03 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7774/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 74% до 70% суми грошового забезпечення, вказаного у довідці Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.02.2021 № 3.1/1062/Квш;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІІ у розмірі 74% суми грошового забезпечення на підставі довідки Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.02.2021 № 3.1/1062/Квш, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Ухвалою від 03.12.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги мотивує тим, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі № 540/3419/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення, що визначене у довідці Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.02.2021 № 3.1/1062/Квш. На звернення позивача пенсійний орган надіслав відповідь, в якій зазначив, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, ГУ ПФУ в Херсонській області листом від 05.11.2021 № 2100-0307-8/54058 повідомило позивача, що перерахунок його пенсії проведений відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та на підставі п. 2 вказаної Постанови виплата перерахованої підвищеної пенсії здійснюється у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 - 75 %, з 01.01.2020 - 100% суми визначеної станом на 01.03.2018. Позивач вважає, що застосування відповідачем п. 2 Постанови № 103 щодо зменшення та розстрочення виплати сум підвищення перерахованої пенсії є протиправним, оскільки Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не містить таких обмежень та зміни до нього не вносились. Вважає, що вказаними діями відповідач протиправно обмежив права позивача на пенсійні виплати. Із наведених підстав просить задовольнити позовні вимогу у повному обсязі.
24.12.2021 від відповідача надійшов відзив, за змістом якого пенсійний орган просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке. Вказує, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі № 540/3419/21 зобов'язано Головне управління з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки, виданої Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.02.2021 №3.1/1062/Квш з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду пенсійним органом проведений перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 в межах покладених рішенням суду зобов'язань. Розмір пенсії після перерахунку склав: з 01.04.2019 - 12221,82 грн, з 01.12.2019 - 12358,81 грн, з 01.01.2020 - 15152,66 грн, з 01.07.2020 - 15189,66 грн, з 01.12.2020 - 15218,16 грн, з 01.06.2021 - 14333,66 грн. Виплата пенсії в перерахованому розмірі розпочата з листопада 2021 року. При перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі № 540/3419/21 її основний розмір обчислений виходячи з 70% суми грошового забезпечення на підставі чинної норми на час проведення перерахунку, а саме, ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсійний орган зазначає, що резолютивна частина рішення суду у справі № 540/3419/21 не містила вказівок та зобов'язань щодо відсотка сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку та виплати пенсії. Таким чином, відповідач вважає правомірним перерахунок пенсії позивача виходячи з 70% сум грошового забезпечення визначених у довідці від 18.02.2021 № 3.1/1062/Квш. Із врахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Таким чином, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з 24.10.2001 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII у розмірі 74 % грошового забезпечення (вислуга - 28 років).
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі №540/3419/21, яке набрало законної сили 25.09.2021, визнана протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Херсонській області щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, на підставі довідки Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.02.2021 №3.1/1062/Квш; зобов'язано Головне управління ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІІ, на підставі довідки Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.02.2021 №3.1/1062/Квш , починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених виплат.
На виконання рішення від 25.08.2021 у справі № 540/3419/2, ГУ ПФУ в Херсонській області здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у розмірі 70 % суми грошового забезпечення. Протоколом визначено, що згідно п. 1 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 підвищення складає 10992,73 грн, з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 % від підвищення - 5496,37 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75 % від підвищення - 8244,55 грн; з 01.01.2020 - 100 % від підвищення - 10992,73 грн.
Не погоджуючись із таким розрахунком та виплатою суми пенсії поетапно та у розмірі 70 % суми грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
У свою чергу, п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (чинна з 24.02.2018) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст.2374).
Виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
На підставі вказаних положень законодавства, позивачу проведений перерахунок пенсії, проте ОСОБА_1 не погоджується із виплатою суми підвищення пенсії після її перерахунку з 01.03.2019 у розмірі 75 % згідно з положеннями п. 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Так, п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, які застосовані відповідачем при виплаті пенсії позивачу, визнані протиправними і нечинними у судовому порядку рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, а відтак, враховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з 05.03.2019 вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягає застосуванню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, суд зазначає, що 14.08.2019 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (набрала чинності 04.09.2019), відповідно до пункту 1 якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
З огляду на те, що Постанова № 804 набрала чинності 04.09.2019, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 % суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 до 03.09.2019 включно.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з 05.03.2019 до 03.09.2019 включно пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, а тому дії відповідача щодо часткової сплати в цей період є протиправними.
Разом з тим, дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо виплати сум підвищення пенсії у розмірі 75 % у період з 04.09.2019 є правомірними, оскільки в даний період діяла Постанова № 804, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в частині шляхом зобов'язання здійснити перерахунок і виплату призначеної позивачу пенсії з 05.03.2019 до 03.09.2019 включно з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Щодо виплати недоотриманої різниці призначеної пенсії суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Суд встановив, що ОСОБА_1 має право на отримання перерахованої пенсії у розмірі 100 % сум підвищення пенсії з 05.03.2019 до 03.09.2019 включно, а оскільки позивач у вказаний період отримував пенсію не у повному розмірі з вини органу Пенсійного фонду України, то її різниця має бути виплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, виходячи з 74% грошового забезпечення визначеного в довідці від 18.02.2021 № 3.1/1062/Квш, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно ст. 1 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 2 вказаного закону передбачено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до ст. 10 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на день перерахунку позивачу пенсії), призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на день призначення пенсії позивачу) визначено право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
Згідно із п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на день призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на день призначення пенсії позивачу) передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 і 3 - 80 процентів.
Згідно із ч. 4 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 25.03.1996 року № 103/96-ВР ч. 2 ст. 13 викладено в новій редакції, замінивши при цьому цифри "75", "85", "80" на цифри "85", "95", "90", відповідно, а слова і цифру "до категорій 2" замінено словами і цифрами "до категорії 2 і 3".
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 року № 51-IV у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ цифри "85", "95" і "90" замінити відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 2001 року призначена пенсія у розмірі 74% суми грошового забезпечення.
Разом із тим, із листа відповідача від 18.10.2021 № 2100-0307-8/50123 суд встановив, що ГУ ПФУ в Херсонській області здійснив з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.02.2021 № 3.1./1062/Квш, основний розмір якої післі перерахунку становить 70% суми грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, та п. 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014 до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 74 % до 70 % сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, суд вважає, що зміна розміру пенсії з 74 % до 70 % сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ зміни до ч.2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій.
Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 74 % грошового забезпечення ще у 2001 році, то відповідно до статей 22, 58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо перерахунку і виплати з 01.04.2019 позивачу пенсії в розмірі 70 % суми грошового забезпечення.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
У зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд визначив наступні ознаки типовості: позивачами у них є особи, яким призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-ХІІ; відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку зі зменшенням територіальним органом Пенсійного фонду України основного розміру пенсії до 70 відсотків відповідно до частини другої ст. 13 Закону №2262-ХІІ в редакції чинній на момент здійснення перерахунку).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі зазначила, що при перерахунку пенсії пенсіонеру-військовослужбовцю з 01.01.2018 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Під час розгляду справи суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
У рішенні від 20.03.2002 № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття" звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.
У зв'язку із наведеним, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 % суми грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 та зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії в розмірі 74% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок виплати у період з 05.03.2019 до 03.09.2019 включно 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) здійснити перерахунок і виплату призначеної ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) пенсії з 05.03.2019 до 03.09.2019 включно з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) пенсії у розмірі 70% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) пенсії у розмірі 74% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 18.02.2021 №3.1./1062/Квш, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 112010201