2021 року до договору № 01/2019 від 07.12.2018 року користується правовою допомогою адвоката Бичкова В.В., яким складено та надіслано до суду позовну заяву, письмові пояснення, а також клопотання про долучення додаткових документів.
Розмір гонорару адвоката за вказаний обсяг правової допомоги складає 2000,00 грн, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено копію додаткової угоди від 18.10.2021 року до договору № 01/2019 від 07.12.2018 року, акт прийому-передачі адвокатських послуг, а також платіжного доручення від 01.12.2021 року.
Усі ці документи підтверджують факт отримання позивачем послуг адвоката та саме при розгляді цієї справи. Посилання відповідача на не співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу судом до уваги не приймається, оскільки велика кількість аналогічних справ не вливає на зміст наданих представником позивача послуг.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці, оформлене як картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2021 року №UA110130/2021/00430.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору у розмір 2270 (дві тисячі двісті сімдесят), 00 грн. та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі), 00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна