Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
01 лютого 2022 р. № 520/25139/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціалиста Безлюдівській селищної ради Харківського району Харківської області Шевченко Ю.В., Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову головного спеціаліста Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області Шевченко Ю.В. у реєстрації місця проживання ОСОБА_3 ; зобов'язати Безлюдівську селищну раду Харківського району Харківської області (ЄДРПОУ 04396555) зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 , громадянина Республіки Болгарія (посвідчення на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 16.09.2021) за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідачів є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 03.12.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Від Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є громадянином Республіки Болгарія.
ОСОБА_4 перебуває на території України на підставі посвідчення на тимчасове проживання №800233488 від 16.09.2021.
Позивач 23 листопада 2021 звернувся до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області із заявою про реєстрацію місця проживання у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем для реєстрації місця проживання надані наступні документи: посвідка на тимчасове проживання особи № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , дублікат договору купівлі-продажу №6446 від 06 вересня 2007 року, інформація з Державного реєстру №286232278 від 23 листопада 2021 року, докази здійснення оплати адміністративної послуги та згоди власника житлового будинку.
Відповідачем було відмовлено у реєстрації місця проживання, та зазначено підставою п. 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 №207, а саме: особа не подала документів, підтверджуючих право на проживання в житлі (договір купівлі-продажу).
Позивач вважаючи відмову відповідача у реєстрації місця проживання незаконною, звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV, Цивільний кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно зі статтею 2 «Свобода пересування» Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Так, Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 №1382-IV відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження (далі - Закон).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
У разі, якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).
Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;
квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.
Статтею 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України. Вказані правила затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 № 207 (далі - Правила).
Відповідно до п. 1 ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.
Пунктом 3 Правил передбачено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Згідно пункту 4 Правил громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
Відповідно до пункту 8 Правил документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги".
Згідно пункту 9 Правил відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Пунктом 11 Правил передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Згідно з пунктом 18 Правил для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: 1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; 2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; 3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу); 4) документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/ співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/ представників); право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах); проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби); 5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); 6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов'язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.
Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Як вбачається з заяви про реєстрацію місця проживання особи, головним спеціалістом Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області Шевченко Ю.В. підставою для відмови визначено п. 11 Правил №207.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 19 серпня 2021 Новобаварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу житлового будинку, посвідченому приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В. 06 вересня 2007 року, зареєстровано в реєстрі за номером 6446. Право власності на нерухоме майно зареєстровано 19 вересня 2007 року.
На підставі договору іпотеки №HAG4GK01270010 від 06.09.2007, укладеного між ПриватБанком і фізичною особою ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці.
На підставі Договору Факторингу укладеному 01 листопада 2007 року між ПриватБанк і ЗАТ АКЦЕНТ-БАНК іпотекодержателем зазначеного вище житлового будинку станом на 23 листопада 2021 року є АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Відповідно до умов договору іпотеки, оригінали правовстановлюючих документів зберігаються у Іпотекодержателя.
Листом від 11 листопада 2021 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК» надав згоду на реєстрацію у житловому будинку АДРЕСА_1 зокрема чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 . Зазначений лист надавався відповідачу.
Третя особа ОСОБА_2 надала згоду на реєстрацію позивача щодо реєстрації позивача у будинку АДРЕСА_1 .
Отже, позивачем було надано відповідачу всі документи необхідні для реєстрації місця проживання, як це встановлено п. 18 Правил.
Щодо посилання відповідача про те, що згідно п. 18 Правил письмова згода іпотекодержателя повинна подаватись саме іпотекодержателем на адресу органу реєстрації, суд зазначає, що згідно абз. 7 ч. 6 п. 18 Правил: "У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов'язань для реєстрації місця проживання особи додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника." Отже, вищезазначена норма надає можливість подання такої згоди іпотекодержателя заявником до органу реєстрації. Зворотнє, є довільним трактуванням даного пункту правил відповідачем.
Щодо посилання відповідача на те, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо: 1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» особа, яка декларує або реєструє своє місце проживання (перебування) у житлі, яке не є власністю (співвласністю) такої особи, та за відсутності документів, що підтверджують право на проживання в цьому житлі, під час подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) або декларації про місце проживання надає згоду власника (співвласників) житла чи уповноваженої особи житла на декларування або реєстрацію особою свого місця проживання (перебування) за адресою цього житла у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі декларування або реєстрації місця проживання особою, яка є власником (співвласником) цього житла, згода інших співвласників або інших осіб, місце проживання яких зареєстровано/задекларовано в цьому житлі, не вимагається.
Отже, оскільки як зазначалося раніше, листом від 11 листопада 2021 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК» надав згоду на реєстрацію у житловому будинку АДРЕСА_1 зокрема чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 , вказана згода іпотекодержателя на реєстрацію місця проживання особи в об'єкті іпотеки виключає можливість застосування відповідачем п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Таким чином, відмова у реєстрації місця проживання позивача є протиправною та такою, що порушує його права.
Для повного та всебічного поновлення порушеного права позивача у сфері реєстрації місця проживання, суд вважає за необхідне зобов'язати Безлюдівську селищну раду Харківського району Харківської області, як орган реєстрації згідно п. 3 Правил, зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного спеціалиста Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області Шевченко Ю.В. (вул. Зміївська, буд. 48, смт. Безлюдівка, Харківський район, Харківська область, 62489), Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (вул. Зміївська, буд. 48, смт. Безлюдівка, Харківський район, Харківська область, 62489, ЄДРПОУ 04396555), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вичнити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову головного спеціаліста Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області Шевченко Ю.В. у реєстрації місця проживання ОСОБА_3 .
Зобов'язати Безлюдівську селищну раду Харківського району Харківської області (ЄДРПОУ 04396555) зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 , громадянина Республіки Болгарія (РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 16.09.2021) за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (ЄДРПОУ 04396555).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов