04 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № ЗВ-2/22
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви ТОВ "Цикл Фінанс" про заміну стягувача його правонаступником,
встановив:
17.01.2022 року ТОВ "Цикл Фінанс" звернулось до суду із заявою в якій просить суд замінити стягувача у виконавчому написі № 895, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.. від 16 січня 2020 року з АТ «ОТП БАНК» на ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у зв'язку з переходом до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» прав Кредитора за Договором №2019757037 від 25.07.2018 року укладеним між А Г «ОТП БАНК», та ОСОБА_1
Ухвалою від 19.01.2022 року заяву призначено до розгляду на 04.02.2022 року.
31.01.2022 року від заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
04.02.2022 року в судову засідання інші сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Розглянувши у порядку письмового провадження заяву про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса, дослідивши подані заявником докази та матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що питання призначення та розгляду клопотання про заміну сторони виконавчого провадження, а також заміну стягувача та/або боржника у виконавчому провадженні та виконавчому листі врегульовано статтею 379 КАС України.
Згідно з ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.
Згідно з ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до положень ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Згідно з ст. 90 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Згідно з п. 1 глави 16 наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 р. №296/5 (далі - Порядок №296/5) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду.
Відповідно до п.2 глави 16 Порядку №296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно з пп. 3.1 п. 3 глави 16 Порядку №296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідно до пп. 7.2 п.7 глави 16 Порядку №296/5 при кожному наступному вчиненні виконавчого напису за одним і тим самим зобов'язанням повторне подання копії документа, що встановлює заборгованість, не вимагається. У цих випадках нотаріус вимагає подання двох примірників витягу з особового рахунку та оригіналу зобов'язання.
Таким чином, Порядком №296/5 передбачено наступне вчинення виконавчого напису нотаріуса за одним і тим самим зобов'язанням. А тому заявник, не позбавлений права на заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса шляхом звернення до нотаріуса, який видав виконавчий напис за вказаним зобов'язанням.
Слід відмітити, що виконавчі листи та виконавчі написи нотаріуса є різними видами виконавчих документів.
При цьому, нормами КАС України не передбачено повноважень суду здійснювати заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса, встановлювати за особою права та статусу стягувача на пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до примусового виконання. З вказаного слідує, що застосувати аналогію права до інституту заміни сторін у виконавчому написі нотаріуса із заміною сторони у виконавчому листі, неможливо, оскільки виконавчий напис не має преюдиційної сили для суду.
На підставі аналізу ст. 379 КАС України судом встановлено, що положення КАС України дають суду повноваження, зокрема, щодо розгляду питань про заміну сторони боржника або стягувача виключно у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. При цьому, КАС України не врегульовано порядок заміни боржника або стягувача у виконавчому написі нотаріуса, а тому суд позбавлений повноважень замінити сторону у виконавчому написі нотаріуса. Водночас, у разі відкриття виконавчого провадження з приводу примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, суд у відповідності до положень ст. 379 КАС України має повноваження замінити сторону такого виконавчого провадження. Таким чином, законодавець визначив, що тільки в рамках виконавчого провадження адміністративний суд може замінити сторону такого виконавчого провадження. Вказане положення узгоджується із ст. 90 Закону України "Про нотаріат", де зазначено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Разом з тим, в матеріалах справи наявна постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.08.2021 року № 62683408 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № 2019757037 від 25.07.2018 року в розмірі 14367,97 грн. за виконавчим написом приватного нотаріуса КМНО Баршацьким І.В. № 895 від 16.01.2020 року.
Отже, станом на день звернення із заявою до суду заявником не наведено у заяві та не надано доказів існування відкритого виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса або виконавчого листа про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № 2019757037 від 25.07.2018 року в розмірі 14367,97 грн.
Таким чином, оскільки КАС України не передбачений порядок заміни стягувача у виконавчому написі нотаріуса, а доказів існування відкритого виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса або виконавчого листа про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № 2019757037 від 25.07.2018 року в розмірі 14367,97 грн., заявник не надав, суд визнає таку заяву безпідставною та необґрунтованою.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання заявника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17, оскільки в цій справі предметом перевірки була юрисдикція спору щодо заміни сторони у відкритому виконавчому провадженні, а переметом розгляду в даній справі є інші правовідносини - заява про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса.
Керуючись ст. 241, 248, 379 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса № 895, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. від 16 січня 2020 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Д.К. Василяка